Постанова

від 29.11.2013 по справі 2а-3136/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2013 р. Справа № 2a-3136/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Сендунь М.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 146,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Галицькому районі звернулась в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 3606,00 грн.

У судовому засіданні представником позивача подана заява від 29.11.2013 року за № 1412/10-09-03-10/409 про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 суму фінансових санкцій в розмірі 144,75 грн. та нарахованої пені в сумі 1,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми зобов'язання згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000352308 від 08.04.2010 року та нарахованої пені в загальному розмірі 146,68 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заявлені Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області позовні вимоги у змінному виді визнала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 30.11.2005 року взята на облік в органах державної податкової служби як платник податків, що підтверджується довідкою від 31.08.2010 року за № 282/29-012 (а.с.6).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що 24.03.2010 року Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області проведена перевірка магазину "Смак", що належить суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт за № 090154 (а.с.8-9). Перевіркою встановлено порушення відповідачем абзацу 3 пункту 2.6 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення Книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, пунктів 12, 13 статті 3, статтей 6, 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не оприбуткування готівки в касі на суму 262,25 грн. та не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій; незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка визначена в денному звіті РРО на суму 69,40 грн.; порушення порядку ведення обліку товарно-матеріальних запасів за місцем їх реалізації на суму 1803,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, Державна податкова інспекція в Галицькому районі прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" за № 0000352308 від 08.04.2010 року, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5264,25 грн., а саме 1311,25 грн. - за не оприбуткування у касах готівки, 347,00 грн. - за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, 3606,00 грн. - за невідображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат (а.с.7). Вказане рішення 08.04.2010 року отримане відповідачем, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що відповідач скористався правом оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" за № 0000352308 від 08.04.2010 року в судовому порядку. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року (а.с.70-73), в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с.66-69). Вищезазначене судове рішення набрало законної сили 10.10.2013 року, що підтверджується довідкою (а.с.65).

Відповідно до статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом. Відповідно до підпункту 129.1.2. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

В судовому засіданні встановлено, що частина нестягнутої у судовому порядку та несплаченої заборгованості фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на момент розгляду справи становить 146,68 грн. в тому числі 144,75 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000352308 від 08.04.2010 року та 1,93 грн. - сума нарахованої контролюючим органом пені за несвоєчасну сплату зобов'язання.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного до 01.01.2011 року), податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого зобов'язання відповідача в розмірі 146,68 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Заборгованість відповідача підтверджується рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" за № 0000352308 від 08.04.2010 року (а.с.7), зворотнім боком облікової картки платника (а.с.95) та не заперечується відповідачем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені в сумі 146,68 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 фінансових санкцій в сумі 146,68 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в дохід бюджету фінансові санкції в сумі 146 (сто сорок шість) гривень 68 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 04.12.2013 року.