Рішення

від 26.11.2013 по справі 916/2426/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2013 р.Справа № 916/2426/13

За позовом: Колективного торгово-виробничого підприємства "Гермес";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про виселення та стягнення 16 165,08 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Овечкіна Г.І. - наказ № 1-К від 11.04.1997 року;

Тіпрова О.М. - довіреність від 15.12.2012 року;

від відповідача: ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_2 від 11.10.1999 року.

СУТЬ СПОРУ: Колективне торгово-виробниче підприємство "Гермес" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій, з урахуванням уточнень (а.с.48-50), просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 4 000 грн., пеню у сумі 165,08 грн. та неустойку у сумі 12 000 грн., а також просить суд виселити ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення на першому поверсі, площею 120,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ФОП ОСОБА_1 умов укладеного між сторонами договору оперативного лізингу від 1.03.2012р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування приміщенням, а також на незвільнення приміщення після дострокового розірвання договору.

Ухвалою суду від 12.09.2013р. було порушено провадження у справі №916/2426/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 26.11.2013р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Крім того, позивач зазначив, що у разі, якщо відповідач добровільно звільнить орендоване приміщення та погасить заборгованість з орендної плати та пені, КТВП "Гермес" відмовиться від стягнення неустойки.

Відповідач у судовому засіданні 26.11.2013р. проти позову не заперечував та зазначив, що у добровільному порядку звільнить орендоване приміщення, а також на протязі двох тижнів погасить заборгованість у сумі 7 000 грн. (тобто заборгованість з орендної плати у сумі 4 000 грн., пеню у сумі 165,08 грн., а також витрати по судовому збору).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2012 р. між Колективним торгово-виробничим підприємством "Гермес" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оперативного лізингу (а.с.8-9), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування приміщення, загальною площею 120,1 кв.м., розташоване на першому та другому поверхах будівлі їдальні КТВП "Гермес", за адресою: АДРЕСА_2. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору Орендар сплачує Орендодавець щомісячно орендну плату в сумі 2000 грн. без врахування ПДВ. Оплата здійснюється щомісяця до 5 числа місяця наступного за звітним шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Договором від 13.07.2012р. про внесення змін до договору оперативного лізингу п. 3.2. договору було викладено у наступній редакції: "орендна плата вноситься шляхом здійснення попереднього платежу щомісяця до першого числа шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця".

Згідно пунктів 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, як встановлено судом та відповідачем не заперечується, в порушення умов укладеного договору оперативного лізингу, ФОП ОСОБА_1 не було сплачено орендну плату за травень та червень місяці 2013р., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 4 000 грн.

Враховуючи, що наявність заборгованості у сумі 4 000 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 165,08 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.3. договору у разі порушення строків оплати п. 3.2. договору Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % простроченого платежу за кожний день прострочки.

Між тим, відповідно до ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. пеня нараховується таким чином щоб не перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого нарахування.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені позивача (а.с.53-54), за допомогою системи „Ліга-Закон" зробив власний розрахунок, згідно з яким загальний розмір пені становить 172,68 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2000 01.05.2013 - 09.06.2013 40 7.5000 % 0.041 %* 32.88 2000 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 %* 49.10 2000 13.08.2013 - 05.09.2013 24 6.5000 % 0.036 %* 17.10 2000 01.06.2013 - 09.06.2013 9 7.5000 % 0.041 %* 7.40 2000 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 %* 49.10 2000 13.08.2013 - 05.09.2013 24 6.5000 % 0.036 %* 17.10

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі - 165,08 грн.

Стосовно вимог про виселення ФОП ОСОБА_1 із орендованого приміщення, суд вказує наступне.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як свідчать матеріали справи, підставою позовних вимог в цій частині є припинення договору оперативного лізингу внаслідок його розірвання в односторонньому порядку у зв'язку з відмовою позивача від договору відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, в порушення вимог ухвал суду від 12.09.2013р. (а.с.1) та від 02.10.2013р. (а.с.28), якими позивача було зобов'язано, зокрема, надати докази отримання відповідачем повідомлення про відмову від договору, та вимог ст. 33 ГПК України, Колективним торгово-виробничим підприємством "Гермес" таких доказів суду надано не було.

При цьому, суд зазначає, що надане позивачем поштове повідомлення, в якості доказу отримання відповідачем повідомлення про відмову від договору, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки датою подання зазначеного повідомлення визначено 2.07. 2012р.

Разом з тим, фіскальний чек та опис вкладення свідчать про те, що претензія, повідомлення та розрахунок надсилались відповідачу 1.07. 2013р.

Таким чином, суд не може визнати обґрунтованим твердження відповідача про припинення договору оперативного лізингу внаслідок односторонньої відмови від нього.

Оскільки вимоги про розірвання договору оперативного лізингу позивачем не заявлялись, суд доходить висновку про чинність договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про виселення відповідача є необґрунтованими, передчасними та задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача про стягнення неустойки з відповідача у сумі 12 000 грн., суд вказує наступне.

У відповідності зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що вимоги про стягнення неустойки є похідними від встановлення факту припинення договору оперативного лізингу, а також те, що на даний час договір є чинним, суд доходить висновку про відмову у їх задоволенні.

Приймаючи до уваги, що спір у майновій частині виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на останнього у розмірі 1720,50 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Колективного торгово-виробничого підприємства "Гермес" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, 2, код ЄДРПОУ 24769018) заборгованість з орендної плати у сумі 4 000 /чотири тисячі/ грн., пеню у сумі 165 /сто шістдесят п'ять/ грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 2.12.2013 р.

Суддя Щавинська Ю.М.