Рішення

від 18.11.2013 по справі 910/20311/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20311/13 18.11.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український розвиток плюс»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Стар»

Про стягнення 101127,56 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Назарова Л.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Український розвиток плюс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Стар» про стягнення за договором № ЕС-140513/2 від 14.05.2013 р. 101127,56 грн., з яких: 92061,40 грн. боргу, 8377,59 грн. неустойки, 688,57 грн. трьох процентів річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем обладнання.

Ухвалою суду від 22.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20311/13, розгляд останньої призначено на 18.11.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представники в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14.05.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Український розвиток плюс» (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Стар» (постачальником) укладено договір № ЕС-140513/2 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність замовнику електротехнічне обладнання (далі - обладнання) та зобов'язується виконати всі роботи у відповідності з цим Договором, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті - у відповідності з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Ціна Договору складає 92061,40 грн. (п. 3.1 Договору).

Порядок оплати (п. 3.2 Договору): не пізніше трьох банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору замовник сплачує постачальнику попередню оплату в розмірі 46030,70 грн., решту за обладнання та роботи у розмірі 46030,70 грн. - не пізніше трьох днів з дати повідомлення постачальником про готовність до відвантаження обладнання.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк доставки обладнання становить не більше трьох робочих тижнів з дати сплати авансу за обладнання, при умові остаточного розрахунку за обладнання та роботи.

Платіжними дорученнями від 22.05.2013 р. на суму 46030,70 грн. та від 29.05.2013 р. позивач перерахував відповідачу 92061,40 грн..

Товар відповідачем поставлено не було.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 13.08.2013 р. про повернення 92061,40 грн. або про поставку товару на цю суму.

Станом на день розгляду справи товар на суму 92061,40 грн. не поставлено, кошти не повернуті.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 92061,40 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

За пунктом 8.1 Договору у випадку порушення строку поставки постачальник сплачує замовнику кошти у розмірі 0,1% від вартості обладнання за кожний день затримки.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 8377,59 грн. неустойки за період з 13.06.2013 р. по 11.09.2013 р..

Позивач заявив до стягнення 688,57 грн. трьох процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України.

У той же час, норми статті ст. 625 ЦК України передбачають відповідальність за прострочення грошового зобов'язання.

Оскільки відповідачем порушено не грошове зобов'язання, а зобов'язання з поставки товару, підстави для стягнення 688,57 грн. трьох процентів річних відсутні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частини стягнення 92061,40 грн. боргу, 8377,22 грн. неустойки, а загалом 100438,62 грн.. У стягненні 688,57 грн. трьох процентів судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Стар» (02660, м. Київ, вул. Віскозна, 11, код 34343660) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український розвиток плюс» (69050, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, код 33795432) 92061,40 грн. боргу, 8377,22 грн. неустойки, 2008,77 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 04.12.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун