Постанова

від 25.11.2013 по справі 801/10166/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 р. (13:02 год.) Справа №801/10166/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання БогацькоїА.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА"

до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Фенька Олега Анатолійовича

про визнання дій незаконними, скасування приписів,

за участю представників сторін:

від позивача - Кругловенко А.І., довіреність від 18.01.13;

від відповідача І - Зигар Т.В., довіреність від 16.05.13 № 10-19/33;

від відповідача ІІ - не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА" (також далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим про визнання незаконними дій посадових осіб Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (також далі - відповідач І, ДІСГ в АР Крим) щодо складання приписів від 07.08.2013 № 000576, № 000577 та їх скасування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у направленні на перевірку зазначено лист прокуратури, строк проведення якої за вказаним листом на момент її проведення вже сплив. За результатами проведеної перевірки в акті не вказано особу, яку сповіщали про проведення перевірки та яка була присутньою під час її проведення. У відповідній графі акту не вказано про проведення попередньої позапланової перевірки.

Припис від 07.08.2013 № 000576, яким зобов'язано зареєструвати право користування чи право власності на земельну ділянку у термін до 30 календарних днів, є неправомірним, оскільки право користування ТОВ "ІЛВІА" земельною ділянкою площею 0,9 га, розташованою за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 31-г, посвідчено договором оренди земельної ділянки, укладеним між ЗАТ "ІЛВІА" та міською радою 24.02.2009 року. ТОВ "ІЛВІА" є правонаступником перетвореного ЗАТ "ІЛВІА", а тому вимога про проведення реєстрації права користування на земельну ділянку згідно до ст.ст. 62, 69 Земельного кодексу України є незаконною.

Незаконність припису від 07.08.2013 № 000577 полягає у тому, що ТОВ "ІЛВІА" на отриманій в оренді земельній ділянці не здійснювало нового будівництва та не веде на її території діяльність в сфері улаштування кафе і торгівлі. Зазначену діяльність здійснюють інші суб'єкти господарювання відповідно до комплексної схеми розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Масандрівського пляжу у м. Ялта, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування, яким також погоджено близько 60 торгових точок.

Зазначені у приписах порушення норм законодавства не відповідають дійсності, а тому спірні приписи є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.11.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та, на обґрунтування позовних вимог, додатково надав письмові докази.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти вимог заперечив відповідно до підстав та обставин, викладених у письмових запереченнях наданих суду та представнику позивача.

Заперечуючи проти позову представником відповідача наголошено на необґрунтованості позовних вимог з підстав того, що Державна інспекція сільського господарства в АР Крим відповідно до Положення про неї, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770 має право надавати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

З метою припинення правопорушення земельного законодавства та усунення його наслідків державний інспектор вручає (надсилає) особі, яка його здійснила, чи особі, яка є відповідальною за дотримання вимог земельного законодавства припис, а тому дії посадових осіб інспекції по складанню приписів від 07.08.2013 № 000576 та № 000577 є законними.

Перевірку проведено відповідно до вимоги Прокуратури АР Крим від 05.12.2012 № 05/3-2171 на підставі наказу Інспекції від 14.05.2013 № 649/о, направлення на проведення перевірки від 14.05.2013 № 630, у присутності двох свідків, про що на аркуші 10 акту перевірки зроблено відповідну відмітку. Уніфікована форма акта перевірки, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 № 424 не передбачає окремого положення, у якому визначається директор суб'єкта господарювання, що перевіряється.

В ході перевірки встановлено порушення вимог земельного законодавства щодо усунення яких і видано відповідні приписи. Посилання позивача на те, що підприємницька діяльність здійснюється іншими суб'єктами господарювання, ніяким чином не впливає на порушення ним обов'язку землекористувача щодо дотримання вимог земельного законодавства про охорону довкілля. Крім того, обов'язок по приведенню земельної ділянки у попередній стан також покладено на землекористувача.

За фактами самовільного зайняття земельної ділянки іншими суб'єктами господарювання позивач до Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим не звертався.

Ухвалою суду від 13.11.2013 залучено до участі у справі у якості другого відповідача державного інспектора сільського господарства в АР Крим Фенько Олега Анатолійовича (також далі - відповідач ІІ).

25.11.13 до суду надійшли заперечення державного інспектора сільського господарства в АР Крим Фенька О.А., в яких наголошено на необґрунтованості позовних вимог, які, на його думку, не підлягають задоволенню.

Відповідач ІІ зазначив, що виявлені в ході перевірки порушення земельного законодавства зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "ІЛВІА". На усунення порушень земельного законодавства, виявлених в ході перевірки, складено приписи № 000576 від 07.08.2013 та № 000577 від 07.08.2013 ТОВ "ІЛВІА", які разом з актом перевірки рекомендованим листом надіслано на адресу ТОВ "ІЛВІА". Посилаючись на законність своїх дій щодо складення названих приписів просив суд залишити в силі приписи № 000576 від 07.08.2013 та № 000577 від 07.08.2013.

В судовому засіданні 25.11.2013 представник позивача надав суду заяву, якою уточнив позовні вимоги, виклавши пункт 2 позовних вимог в новій редакції: "Визнати протиправними дії посадової особи Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - державного інспектора Фенько О.А. щодо складання припису № 000576 від 07.08.2013 та припису № 000577 від 07.08.2013 незаконними.

Додатково наданим поясненнями представник позивача наголосив на тому, що приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема ст. 6, ст. 7, зобов'язують осіб, які проводять перевірку ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланового заходу, у тому числі надавши йому копію відповідного документа, а також перед початком здійснення заходу пред'явити керівнику суб'єкта господарювання направлення та посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію направлення. В останній день перевірки названі приписи чинного законодавства зобов'язують посадову особу органу державного нагляду (контролю) та суб'єкта господарювання підписати два примірника акта перевірки, одна копія примірника якого вручається саме суб'єкту господарювання.

Окрім цього, посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в АР Крим порушено права суб'єкта господарювання, перелік яких визначено приписами ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема не надали змоги бути присутніми повноважній особі суб'єкта господарювання, надати пояснення; ознайомитись з порушеннями, встановленими в ході перевірки; підписати акт, складений за її результатами.

Неправомірність вимог припису № 000576 від 07.08.2013 полягає в тому, що права на земельну ділянку переходять до правонаступника відповідно до спеціальних правил перетворення, визначених ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства", а проведення державної реєстрації прав у Єдиному державному реєстрі прав відповідно до роз'яснень Державної реєстраційної служби України, у разі якщо власник не має наміру вчиняти дії з нерухомим майном, проводиться за бажанням власника чи користувача.

Щодо припису № 000577 від 07.08.2013 представником позивача зазначено про те, що ТОВ "ІЛВІА" не порушувало норми статті 90 Водного кодексу України, як це вказано в запереченнях відповідача, а частина друга названої статті не містить у своєму переліку заборони здійснення підприємницької діяльності у межах пляжної зони прибережних захисних смуг. При цьому, жодний з вказаних видів діяльності, заборонений приписами статті 92 Водного кодексу України, ТОВ "ІЛВІА" не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача І, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки ЗАТ "ІЛВІА" від 14 травня 2013 року № 680 та наказу Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим від 14 травня 2013 року № 649/о направлено Давидова Дениса Олександровича - головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель - державного інспектора сільського господарства в Автономній Республіці Крим та Фенька Олега Анатолійовича - головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель - державного інспектора сільського господарства в Автономній Республіці Крим для проведення у строк з 22 липня 2013 року по 02 серпня 2013 року позапланового заходу (перевірки дотримання вимог земельного законодавства, обстеження земельної ділянки).

Підставами для проведення перевірки визначено лист прокуратури Автономної Республіки Крим від 05.12.2012 № 05/3-2171вих. Предметом перевірки зазначено дотримання вимог земельного законодавства при використанні ЗАТ "ІЛВІА" земельної ділянки, що розташована по вул. Дражинського, 31 "г", Масндрівський пляж у м. Ялта Автономної Республіки Крим (т.1 а.с.36, т.2 а.с. 15).

За змістом акта перевірки дотримання вимог суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 02 серпня 2013 року відповідачем ІІ перевірено дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА", код ЄДРПОУ 20726087, місцезнаходження якого: 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Дражинського буд. 31-Г (т.1 а.с.37).

Під час перевірки виявлено, що земельною ділянкою площею 0,9 га, що розташована по вул. Дражинського 31 "Г", Масандрівський пляж у м. Ялта, АР Крим, користується правонаступник усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Ілвіа" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілвіа". Реєстрація права власності чи користування на вказану земельну ділянку за ТОВ "Ілвіа" не проводилась, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Внаслідок реорганізації ТОВ "Ілвіа" з 28.05.2012 стало правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Ілвіа".

Закрите акціонерне товариство "Ілвіа" на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного з Ялтинською міською радою, реєстр.№ 040900700122 від 23.12.2009, є орендарем земельної ділянки площею 0,9 га. що розташована за адресою: вул. Дражинського, 31 "Г", Масандрівський пляж у м. Ялта АР Крим для експлуатації і реконструкції берегоукріплюючих і протизсувних споруд терміном на 25 років.

Згідно статистичної звітності "Облік землі" (форма 6-зем), земельна ділянка числиться: гр. 34, 44 "забудовані землі", в т.ч. "землі змішаного використання".

Згідно УКЦВЗ - "інша комерційна діяльність", код 1.11.6.

Кадастровий номер земельної ділянки - 0111900000:01:004:0107 .

Згідно п. 5.1 договору оренди земельної ділянки - земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та реконструкції берегоукріплюючих. протизсувних і пляжних споруд. За п. 5.2 - Цільове призначення земельної ділянки - інша комерційна діяльність.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2008 у справі № 2-9/2936-2008 позов закритого акціонерного товариства "Ілвіа" до Ялтинської міської ради про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,9 га, розміщеної за адресою: м. Ялта, Масандрівський пляж задоволено. Судом зобов'язано Ялтинську міську раду на протязі 10 календарних днів з дати винесення вказаного рішення укласти з позивачем договір оренди від 15.10.2007 року на оренду земельної ділянки площею 0,9 га, розташованої в м. Ялта, вул. Дражинського, 31 "г" на умовах, викладених в резолютивній частині рішення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.2008 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2008 у справі № 2-9/2936-2008 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12 листопада 2008 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.08.2008 у справі № 2-9/2936- 2008 залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

На земельній ділянці розташовані будівлі, що належать землекористувачу на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Фондом комунального майна Ялтинської міської ради від 04.10.2005р. р.№ 3063 і посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 Також розташовані споруди, що перебувають у користуванні землекористувача на підставі договору експлуатації берегоукріплювальних споруд, укладеного між Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" та ЗАТ "Ілвіа" №16 від 29.04.2005 та додаткових угод.

На території земельної ділянки ТОВ "Ілвіа" ведеться підприємницька діяльність - функціонування закладів харчування, прокат пляжного та іншого інвентарю, надання послуг. Розміщено споруди кафе, споруди торгівлі та надання послуг.

Рішенням № 55 від 08.06.2011р. 8-ї сесії Ялтинської міської ради 6-го скликання затверджено проект землеустрою по встановленню меж прибережної захисної смуги і пляжної зони Чорного моря в м. Ялта. Згідно даного рішення земельна ділянка ЗАТ "Ілвіа" площею 0,6617 га входить до прибережної захисної смуги і пляжної зони Чорного моря в м. Ялта. Також до прибережної захисної смуги і пляжної зони Чорного моря в м. Ялта входить і земельна ділянка Ялтинської міської ради не передана у власність чи користування, на якій знаходяться споруди та майно, передані в експлуатацію Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" ЗАТ "Ілвіа". На одній з таких споруд розміщені споруди - бунгало - для тимчасового перебування, відпочинку та ночівлі людей.

Земельним ділянкам прибережної захисної смуги і пляжної зони Чорного моря в м. Ялта встановлено категорію земель - землі водного фонду.

Статтею 62 Земельного кодексу України встановлено обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах: ч. 3 у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Статтею 90 Водного кодексу України встановлено обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах: У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено обов'язки землекористувачів, за якими землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (п. "б" ч. 1).

Розміщення на земельній ділянці ТОВ "Ілвіа" споруд кафе, споруд торгівлі та надання послуг є порушенням ст. 62, 96 Земельного кодексу України, ст. 90 Водного кодексу України.

На земельній ділянці частково відсутні межові знаки, що були передані ЗАТ "Ілвіа" на зберігання згідно акту встановлення меж земельної ділянки. Це є порушенням п. "г", "є" ч. 1 ст. 96 ЗКУ, частини 2 статті 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України "Про землеустрій". Внаслідок відсутності межових знаків земельної ділянки неможливо установити дотримання меж земельної ділянки землекористувачем (т.1 а.с.37-39).

Згідно до Розділу ІІІ Акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, до порушень вимог земельного законодавства, які виявлені в ході перевірки позивача, віднесено:

1) порушення статті 125, частини першої-третьої, п'ятої статті 126 ЗКУ № 2768-ІІІ.

На час перевірки земельною ділянкою площею 0,9 га, що розташована по вул. Дражинського. 31 "Г" Масандрівський пляж у м. Ялта, АР Крим, користується правонаступник усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Ілвіа" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілвіа". Реєстрація права власності чи користування на вказану земельну ділянку за ТОВ "Ілвіа" не проводилась, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України

Внаслідок реорганізації ТОВ "Ілвіа" стало правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Ілвіа" з 28.05.2012р.

Закрите акціонерне товариство "ІЛВІА" па підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного з Ялтинською міською радою, реєстр реєстр.№ 040900700122 від 23.12.2009р. (договір укладений з ЗАТ "Ілвіа"), є орендарем земельної ділянки площею 0,9 га, що розташована по вул. Дражинського, 31 "Г", Масандрівський пляж у м. Ялта, АР Крим для експлуатації і реконструкції берегоукріплюючих і протизсувних споруд терміном на 25 років.

2) порушення ст. 62, 96 Земельного кодексу України, ст. 90 Водного кодексу України.

Розміщення на земельній ділянці ТОВ "Ілвіа" споруд кафе, споруд торгівлі та надання послуг, бунгало є порушенням ст. 62 Земельного кодексу України, ст. 90 Водного кодексу України.

3) порушення п. "г", "є" ч. 1 ст. 96 ЗКУ, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України "Про землеустрій" На земельній ділянці відсутні межові знаки, що були передані ТОВ "Ілвіа" на зберігання згідно акту встановлення меж земельної ділянки. Це є порушенням п. "г", "є" ч. 1 ст. 96 ЗКУ, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України "Про землеустрій", внаслідок відсутності межових знаків земельної ділянки неможливо установити дотримання меж земельної ділянки землекористувачем (т.1 а.с.37-47).

Приписом Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 07 серпня 2013 року реєстраційний № 000576 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ілвіа", ідентифікаційний код юридичної особи 20726087, приписано усунути порушення земельного законодавства - зареєструвати право користування чи власності на земельну ділянку - у термін до 30 календарних днів (т.1 а.с.48).

Згідно до припису Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 07 серпня 2013 року реєстраційний № 000577 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ілвіа", ідентифікаційний код юридичної особи 20726087, приписано усунути порушення земельного законодавства - звільнити земельну ділянку від усіх споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних - у термін до 30 календарних днів (т.1 а.с.49-50).

В обох названих приписах встановлено обов'язок їх виконання, про що необхідно повідомити до 07 вересня 2013 року Державну інспекцію сільського господарства в АР Крим.

Не погоджуючись із вимогами названих приписів ТОВ "ІЛВІА" звернулось до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим із скаргами на дії посадових осіб, які вручили приписи (т.1 а.с.119-124), що направлені рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення (т.1 а.с.166).

Рішеннями щодо розгляду скарги на дії посадової особи (державного інспектора), яка вручила припис від 28 серпня 2013, за реєстраційними № 003, № 004 скарги ТОВ "ІЛВІА" залишено без задоволення, приписи від 07 серпня 2013 року № 000576 та № 000577 залишено без змін (т.1 а.с.52-55).

Як убачається з поштового конверту зазначені рішення Державної інспекції сільського господарства в АР Крим направлено простою кореспонденцією на адресу ТОВ "ІЛВІА" 26.09.2013 (т.1 а.с.51).

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями позивач звернувся до суду із названим позовом, яким просить суд визнати незаконними дії відповідача ІІ та скасувати приписи відповідача І, безпідставно та необґрунтовано, на його думку, ним прийняті.

Вирішуючи спір, що виник між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА" та Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у тому числі організації та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011 Державна інспекція сільського господарства України (також далі - Держсільгоспінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Зокрема, повноваження Держсільгоспінспекції України у межах Автономної Республіки Крим реалізує Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим на підставі Положення, затвердженого наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28 лютого 2012 року № 103 (т.2 а.с.1-19).

Відповідно до статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; вирішенням інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України та т.і. Аналогічні норми щодо повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі закріплені у статті 6 Закону України від 19.06.2003 № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

З положень статті 10 названого Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Стаття 11 зазначеного Закону передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель несуть відповідальність згідно із законом.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі листа прокуратури Автономної Республіки Крим від 05.12.2012 № 05/3-2171вих. Начальнику Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, яке отримано останнім 11.12.2012 за вх. № 3944/1/4, вказано на необхідність проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні ЗАТ "Ілвіа" земельної ділянки площею 0,9 га у м. Ялта, Масандрівський пляж, вул. Дражинського, 31 "г", у ході якої установити факт знаходження на ній об'єктів нерухомого майна, яке перебуває у власності та/або користуванні орендаря, а також інші обставини, які можуть свідчити про невиконання умов укладеного договору. У разі встановлення порушень, матеріали направити до прокуратури АР Крим (т.1 а.с.147-148).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (зі змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Пунктом 4 частини першої статті 6 зазначеного Закону встановлено, що органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 названого Закону предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 вказаного Закону при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

Водночас, частиною першою статті 8 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Отже, предметом прокурорського нагляду, зокрема, є додержання законів, що стосуються охорони навколишнього середовища та з метою його здійснення прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок. При цьому законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Суд зазначає, що згідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відомостей щодо відкликання названого листа прокуратури Автономної Республіки Крим від 05.12.2012 № 05/3-2171вих. чи її скасування суду не надано.

Таким чином, оскільки позивачем у даній справі оскаржується правомірність приписів відповідача та при цьому не ставиться питання щодо правомірності та обґрунтованості вимоги прокуратури АР Крим, на підставі якої була проведена перевірка, суд не може надати правову оцінку зазначеній вимозі, оскільки проведення такої оцінки буде виходити за межі позовних вимог. За таких підстав, Посилання позивача на сплив строків вимоги прокуратури АР Крим не приймаються судом до уваги з огляду на те, що суд не може надати правову оцінку вимозі прокуратури на підставі якої призначено перевірку, у той час, як законні вимоги прокурора є обов'язковими до виконання, а у суду відсутні підстави для висновку про протиправність дій відповідачів щодо видання наказу та направлення на перевірку, проведення на підставі вимоги прокуратури АР Крим позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивача.

Так, в своїй діяльності Державна інспекція сільського господарства в АР Крим керується, зокрема, Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Вказаний Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

З положень пункту 4 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланового заходу, у тому числі, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

На вимогу частини першої статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства з положень пункту 1.1 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.02.2013 № 132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 412/22944 (також далі - Порядок), здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи) відповідно до статей 15-2 та 188 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 18-1 та 19 Закону України "Про охорону земель" , пунктів 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459, пунктів 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за № 34/20347.

На вимогу пункту 1.2 названого Порядку він визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.

Цей Порядок поширюється на суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких пов'язана з використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, в частині дотримання ними вимог земельного законодавства, встановленого законодавством порядку використання та охорони земель, а також на інспекційні органи в частині дотримання ними визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та цим Порядком процедур здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (пункт 1.5).

Аналогічне за змістом правило частини п'ятої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" міститься в приписах п. 5.1 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, де зазначено, що державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Водночас, приписи частини третьої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначають, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Аналізуючи положення наведених норм права, суд доходить висновку, що законодавством не передбачена можливість проведення суб'єктом владних повноважень позапланового заходу державного нагляду (контролю) за відсутності чи без участі суб'єкта господарювання чи уповноваженої ним особи.

Судом у ході розгляду справи встановлено, що ані позивач, ані уповноважений представник позивача участі у перевірці не приймав, наказ про призначення перевірки ані уповноваженому представнику позивача, ані посадовим особам ТОВ "ІЛВІА" не пред'явлено.

Як пояснив представник позивача йому 31.07.2013 надано копію направлення на проведення позапланової перевірки від 14 травня 2013 року № 680, на якому ним власноручно здійснено відповідну помітку та поставлено підпис. Але про момент реального виходу на місце проведення перевірки позивача не повідомлено, як і не роз'яснено про право бути присутнім при проведенні перевірки. Посадових осіб ТОВ "ІЛВІА" під час проведення перевірки до участі в ній не запрошено.

З досліджених судом наказу про проведення перевірки від 14.05.2013, направлення на проведення позапланової перевірки від 14.05.2013, встановлено, що строк її проведення визначено у період з 22.07.2013 по 02.08.2013, проте як вручено направлення лише 31.07.2013 - вже під час її проведення.

З огляду на викладене, суду зазначає, що на вимогу згаданої частини п'ятої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і копія посвідчення (направлення) повинні бути пред'явлені керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі перед початком здійснення заходу.

Щодо тверджень представника позивача про великий період часу між підставами для перевірки, наказом про її проведення, направленням на неї та самим виходом на місце і проведенням перевірки, суд погоджується з доводами відповідача, що це не заборонено законом, проте зазначає, що такий проміжок часу між направленням на перевірку та її проведенням є нерозумним, оскільки як то встановлено судом позивачем проведено реорганізацію товариства, внаслідок чого наказ про проведення перевірки ЗАТ "ІЛВІА" та направлення на проведення позапланової перевірки ЗАТ "ІЛВІА" від 14.05.2013 втратили свою актуальність.

Посилання представника відповідача на те, що уніфікована форма акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 № 424, не передбачає окремого положення, у якому визначаються директор суб'єкта господарювання, суд визнає неспроможними з огляду на те, що Розділ І акту перевірки передбачає зазначення відомостей про осіб, які беруть участь у заході, у тому числі посадових та/або уповноважених осіб суб'єкта господарювання, третіх осіб (сторінка 4 акта).

З дослідженого судом акта перевірки убачається, що державними інспекторами сільського господарства Фенько О.А. та Давидовим Д.О., при його оформленні, вказано при їх присутність, як посадових осіб органу контролю, із зазначенням посади, прізвища, імені та по-батькові, а на два абзаци нижче, у графах, в яких має бути зазначено про посадових та/або уповноважених осіб суб'єкта господарювання, третіх осіб, відомості відсутні, вказані графи є незаповненими (т.1 а.с. 40).

Однак, у вказаній графі (про посадових та/або уповноважених осіб суб'єкта господарювання, третіх осіб), якнайменш, має бути зазначена інформація про третіх осіб, яка міститься в Розділі VI Акта перевірки, зокрема інформація про свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, підписи яких наявні у Розділі VI акта перевірки на сторінці 10 (т.1 а.с.46).

Разом з цим, в силу п. 5.6 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства планові та позапланові заходи з питань перевірки стану дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ним у процесі ведення господарської діяльності, проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи чи у присутності фізичної особи - підприємця або його представника. Якщо суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа (представник) відмовляється бути присутнім при проведенні відповідного заходу, про це робиться відповідна відмітка в акті перевірки. У такому випадку захід здійснюється державними інспекторами без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (представника).

Таким чином, слід визнати, що спірна перевірка, в ході якої суб'єкт владних повноважень не забезпечив ані належного інформування юридичної особи, ані присутності вповноваженої особи, була проведена державними інспекторами сільського господарства в АР Крим із грубим порушенням визначеної законом та порядком процедури.

Стосовно документальних результатів спірної перевірки, оформлених актом від 02.08.2013, та відповідно до якого позивачем, на думку відповідачів, вчинена протиправна бездіяльність щодо не реєстрації права власності чи користування ТОВ "ІЛВІА", яке внаслідок реорганізації з 28.05.2012 є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "ІЛВІА", у тому числі прав на земельну ділянку площею 0,9000 га, розташовану по вул. Дражинського, 31 "г", Масандрівського пляжу у м. Ялта АР Крим, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України, суд зазначає.

Відповідно до направлення ДІСГ в АР Крим від 14.05.2013 № 680 (т.1 а.с.140), Наказу ДІСГ в АР Крим на проведення перевірки від 14.05.2013 № 649/о (т.2 а.с.15) державні інспектори сільського господарства Давидов Д.О. та Фенько О.А. направлені на перевірку ЗАТ "Ілвіа", тобто закритого акціонерного товариства "ІЛВІЯ".

Як убачається з матеріалів перевірки державні інспектори сільського господарства Давидов Д.О. та Фенько О.А. провели перевірку дотримання вимог земельного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА". Якщо додержуватись хибних доводів представника відповідача, що ЗАТ "ІЛВІА" та ТОВ "ІЛВІА" є різними юридичними особами, що зумовлює укладення договору оренди ТОВ "ІЛВІА" з Ялтинською міською радою, реєстрації права користування названою земельною ділянкою за ТОВ "ІЛВІА", то державними інспекторами перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "ІЛВІА" проведено з перевищенням владних повноважень, без достатніх на то повноважень та підстав, оскільки направлення на проведення перевірки вони мали лише щодо ЗАТ "ІЛВІА", вимога прокуратури АР Крим стосувалась також лише ЗАТ "ІЛВІА".

Водночас досліджені судом матеріали справи, аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України).

Також, відповідно до частин першої, другої статті 92 Цивільного Кодексу України (також далі - ЦК України), юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно вимог ст. 108 ЦК України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Як убачається із п. 1.1 Статуту ТОВ "ІЛВІА", затвердженого загальними зборами учасників протоколом № 1 від 11.11.2011, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА" є юридичною особою, створене шляхом об'єднання майна учасників в результаті перетворення Закритого акціонерного товариства "ІЛВІА", що зареєстроване Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 13.07.1994, ЄДРПОУ № 29726087. Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "ІЛВІА" (т.1 а.с.230).

Отже, в результаті реорганізації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА" перейшло від попередньої юридичної особи і право оренди землею, в межах земельної ділянки, яка була надана компетентним суб'єктом владних повноважень Закритому акціонерному товариству "ІЛВІА".

За змістом статті 125 Земельного кодексу України, про порушення якого зазначено в акту перевірки та приписі Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 07.08.2013 № 000576, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На вимогу названої норми, договір оренди земельної ділянки від 24.02.2009 містить відмітку, засвідчену підписом посадової особи та печаткою Ялтинського міського відділу ДП "ЦДЗК", про його реєстрацію в КРФ ДП "ЦДЗК" при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 23 грудня 2009 року за № 040900700122 (а.с.66-73).

Згідно із ст.ст. 18, 20 "Про оренду землі", в редакції чинній на час укладення договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Водночас, ні стаття 125, ні стаття 126 Земельного кодексу України не встановлюють жодних прав чи обов'язків для землекористувачів, не передбачають відповідальності за ті чи інші порушення земельного законодавства, дані статті є декларативними.

Положення статті 126 Земельного кодексу України, викладені в новій редакції у зв'язку із набранням чинності Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" та передбачають оформлення з 01.01.2013 права власності, користування земельною ділянкою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проте не зобов'язують до вчинення дій з реєстрації (перереєстрації) договорів оренди, укладених та зареєстрованих до 01.01.2013 і не містять жодних обов'язків дій для Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА".

Окрім цього, частиною 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема якими є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Суд зазначає, що оскільки ЗАТ "ІЛВІА" у добровільному порядку не було подано заяву про відмову від права користування земельною ділянкою, у позивача - ТОВ "Ілвіа" - правонаступника усіх майнових і немайнових прав та обов'язків, у тому числі реалізації права на користування земельною ділянкою, відсутній обов'язок щодо переоформлення прав на неї з дотриманням вимог законодавства щодо його реєстрації і як наслідок, виконання припису державного інспектора сільського господарства в АР Крим Фенька О.А. від 07.08.2013 за № 000576.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржений припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 07.08.2013 за № 000576 виконанню не підлягає.

Щодо посилання державного інспектора сільського господарства вАвтономній Республіці Крим Фенька О.А. на порушення позивачем ст. 96 Земельного кодексу України, зокрема п. "б" ч. 1, суд зазначає.

На вимогу пункту "б" частини першої статті 96 Земельного кодексу України додержання вимог законодавства про охорону довкілля є обов'язком землекористувачів.

ТОВ "ІЛВІА" є користувачем земельної ділянки загальною площею 0,9000 га, в тому числі по угіддям: 0,9000 га - "забудовані землі", в тому числі "змішаного використання" (графа 34, 44 форми 6-зем) для експлуатації та реконструкції берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд.

За договором оренди земельної ділянки від 24.02.2009, укладеним між ЗАТ "ІЛВІА" та Ялтинською міською радою, останнім надано орендарю земельну ділянку в оренду для експлуатації та реконструкції берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд, цільове призначення якої визначено як інша комерційна діяльність (п. 1.1, п. 2.1, розділ 5 Договору). Розділом 9 названого Договору орендарю надано право використання орендованої земельної ділянки самостійно у відповідності із метою, визначеною в договорі, у тому числі за згодою орендодавця надавати в користування орендовану земельну ділянку або його частину іншій особі (суборенда) на умовах, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 березня 2013 року № 269 "Про розміщення пересувних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Ялта" затверджено перелік об'єктів - комплексну схему розміщення пересувних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території Ялта на строк до 31.12.2013 року. Зокрема, до складу пересувних тимчасових споруд на "Масандрівському" пляжі, згідно додатку № 7 до вказаного рішення увійшло 60 торгових точок, з яких 16 - товарів курортного попиту; 7 - морозива та безалкогольних напоїв; 5 - пунктів прокату; 10 консультаційних послуг; 4 - екскурсійних, циркових та інших об'єктів; 14 - літні кафе; 1 - овочі, фрукти, цитрусові; 3 - атракціони (а.с.115-117).

Із змісту зазначеного убачається, що виконавчим органом місцевого самоврядування, яке реалізує право та реальну здатність територіальної громади - жителів міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, самостійно прийнято рішення щодо розміщення на "Масандрівському" пляжі пересувних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності - 60 точок торгівельного характеру.

Належних та допустимих доказів того, що ТОВ "ІЛВІА" розмістило на "Масандрівському" пляжі пересувні тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності (60 точок торгівельного характеру чи деякі з них) суду не надано.

Натомість, із виписок з журналу обліку об'єктів ресторанного господарства Ялтинської міської ради, Реєстраційної картки обліку та узгодження режиму роботи пересувної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності та території м. Ялти судом встановлено, що за адресою торгівлі: м. Ялта, вул. Дражинського, 31-г розміщено об'єкти торгівлі, діяльність в яких здійснюють суб'єкти господарювання ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ПП "ОСОБА_12", ТОВ "Оператор-М", (т.1 а.с.129-134).

За змістом акту перевірки неможливо встановити, що саме ТОВ "ІЛВІА" розмістило споруди кафе, споруди торгівлі та надання послуг, бунгало, про які йде посилання в акті. Так, перевіряючий обмежився лише посиланням на загальну норму, якою передбачено додержання вимог законодавства про охорону довкілля, як обов'язку землекористувача, не зазначив конкретного виду порушення та конкретних дій позивача, які кваліфіковані перевіряючим в якості порушення земельного законодавства; не зазначив, із посиланням на відповідні документи, розміщення яких саме об'єктів для здійснення підприємницької діяльності чи будь-якої іншої діяльності, що суперечить меті договору оренди, здійснено ТОВ "ІЛВІА" в порушення вимог земельного законодавства.

Отже, у даному випадку позивач не є особою, відповідальною за розміщення об'єктів для здійснення підприємницької діяльності та не може розглядатися в якості суб'єкта відповідальності за порушення вимог земельного законодавства в спірних правовідносинах.

За змістом частини третьої статті 62 Земельного кодексу України, що визначає обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах, у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних. Аналогічні норми містять і положення частини третьої статті 90 Водного кодексу України.

Вказані норми внесено до Земельного та Водного кодексів України Законом України від 02.12.2010 № 2740-VI "Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг", які набрали чинності з 1 січня 2011 року.

Щодо об'єктів нерухомого майна, придбаних Акціонерним товариством закритого типу "ІЛВІА", ідентифікаційний код юридичної особи 20726087 (правонаступником якого є ТОВ "ІЛВІА"), у Фонду комунального майна Ялтинської міської ради за договором купівлі-продажу від 04.10.2005, які складаються з нежитлових будівель та споруд Масандрівського пляжу: літ. Б - вбиральня, площею 47,2 кв.м.; літ. В - навіс площею 102,4 кв.м.; літ. З1 - склад-кухня, площею 28,4 кв.м.; літ И. - медпункт, площею 38,6 кв.м.; літ. К - каса, площею 13,5 кв.м.; літ. С - тренажерний зал, площею 103,2 кв.м.; літ. Т - вбиральня, площею 111,2 кв.м.; літ. Ф, площею 2,5 кв.м.; літ. Х - каса, площею 2,5 кв.м.; літ. Ш - кухня-бар, площею 49,2 кв.м.; літ. Л приміщення 1 поверху: 1-1, 1-2, 2-1 - 2-4, 3-1 - 3-3, 4-1 - 4-4, 5-1 - 5-4, площею 116,8 кв.м., зареєстровані в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації з 07.11.2005 за реєстраційний номер 12213332, яким з 09 лютого 2006 року присвоєно нову адресу: м. Ялта, вул. Дражинського 31 "г".

Судом встановлено, що право власності на ці об'єкти зареєстровано в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації з 14.02.2006 (а.с.25-35), а отже збудовані та зареєстровані до 01.01.2011 року.

Фототаблиця, надана державним інспектором сільського господарства в АР Крим Фенько О.А., свідчить про наявність збудованих споруд, проте не вказує ані на рік їх побудови, ані на те, що вони побудовані саме ЗАТ "ІЛВІА" чи ТОВ "ІЛВІА", а тому неможливо розглядати останнього в якості суб'єкта відповідальності за порушення вимог земельного законодавства в спірних правовідносинах.

Окрім цього, з фототаблиці не можливо ідентифікувати знаходження сфотографованих об'єктів в межах прибережної захисної смуги уздовж моря, у межах пляжної зони прибережної захисної смуги (т.1 а.с.207-212).

Слід також зазначити, що хоча норми статті 62 Земельного Кодексу України та статті 90 Водного кодексу України і забороняють у межах пляжної зони прибережних захисних смуг будівництво будь-яких споруд, проте не зобов'язують орендарів земельних ділянок та власників нерухомого майна зносити вже збудовані об'єкти нерухомості, звільняти земельні ділянки від усіх споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних. Вказані норми є імперативними, тобто такими, що з 01.01.2011 виражають категоричне розпорядження держави, шляхом чіткого позначення дій, і не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів.

Водночас, норми вказаних статей не містять приписів зобов'язуючого характеру, тобто не зобов'язують осіб до будь-яких дій у разі виявлення відхилень від обов'язків суб'єктів господарювання, визначених названими статтями.

Як вже зазначалось вище, розташовані на території орендованої земельної ділянки "Масандрівського" пляжу по вул. Дражинського 31 "г" у м. Ялта об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу, збудовані та зареєстровані у визначеному законом порядку до набрання чинності норм частини третьої статті 62 Земельного кодексу України та частини третьої статті 90 Водного кодексу України

Досліджуючи акт перевірки, покладений в основу припису, яким зобов'язано звільнити ділянку від усіх споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних - у термін до 30 календарних днів, судом не встановлено ідентифікації щодо яких саме споруд державним інспектором сільського господарства в АР Крим винесено припис.

Вирішуючи спір, суд враховує, що правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб'єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам. Пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування.

В даному випадку спірні акти індивідуальної дії, зокрема акт перевірки та приписи, характеризуються дефектністю у правозастосовному аспекті, оскільки за змістом не містять письмової вимоги (конкретної дії) передбаченої чинним законодавством, яку позивачу приписано вчинити, та на усунення яких норм законодавства вони спрямовані.

Посилання в рішеннях суб'єкта владних повноважень на імперативні норми права, без зазначення норм законодавства, що зобов'язують усунення відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів господарювання, є констатацією факту невідповідності нормам чинного законодавства, проте не може слугувати підставами для притягнення для відповідальності, чого вимагає припис, у разі його невиконання.

За змістом частини восьмої статті 7 названого Закону приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Так, обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога щодо усунення порушень вимог законодавства є виключним повноваженням державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, як посадової особи органу державного нагляду (контролю) - Державної інспекції сільського господарства в АР Крим.

З огляду на викладене спірний припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим від 07 серпня 2008 року № 000577 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до статті 3 Конституції України та статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних приписів діяв у непередбачений законодавством спосіб, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, на підставі статті 10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Правила частини 4 статті 105 КАС, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом.

Зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять

Разом із тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

З огляду на викладене, приписи пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, суд, задовольняючи вимоги позивача, визнає спірні приписи відповідача від 07.08.2013 № 000576 та № 000577 протиправними.

За змістом частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до квитанції від 30 жовтня 2013 року № ПН27408 позивачем, при зверненні до суду із названим позовом, сплачено 68,82 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

В судовому засіданні 25.11.2013 проголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 02.12.2013.

Керуючись статтями 11, 69, 94, 160 - 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії державного інспектора сільського господарства в Автономній Республіці Крим Фенька Олега Анатолійовича щодо складання приписів від 07 серпня 2013 року № 000576 та від 07 серпня 2013 року № 000577.

3. Визнати противними та скасувати приписи Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим від 07 серпня 2013 року № 000576, від 07 серпня 2013 року № 000577.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛВІА" (ідентифікаційний код юридичної особи 20726087, місцезнаходження юридичної особи: 98600, АР Крим, місто Ялта, вулиця Дражинського, будинок 31-Г), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову прийняту згідно частини третьої статті 160 КАС України (у разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови) апеляційна скарга подається протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя А.О. Кушнова