Постанова

від 11.11.2013 по справі 827/2535/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 рокуСправа №827/2535/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Гавура О.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі звернулася до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 322 339,72грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства, що виразилося у порушенні порядку та строків сплати орендної плати за землю.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку за адресою, зазначеною у позові та у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 закону України "Про державну податкову службу України" завдання органів державного податкового законодавства, правильністю і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фонді податкових зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах міста підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до п. п. 1,2 ст.10 цього Закону одним із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильністю обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 закону України "Про держану податкову службу" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без встановлених законом підставі, а також стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 -ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг"(далі по тексту Закону України № 265) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків та товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснювати органи державної податкової служби України шляхом планових перевірок згідно із законодавством України.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (далі - Позивач) є суб'єктом владних повноважень, що може бути позивачем у адміністративній справі, та має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

Судом установлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) зареєстрована рішенням Ленінською районною державної адміністрацією 02.04.1999р. та знаходиться на. обліку в ДТП в Гагарінському районі м. Севастополя, як платник податків за неосновним місцем облику.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи, на яких згідно законам України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до п.п. 16.1.4 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно пп. 269.1.2 ст. 269 Кодексу платниками податку за землю є землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1 ст. 270 Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно пунктів 288.1 - 288.3 ст. 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

27.04.2007р. між Севастопольською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Так, згідно з п. 287.3 ст. 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначена у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий періоді який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2012р. ФОП ОСОБА_1 надав до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя податкову декларацію № 2050 з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2012 рік, згідно якої річна сума з орендної плати за земельні ділянки на 2012 рік склала 234081,60 грн., щомісячне нарахування: січень-грудень по 19506,80 гри.

Станом на 30.05.2012 у відповідача на облікової картки знаходилась переплата з орендної за землю в розмірі 1557,19 грн. та частково погашено податкового зобов'язання в розмірі 8000,00 грн.

Відповідач не сплачує самостійно нараховане податкове зобов'язання з орендної плати за землю з квітня 2012 року по грудень 2012р., що привело до виникнення податкового боргу по податковою декларації від 20.02.12р. № 2050 в розмірі 166004,01 грн. (19506,80 грн. х 9 - 1557,19 грн. - 8000,00 грн.)

Також 02.03.2013 р. ФОП ОСОБА_1 надав податкову декларацію з орендної плати за землю за 2013 рік № 1300004730 від 20.02.2013 p., відповідно до якої суми щомісячного нарахування становить 19506,80 грн. Проте, відповідачем самостійно задекларовані суми не сплачуються. Таким чином, за податковою декларацією з орендної плати за 2013 р. ФОП ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 156 054, 40 грн. (19506,8 *8))

Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з орендної плати за землю нарахована пеня в розмірі 281,31 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної за землю на загальну суму 322 339, 72грн. (166004,01 грн. + 156 054,40 грн.+ 281,31 грн.), до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.

Згідно з п. 57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків. Коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового/ зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, Позивачем у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України платнику податків була виставлена податкова вимога від 15.06.2012р. № 316, яке отримано Відповідачем особисто 12.04.2012р.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю у розмірі 322 339,72 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) в дохід Місцевого бюджету Гагарінського району м.Севастополя на р/р 33210812700006, код платежу 13050200, в ГУДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 37975544 заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальному розмірі 322 339, 72 грн. стягувач (отримувач) - ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24, ЄДРПОУ 23443220).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гавура