Постанова

від 28.11.2013 по справі 827/2263/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 рокуСправа №827/2263/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.,

при секретарі: Плаксіній О.С.,

за участю:

представника позивача - Карпова Сергія Олександровича, довіреність № б/н від 12.12.12, Публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой";

представник відповідача - Летючої Діани Геннадіївни, довіреність № 221/9/10-039 від 15.07.13, Державна податкова інспекція у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Севастопольстрой» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Севастопольстрой» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000042220 від 01.04.2013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині висновків щодо порушення п. 286.2 ст. 286, п. 271.1 ст. 271, п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України щодо самостійного ненарахування земельного податку за земельну ділянку, на якій знаходиться спортивний майданчик, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, №25/1 в сумі 4 290,78 грн. за 2011 рік та №0002212220 від 25.06.2013 щодо збільшення суми податку у розмірі 3 105, 25 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 726,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог п. 286.2 ст. 286, п. 271.1 ст. 271, п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, з підстав викладених у позові, вказані податкові повідомлення рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодилася, просила у задоволенні позову відмовити з мотивів, що викладені у запереченні на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що у позові належить відмовити, виходячи з наступного.

На підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2011 ПАТ «Севастопольжитлобуд» (код 01267260) продало, а ПАТ «Севастопольстрой» (код 01271342) купило спортивний майданчик, загальною площею 964, 04 кв.м, зі східцями та підпірною стіною, бордюром, розташований на земельній ділянці площею 0,1370 га, за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 25/1.

В 2011 році право користування земельною ділянкою площею 0,4008 га, на якій розташований спортивний майданчик (до продажу і після продажу спортивного майданчика), належало ПАТ «Севастопольжитлобуд» (код 01267260) на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-КМ №005853, виданого 28.03.1997.

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства «Севастопольжитлобуд» № 4 від 30.03.2011 з 04.04.2011 найменування Закрите акціонерне проектно-будівельне товариство «Севастопольжитлобуд» було змінено на нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Севастопольжитлобуд», яке є правонаступником всіх майнових і немайнових прав Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства «Севастопольжитлобуд».

Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Севастопольжитлобуд» № 5 від 15.08.2011 з 31.08.2011 найменування Публічне акціонерне товариство «Севастопольжитлобуд» було змінено на нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Естейтбілдінг», яке є правонаступником всіх майнових і немайнових прав Публічного акціонерного товариства «Севастопольжитлобуд».

В 2012 році ПАТ «Севастопольжитлобуд» (код 01267260) було ліквідовано.

Згідно витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Державним комітетом по земельним ресурсам Севастопольського міського управління Головного управління земельних ресурсів від 15.05.2006 №3671/1 грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4008 га становить 608,40 грн. за 1 м.кв. з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, грошова оцінка землі становить 763,0 грн. за 1 кв. м.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі від 18.05.2012 №4105-31/5 нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки на 2012 рік становить 1 336, 55 грн. за 1 кв.м.

ПАТ «Севастопольжитлобуд» (Закрите акціонерне проектно-будівельне зовариство «Севастопольжитлобуд», ПАО «Естейтбілдінг») (код 01267260) сплатило земельний податок за 2011 рік в повному обсязі, за користування земельною ділянкою длощею 0,4008 га, на якій розташований спортивний майданчик.

На даний час земельна ділянка, на якій розташований спортивний майданчик ПАТ «Севастопольстрой» не відведена. За даними земельного кадастру, землекористувачем земельної ділянки на які розташований спортивний майданчик є Закрите акціонерне проектно-будівельне товариство «Севастопольжитлобуд» згідно Державного Акту на право постійного користування землею І-КМ №005853, виданого 28.03.1997, відповідно до рішення Виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів від 28.05.1956.

На даний час, ПАТ «Севастопольжитлобуд» (код 01267260) не передав земельну ділянку на якій розташований спортивний майданчик у користування ПАТ Севастопольстрой».

З 2012 року після початку процедури ліквідації ПАТ «Севастопольжитлобуд» (код 01267260), в зв'язку з несплатою земельного податку землекористувачем ПАТ «Севастопольжитлобуд» (код 01267260), ПАТ «Севастопольстрой» самостійно почало сплачувати земельний податок згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 18.05.2012 №4105-31/5, та на даний час продовжує сплачувати земельний податок за земельну ділянку під спортивним майданчиком.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Кодексу грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 15 визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти Ураїни), юридичні особи (резиденти і нерезиденти Ураїни) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати Йодатків та зборів згідно з цим Кодексом.

Обов'язки платника податків передбачені у ст.16 Кодексу. Зокрема, до обов'язків відноситься зобов'язання подавати до контролюючих органів звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодесом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4).

Згідно зі ст.22 Кодексу об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт,послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Таким чином, наявність об'єкту оподаткування тягне обов'язок для платника обчислення та сплати податку.

При цьому, на відміну від інших правовідносин, податкові не передбачають можливості перекладення податкового обов'язку на інших осіб, які не є платниками податку.

Виконання податкового обовязку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п.36.4 ст.36 Податкового кодексу України). Поряд з цим, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.36.5).

Як випливає з вищенаведених обставин справи, до 03.06.2011 року споруда - спортивний майданчик належала ПАТ "Севастопольжитлобуд", а після цієї дати - позивачеві. Акт на право постійного користування земельною ділянкою останній на себе не переоформив.

Отже, встановленню підлягає обставина статусів зазначених осіб як платників податку та підставність наявності у них податкового обов'язку.

Відповідно до спеціальних норм Податкового кодексу України - ст.ст.269,270 - платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також землекористувачі. Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (п.п.270.1.1); земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п.270.1.2).

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Строки сплати плати за землю встановлені статтею 287 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, передбаченим п.287.1 ст.287 Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Аналогічним чином, загальними нормами ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч.ч.1, 3 ст.126 Земельного кодексу України).

Вищезазначеними нормами законодавства встановлені загальні правила щодо визначення моменту виникнення прав на земельні ділянки.

Щодо отримання у користування або власність земельних ділянок внаслідок набуття відповідного права на житловий будинок, споруду, їхню частину, законодавець передбачив спеціальні норми.

Відповідно до норм ч.ч.1, 2, 4 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Спеціальними нормами Податкового кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287).

Отже, правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку. При цьому, момент такого переходу відповідатиме даті реєстрації прав на нерухоме майно.

Аналогічну правову позицію неодноразово висловив Вищий адміністративний суд України у судових рішеннях.

Зокрема, при розгляді справ: № К- 41900/10 (постанова від 04.07.2013), № К/9991/1892/11 (постанова від 18.07.2013) та Харківський апеляційний адміністративний суд у постанові від 04 грудня 2012 р. у справі № 2а-8905/12/2070, розглядаючи справу з урахуванням положень Податкового кодексу України.

За умови притримання такої позиції, подвійного оподаткування, як вважав позивач, виникати не буде. Платники самостійно визначають особливості правовідносин, що відбулися між цими. В разі відчуження лише земельної ділянки як окремого об'єкту вони повинні прив'язуватися до факту переоформлення прав на земельну ділянку. В іншому ж випадку - при переході права власності на будівлю/споруду - до факту закріплення права власності за новим власником такого об'єкту. Вказане є цілком логічним, адже придбання споруди передбачає користування земельною ділянкою, на якій її розташовано.

Окремо слід зазначити про невідповідність позиції позивача нормам законодавства у наступній частині обгрунтування.

Підставою для виникнення у нього податкового обов'язку з обчислення та сплати земельного податку позивач вважає початок процедури ліквідації колишнього власника споруди - ПАТ «Севастопольжитлобуд» у 2012 році. До цього це підприємство сплачувало податок. Оскільки у 2011 році податок ним було сплачено, у нового власника - ПАТ «Севастопольстрой» були відсутні зобов'язання.

Проте, вказані доводи суд оцінює критично, оскільки вони ставлять обставину наявності податкового обов'язку від суб'єктивних факторів.

Відповідно до п.36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

«Безумовність» у даному випадку означає однаковий підхід до розумінні змісту податкового обов'язку для всіх платників, які мають об'єкт оподаткування.

Юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує існування податкового обов'язку платника у спірному випадку є реєстрація права власності на будинок/споруду/їхню частину, а не переоформлення права власності чи ліквідація колишнього власника.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень довів належним чином в судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.

Постанову складено у повному обсязі 02 грудня 2013 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гавура