Рішення

від 26.11.2013 по справі 734/2468/13-ц

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/776/13 Справа № 734/2468/13-ц

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 листопада 2013 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бараненко С.М.,

при секретарі - Москалюк О.Є.

за участю позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТФК «АКТИВ» про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, мотивуючи позов тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договори від 26.12.2012 року № 006257, та від 28.12.2012 року № 402353, згідно яких відповідач за згодою позивача зобов’язується вчинити від імені та за рахунок учасника юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або відповідної суми у позику на умовах діяльності програми « Актив та ОСОБА_2».

Він згідно статей договорів він сплатив внесок в сумі 5250 грн. та 700 грн. Він вважає, що вказані договори є недійсними, оскільки при їх підписанні було допущено численні порушення норм законодавства України, а з боку відповідача була застосована нечесна підприємницька практика і ним договори було підписано під впливом омани викликаної діями представників Відповідача, і з текстом договору дозволяли ознайомитись тільки в представництві відповідача . В зв’язку з цим він не мав змоги ретельно вивчити його умови. Представники відповідача запевняли його, що договір не має ніяких підводних каменів і підганяли його, щоб він швидше підписав договір. Після сплати відповідної суми на рахунки відповідача він так і не отримавши кошти проконсультувався з юристом і зрозумів, що його обманули.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений, тому суд на підставі ст.224 ЦПК України, вважає за можливе винести заочне рішення по справі, оскільки в справі є достатньо доказів, що підтверджують позов, а також представник позивача проти цього не заперечує.

Суд заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець послуг не повинен включати в договір із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене тільки власним розсудом виконавця.

Згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

При судовому розгляді справи встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договори від 26.12.2012 року № 006257, та від 28.12.2012 року № 402353, згідно яких відповідач за згодою позивача зобов’язується вчинити від імені та за рахунок учасника юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або відповідної суми у позику на умовах діяльності програми « Актив та ОСОБА_2».

На виконання зобов’язань, передбачених договором позивач здійснив платежі у виді гарантійних платежів в розмірі 6002 грн. внесок в розмірі 700 грн. та загальний платіж в розмірі 806,66 грн., що підтверджується платіжними документами.

З умов договорів вбачаються явно невигідні одній стороні, а саме позивачу, договірні умови, які протилежна сторона правочину, відповідач сформулював в односторонньому порядку, тим самим створив істотний дисбаланс між правами і обов’язками сторін за договором на свою користь і не врахував при цьому інтересів позивача.

Відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання товару.

Здійснені позивачем виплати не створюють для відповідача будь-яких обов’язків. Останній покладає на учасників системи придбання товарів в групах їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Отже діяльність відповідача вводить споживача в оману, оскільки умови програми « Актив та ОСОБА_2». формуються виключно на коштах учасників, без залучення коштів приватного підприємства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками, у подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалося не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми. Спірні договори суперечать вимогам закону України «Про захист прав споживачів», укладені внаслідок використання відповідачем нечесної підприємницької практики, що є підставою для визнання їх недійсними.

У п. 7 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року роз’яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, зокрема, забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У ч. 2 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається Враховуючи вище викладене, суд вважає, що оспорювані позивачем договори є нікчемними внаслідок того, що їх недійсність передбачена законом. За змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вище викладене в задоволенні позовних вимог про визнання договорів недійсними необхідно відмовити.

Згідно ст.ст. 526-527 ЦК України - зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства і тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути гарантійні платежі в розмірі 6002 грн. внесок в розмірі 700 грн. та загальний платіж в розмірі 806,66 грн., що підтверджується платіжними документами.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача комісії банка в розмірі 33 грн., то в даній частині позов задоволенню не підлягає, так-як він не є сумою, яка оговорювалась між сторонами.

Також не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача моральна шкода в розмірі 3000 грн., так-як позивачем не було доведено, що він зазнав страждань та переживань в результаті дій відповідача.

Судові витрати необхідно вирішити у відповідності до ст.. 88 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 215, 216, 526, 527 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» , ст.ст.88, 215, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ПП ТФК «АКТИВ» ЄДРПОУ 37692496 на користь ОСОБА_1 сплачений гарантійний платіж у сумі 6002 грн. (шість тисяч дві гривні), внесок в розмірі 700 грн. (сімсот гривень) та загальний платіж в розмірі 806,66 грн. (вісімсот шість гривень 66 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПП ТФК «АКТИВ» ЄДРПОУ 37692496 на користь ОСОБА_1 229,4 грн. судового збору та 60,36 грн. витрат на повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд до апеляційного суду Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.

Головуючий: С.М. Бараненко