Ухвала

від 26.11.2013 по справі 801/6771/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/6771/13-а

26.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Воробйової С.О.

секретар судового засідання Прищепа Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим- Телкова Юлія Юріївна, довіреність № 01-150 від 01.06.13

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 23.07.13 по справі № 801/6771/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим (вул.В.Хромих, буд.12, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим (вул.Леніна, буд.21, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 23.07.13 у справі № 801/6771/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим про стягнення, - задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Алушта АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Алушта АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, призначеної по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за травень 2013р. у розмірі 395,11 грн. (триста дев'яносто п'ять грн. одинадцять коп.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 24.07.2013 року по справі № 801/6771/13-а виправлено допущену описку в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.13, зазначивши пункт 3 наступного змісту: «В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено».

Не погодившись постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.13 суду, Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 26.11.2013 року представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнав та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав клопотання про слухання справи у його відсутність.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим - 01.07.2013 року звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим, в якому просить стягнути з відповідача суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року у відношенні чотирьох пенсіонерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в розмірі 545,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач щомісячно здійснює виплати певним категоріям громадян, зокрема виплачує пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, які мають бути відшкодовані, у відповідності до норм діючого законодавства, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим.

З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень 2013р. (а.с. 6).

За період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року з відповідачем не відшкодовано суму витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 545,11 грн. Таким чином, розбіжності виникли в результаті незгоди Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим відшкодовувати витрати, понесені на виплату основного розміру пенсії, пенсіонерам: ОСОБА_3 у сумі 93,92 грн., ОСОБА_4 у сумі 150,00 грн., ОСОБА_5 в сумі 151,19 грн. та ОСОБА_6 в сумі 150,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16-98-ВР від 14.01.1998 встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

- допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. ст. 25 Основ встановлено, що за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 4 ст.26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, судова колегія встановлює, що матеріальну допомогу або соціальні послуги, відповідно до ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинен надавати Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105- XIV від 23.09.1999 року, закріплене наступне, саме якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , встановлено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Судова колегія зазначає, що законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХIV від 23.09.1999 р. вбачається, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до абзацу 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України № 1105-ХIV від 23.09.1999 р., Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" № 2494-ХІІ від 14.10.1992 року зі змінами та доповненнями, які ліквідуються.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року не відшкодовано суму витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4 у сумі 150,00 грн.

Відповідно до ст.. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

З матеріалів справи вбачається, що до січня 2009р. ОСОБА_4 отримувала пенсію за вислугу років на підставі заяви про призначення пенсії від 02.12.2004р..

Відповідно акту №1 від 18.01.1999р. про нещасний випадок ОСОБА_7 - чоловік ОСОБА_4 загинув у результаті нещасного випадку на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджується копією свідоцтва про смерть. З копій трудових книжок вбчається, що ОСОБА_4, працювала викладачем музики до 2009 року.

Таким чином, ОСОБА_4 на день смерті чоловіка була працездатною та продовжувала працювати, на утриманні потерпілого не знаходилася, у зв'язку із чим, пенсія ОСОБА_4 у зв'язку із втратою годувальника призначена безпідставно.

На підставі викладеного, витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають відшкодуванню Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим .

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.13 у справі № 801/6771/13-а - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.13 у справі № 801/6771/13-а - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова