Рішення

від 19.11.2013 по справі 914/3664/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 р. Справа № 914/3664/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРА ХОЛЛ», м. Львів;

про: стягнення 11 428 грн. 53 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Огнівенко П.П. - представник на підставі довіреності № 1430 від 15.10.2013 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 26.09.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Нерухомість та майно» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРА ХОЛЛ» про стягнення 10115 грн. 69 коп. Розгляд справи призначено на 16.10.2013 року.

З огляду на неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 06.11.2013 року та на 19.11.2013 року.

05.11.2013 року від позивача поступила заява про збільшення розміру позовних вимог із врахуванням заборгованості станом на 30.09.2013 року. Заява прийнята судом до провадження.

У судовому засіданні 19.11.2013 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

Представнику сторони, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 19.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Між Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (надалі по тексту рішення - позивач, власник) Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРА ХОЛЛ» (надалі по тексту рішення - відповідач, користувач) був укладений договір № 9/11 від 28.12.2010 року (надалі по тексту рішення - договір) про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг.

Згідно з договором користувач до 25 числа поточного місяця вносить оплату за надані послуги на рахунок балансоутримувача будинку. Проте, відповідач не здійснював належним чином оплату за надані послуги у результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 10 878 грн. 87 коп. за період з 31.01.2012 року по 30.09.2013 року (згідно з розрахунком заборгованості, що додається до позовної заяви, та уточнення до неї).

Сума позову із врахуванням пені, річних та інфляційних складає 11 428 грн. 53 коп.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, клопотань, відзиву на позовну заяву не подав, докази оплати чи спростування боргу не представив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 28.12.2010 року між Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (балансоутримувачем згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опера Холл» було укладеного договір № 9/11 про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг, згідно з п. п. 1, 2 якого балансоутримувач забезпечує надання експлуатаційних послуг: вивіз сміття (надалі послуги), а користувач відшкодовує балансоутримувачу вартість послуг, зазначених у п. 1. договору, згідно виставлених балансоутримувачем рахунків.

Крім цього, 28.12.2010 року сторони уклали договір № 2/11 про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг, згідно з п. п. 1, 2 якого балансоутримувач забезпечує надання експлуатаційних послуг: вивіз сміття, прибирання сходових кліток та прилеглої території (надалі послуги), а користувач відшкодовує балансоутримувачу вартість послуг, зазначених у п. 1. договору, згідно виставлених балансоутримувачем рахунків.

Відповідно до договору № 2/11 від 28.12.2010 року балансоутримувач забезпечує обслуговування приміщення, площею 753, 6 м. кв., що належить користувачу на підставі договору оренди № 70/08 від 11.09.2008 року та договору суборенди № 01/10-08 від 01.10.2008 року і знаходиться по вул. Городоцькій, 2 у м. Львові.

Відповідно до договору № 9/11 від 28.12.2010 року балансоутримувач забезпечує обслуговування приміщення, площею 701,1 м.кв., що належить користувачу і знаходиться по вул. Городоцькій, 2 у м. Львові.

04.03.2013 року господарським судом Львівської області винесено рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРА ХОЛЛ" на користь балансоутрмувача - Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" 954 008,76 грн. заборгованості з орендної плати, розірвано договір оренди № 70/08 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 11.09.2008 р., укладений між Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПЕРА ХОЛЛ" та виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРА ХОЛЛ" з нежитлових приміщеннь, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 2 загальною площею 753,6 кв.м.

Рішення вступило в закону силу 04.06.2013 року (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 року № 5015/5396/12).

Відтак, договір від 11.09.2008 року № 70/08, на підставі якого укладений договір № 2/11 про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг, вважається розірваним 04.06.2013 року, тому нарахування по відшкодуванню експлуатаційних витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Опера Холл» з травня 2013 року повинно здійснюватись лише по договору № 9/11 від 28.12.2010 року на площу користування 701,1 кв.м., що знаходиться по вул. Городоцькій, 2 у м. Львові і належить відповідачу, як стверджує позивач, на праві приватної власності.

Докази підстав використання відповідачем приміщення, площею 701,1 кв.м., по вул. Городоцькій, 2 у м. Львові, в матеріалах справи відсутні. Сторони в п. 6 угоди не вказали строку, з якого і до якого діє вищезазначений договір.

Відповідно до п. 6 договору № 9/11 термін дії договору встановлюється з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Після закінчення терміну дії договору, у разі належного виконання користувачем своїх обов'язків, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (при відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору, за місяць до закінчення терміну його дії).

У матеріалах справи відсутні докази розірвання чи припинення даного договору, відтак суд виходить з того, що договір № 9/11 продовжує свою дію.

Позивач у позовній заяві та уточненні до позовної заяви стверджує, що станом на 01.08.2013 року відповідач заборгував позивачу 10878 грн. 87 коп. за надані йому експлуатаційні послуги. Із представленого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що борг відповідача перед позивачем по договору № 9/11 від 28.12.2010 року виник за період з серпня 2012 року по вересень 2013 року, при цьому станом на 01.08.2012 року у відповідача вже існувала заборгованість в розмірі 7473 грн. 17 коп.

На дану суму позивачем нараховано 18 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 165 грн. 81 коп. 3% річних та 365 грн. 69 коп. пені (згідно з представленим розрахунком).

Відповідно до п. 4 договору користувач зобов'язаний здійснювати оплату за надані послуги не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

В підтвердження виконання своїх договірних зобов'язань (вивозу сміття) позивачем подано Акти виконаних робіт, відповідно до яких виконавець - Львівське комунальне підприємство «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» за дорученням замовника (позивача у справі) здійснював вивіз твердих побутових відходів за період з 31.01.2012 року по 30.09.2013 року .

Листом-претензією № 630 від 24.04.2013 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, позивач попереджав користувача про наявність заборгованості за надані послуги станом на 23.04.2013 року в розмірі 6327 грн. 75 коп. та просив сплатити її, оскільки в разі бездіяльності власник вимушений буде звертатися до суду для врегулювання спору.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в спірній сумі належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про комунальні послуги» відносини між сторонами повинні здійснюватися виключно на підставі договору, та враховуючи відсутність доказів припинення чи розірвання укладеного між сторонами договору, суд виходить з того, що між сторонами діяли договірні відносини, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Судом вище встановлено, що позивач укладав відповідні угоди з виробниками та підрядниками (іншими компетентними підприємствами) для виконання своїх зобов'язань за договором, а згідно з наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт виконував обов'язки, визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Щомісячний розрахунок вартості отриманих житлово-комунальних послуг проводився відповідно до «Методики розрахунку ставки експлуатаційних витрат на утримання нежитлових приміщень в житловому фонді, що є комунальною власністю міста Львова» № 554 від 28.11.1996 року, а за кожен наступний місяць розмір експлуатаційних витрат визначався шляхом коригування на індекс інфляції.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, обов'язки зі сторони позивача виконувалися відповідно до умов договору, а зі сторони відповідача - з порушенням визначених у договорі умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Докази сплати заборгованості, що виникла у зв'язку з невнесенням щомісячної плати, у матеріалах справи відсутні.

Дослідивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача і стягнення з боржника суми заборгованості за договором про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на забезпечення надання експлуатаційних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (абз. 5 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»). Положенням п. 2 вказаного листа передбачається, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Виходячи з наведеного, враховуючи наявність як інфляційних, так і дефляційних процесів у період жовтень 2012 року - вересень 2013 року, підстав для задоволення вимоги про стягнення 18 грн. 16 коп. втрат від інфляції немає.

Судом перевірено правомірність та правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що стягненню підлягає сума, вказана позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 5 договору при несвоєчасному внесення плати користувач сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені складає 365 грн. 69 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРА ХОЛЛ» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, ідентифікаційний код 35774723) на користь балансоутрмувача - Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 8, ідентифікаційний код 33358550) 10878 грн. 87 коп. витрат на експлуатаційні послуги, 365 грн. 65 коп. пені, 165 грн. 81 коп. 3% річних та 1 703 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Відмовити в задоволенні вимоги в частині стягнення 18 грн. 16 коп. втрат від інфляції.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 20.11.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв