Рішення

від 24.10.2013 по справі 922/3873/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р.Справа № 922/3873/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніним Д.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Ютам-Харків", м. Харків до ТОВ "Богодухівський молзавод", м. Богодухів про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Гетьман П.С., дов. б/н від 26.04.2013 р.

Представник відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ютам-Харків», звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. № 37136 від 08.10.2013 р.) грошових коштів в розмірі 214464,39 грн., з яких 200 003,84 грн. основної заборгованості та 14460,55 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 52-16 на поставку та монтаж обладнання від 28.05.2012 р. щодо оплати вартості товару.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.спр. 37).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

28 травня 2012 року між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір № 52-16 на поставку та монтаж обладнання (далі - «договір поставки»).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник бере на себе зобов»язання провести поставку холодильного обладнання та матеріалів (обладнання), виконати роботи з монтажу та пуско-налагодженню холодильного обладнання (монтажні роботи).

Пунктом 2.1 договору поставки ( з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 01.08.2012 р. до договору поставки) сторони передбачили, що його загальна сума складає 313470,19 грн., з яких 274668,85 грн. - вартість обладнання та 38801,34 грн. - вартість монтажних робіт.

Згідно п. 2.2 договору поставки оплата по договору проводиться наступним чином: 98466,35 грн. - не пізніше 4 днів після підписання цього договору (п. 2.2.1); 32822,12 грн. - не пізніше 3 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.2); 34482,18 грн. - не пізніше 30 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.3); 49233,18 грн. - не пізніше 60 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.4); 49233,18 грн. - не пізніше 90 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.5); 49233,18 грн. - не пізніше 120 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.6).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним було поставлено обладнання та проведено його монтаж, втім відповідач належним чином не розрахувався по договору поставки, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 200 003,84 грн.

Відповідно до п. 6.5 договору поставки у разі здійснення несвоєчасної оплати за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної суми договору.

На підставі вказаного положення договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 14460,55 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 274668,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями (арк.спр. 20-24).

Окрім того, в межах договору поставки 15.10.2012 р. позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з монтажу та пуско-налагодження обумовленого договором обладнання на загальну суму 38801,34 грн., що підтверджується наявнми в матерілах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1015-2/12 від 15.10.2012 р. (арк. спр. 35).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов»язання за договором поставки перед відповідачем.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором поставки (п.2.2.) з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.08.2012 р.

оплата по договору проводиться наступним чином: 98466,35 грн. - не пізніше 4 днів після підписання цього договору (п. 2.2.1); 32822,12 грн. - не пізніше 3 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.2); 34482,18 грн. - не пізніше 30 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.3); 49233,18 грн. - не пізніше 60 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.4); 49233,18 грн. - не пізніше 90 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.5); 49233,18 грн. - не пізніше 120 днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.6).

Таким чином, відповідач мав розрахуватися з позивачем в наступні строки (з урахуванням положень ст.ст. 253,254 ЦК України):

1. 98466,35 грн. - до 01.06.2012 р.

2. 32822,12 грн. - до 18.10.12 р.

3. 34482,18 грн. - до 14.11.12 р.

4. 49233,18 грн. - до 14.12.2012 р.

5. 49233,18 грн. - до 14.01.2013 р.;

6. 49233,18 грн. - до 12.02.2013 р.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином розрахувався по договору поставки (лише на суму 113466,35 грн., що підтверджує виписками з банку від 12.06.2012 р. та 27.09.2012 р., наявними в матеріалах справи - арк. спр. 25-29), що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 200003,84 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази погашення вказаної заборгованості частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов»язання за договором поставки, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 200003,84 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договором поставки (п. 6.5) визначено, що за неналежне виконання грошових зобов»язань по договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної суми договору.

Суд, враховуючи вищевикладене та прострочення відповідачем оплати вартості товару та монтажних робіт, перевіривши розмір пені на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253, 254, ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 статті 232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в цілому є законними та обґрунтованими, втім позивачем допущено помилки при визначенні періодів їх нарахування, оскільки відповідачем не враховано 6 місячне обмеження періоду нарахування пені по кожному із платежів, визначених договором, та не враховано, що кінцевий строк виконання останнього платежу по договору поставки 12.02.2013 р. (а не 11.02.2013 р.) та нарахування штрафних санкцій має здійснюватися з наступного дня коли зобов»язання мало бути виконане (тобто з 13.02.2013 р.).

Так, пеня по платежу до 18.10.12 р. (на залишок заборгованості в розмірі 17822,22 грн.) припиняється нараховуватися після 18.04.2013 р.; по платежу до 14.11.12 р. (на суму 34482,18 грн.) - після 14.05.2013 р.; по платежу до 14.12.2012 р. (на суму 49233,18 грн.) - після 14.06.2013 р.; по платежу до 14.01.2013 р. (на суму 49233,18 грн.) - після 14.07.2013 р.; по платежу до 12.02.2013 р. (на суму 49233,18 грн.) - після 12.08.2013 р.

Таким чином, враховуючи те, що позивач початковим періодом нарахування пені визначив дату кінцевого платежу по договору поставки (а не кінцеві дати по кожному з платежів передбачених п.2.2 договору поставки), а остаточною датою нарахування пені визначив 09.08.2013 р., з урахувань вказаних вище зауважень, пеня підлягає нарахуванню по загальному періоду з 13.02.2013 р. по 09.08.2013 р. та становить 10774,61 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 4224,50 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 253, 254, 526, 549, 610-612, 625, 692 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» (62103, Харківська область, Богодухівський район, місто Богодухів, провулок Харківський, будинок 6, код ЄДРПОУ 36537542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютам-Харків» (61100, м. Харків, вул. Танкопія, буд. 8 В, код ЄДРПОУ 31150713) 200003,84 грн. основного боргу, 10774,61 грн. пені та 4224,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 25.10.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.