Постанова

від 18.06.2013 по справі 2а-12644/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. Справа №2а-12644/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Ждан В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Кройтер В.Л., Мартьянов О.В., довіреність від 12.09.2012 року

від відповідача - Ларін О.Л., посвідчення НОМЕР_1,

за позовом Кооперативу "Якір"

до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича

про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Кооператив «Якір» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича про визнання протиправним та скасування припису №97 від 05.10.2012 року про усунення порушення природоохоронного законодавства, визнання протиправними дій старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича щодо кваліфікації правомірних дій Кооперативу «Якір» по видобутку підземних вод для власних господарсько-побутових потреб - у якості порушення вимог статей 19, 21, 24 Кодексу України «Про надра» та статей 44, 48, 49 Водного Кодексу України. Позов мотивовано тим, що вимоги припису № 97 від 05.10.2012 року суперечать чинному законодавству, викладені без урахування фактичних обставин та на підставі хибних висновків відповідача щодо порушення позивачем Водного кодексу України, Кодексу України "Про Надра".

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, а також зазначили, що Кооперативом «Якір» здійснювалося видобування підземних вод не для промислових, а для господарсько-побутових потреб, тому він не був зобов'язаний отримувати дозвіл на користування надрами. Вважають, що відповідач не вірно вказує на курортні цілі видобування позивачем підземних вод.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, а також пояснив, що діяв у повній відповідності із вимогами діючого законодавства, його висновки є мотивованими, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами у позивача відсутній.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Кооператив "Якір" є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 23451099, зареєстрованою 22.05.1987 року, перереєстрованою Сімферопольською районною державною адміністрацією 04.08.2009 року (а.с.88).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №234684, виданої 01.09.2010 року позивач є некомерційною організацією, що обслуговує домашні господарства, за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, за КВЕД здійснює управління нерухомим майном; здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с.91).

Згідно з п.1.3. Розд. 1. Статуту Кооператив організовано з метою задоволення потреб членів кооперативу та їх сімей в організації та проведенні культурного відпочинку, спортивного та аматорського рибальства, забезпечення членів кооперативу базою - причалом для плавзасобів на березі Чорного моря у смт. Миколаївка (а.с.94).

Судом встановлено, що відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення "Про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища", затвердженого постановою Ради Міністрів АР Крим від 09.08.2005 року №359 та згідно наказу Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 01.10.2012 року №612 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Ларіним Олександром Леонідовичем була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача.

За результатами перевірки було складено акт від 02.11.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст.ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра"; ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі 4738 м. куб. в період з 22.02.2012 року по 02.10.2012 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі акту перевірки від 02.11.2012 року відповідачем прийнято припис про усунення виявлених під час проведення перевірки позивача недоліків №97 від 05.10.2012 року, а саме:

п.п.1.1. п.1 "забезпечити оформлення спеціального дозволу на користування ділянкою надр в частині забору підземних прісних вод", підстава ст.ст.19,21 Кодексу України "Про надра";

п.п.1.2. п.1 "не допускати забір підземної прісної води з артезіанських свердловин при відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр в частині забору підземної прісної води", підстава ст.ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра", ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України;

п.п.1.3. п.1 "забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування", підстава ст.ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра", ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України;

п.п.2.1. п.2 "розробити пан заходів щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства з призначенням посадових осіб, відповідальних за виконання природоохоронних заходів. План заходів надати у Рескомприроди АР Крим у строк до 12.10.2012 року", підстава ст.20 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N877-V від 05.04.2007 року.

Перевіряючи законність вказаних дій відповідача і прийнятого на підставі таких дій та висновків спірного припису на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.07.1991 року №1264-ХII (далі - Закон №1264-ХII) встановлена компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях, до якої, зокрема, належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки .

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст.34 Закону) .

Як зазначено в акті перевірки від 02.11.2012 року та встановлено судом, позивачем використовується вода із артезіанської свердловини №4738, яка знаходиться поза межами споруд кооперативу у південно-східному напрямку, буріння якої здійснено позивачем на підставі розпорядження Уряду АР Крим №556-р від 30.08.1996 року "Про буріння свердловин", п.1.7 якого позивачеві надано дозвіл на буріння однієї артезіанської свердловини у смт. Миколаївка Сімферопольського району для господарсько-питного водопостачання.

З урахуванням того, що ст.3 Кодексу України "Про надра", встановлено, що водні відносини регулюються відповідним законодавством України, то основним (спеціальним) законодавчим актом, що закріплює правовий режим користування підземними водами, є Водний кодекс України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Водного кодексу України, завданнями водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Відповідно до вимог ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

В силу вимог ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до положень Водного кодексу України, дозвіл на спеціальне водокористування - це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).

Відповідно до Постанови кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" підземні води: питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 31.08.2010 року кооперативу "Якір" видано дозвіл на спеціальне водокористування УКР-КРИ №589, строком дії до 01.09.2013 року, яким дозволено відбирати підземні води в кількості не більш 28,6 тис. м. куб./рік., із артезіанської свердловини №4738 глибиною 98 м. для проживання 1558 осіб та полив зелених насаджень - 900м.куб.

Таким чином, аналіз викладеного свідчить, що спеціальне водокористування здійснюється кооперативом "Якір" на підставі дозволу на водокористування №589, який видано останньому Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 31.08.2010 року.

Як вбачається з ату перевірки, позивачем було порушено право державної власності на надра через те, що не забезпечено оформлення спеціального дозволу на використання ділянкою надр в частині забору підземної прісної води за період з 22.02.2012 року по 02.10.2012 року із артезіанської свердловини №4738 у кількості 18501 м. куб. за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Судом встановлено, що дійсно, зазначеним вище дозволом на водокористування №589 передбачено позивачеві : "отримати спеціальний дозвіл на користування надрами".

Під час розгляду справи встановлено, що спеціального дозволу на користування надрами позивач не отримував.

Згідно зі ст. 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 21 Кодексу України "Про надра" надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Частиною 1 ст.23 Кодексу України "Про надра" N132/94-ВР від 27.07.1994 року, у редакції до 14.01.2011 року було передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мали право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу відповідача, що законодавством, що діяло на час видачі дозволу на водокористування №589 - 31.08.2010 року дійсно було передбачено необхідність отримання позивачем відповідного дозволу на користування ділянкою надр, оскільки глибина свердловини №4738 складає 98 м., тобто перевищує 20 метрів.

Разом з тим, суд зазначає, що з 14.01.2011 року редакція ч.1 ст.23 Кодексу України "Про надра" набула значних змін, внесених згідно із Законом N2849-VI від 22.12.2010 року.

Відтепер, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Зважаючи на зміни, внесені у ч.1 ст.23 Кодексу України "Про надра" з 14.01.2011 року стосовно відсутності умови глибини забору води, позивач вже не зобов'язаний отримувати відповідний дозвіл на користування ділянкою надр, з урахуванням певних умов.

Отже, доводи відповідача та вимоги припису про необхідність виконання умов дозволу на водокористування №589 від 31.08.2010 року, виданого ще під час дії ч.1 ст.23 у старій редакції суперечать чинному законодавству, є необґрунтованими та такими, що викладені без урахування фактичних обставин та змін у законодавстві на час проведення перевірки та прийняття оскарженого припису.

Суд також звертає увагу на преюдиційні обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2012 року по справі №2а-8776/12/0170/4 відносно виявлених відповідачем порушень з боку позивача в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі 4738 м. куб. в період з 22.02.2012 року по 02.10.2012 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Матеріали справи свідчать, що за результатами раніше проведеної перевірки Кооперативу «Якір» відповідачем складено акт без дати та без номера, в якому зафіксовано порушення позивачем ст.ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра"; ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі 5621м.куб. в період з 08.08.2011 року по 21.02.2012 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі зазначеного акту відповідачем видано припис №77 від 24.02.2012 року, про усунення виявлених під час проведення перевірки позивача недоліків, а саме: п.п.1.1. п.1 "забезпечити оформлення спеціального дозволу на користування ділянкою надр в частині забору підземних прісних вод", підстава ст.ст.19,21 Кодексу України "Про надра"; п.п.1.2. п.1 "не допускати забір підземної прісної води з артезіанських свердловин при відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр в частині забору підземної прісної води", підстава ст.ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра", ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України; п.п.1.3. п.1 "забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування", підстава ст.ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра", ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України; п.п.2.1. п.2 "розробити пан заходів щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства з призначенням посадових осіб, відповідальних за виконання природоохоронних заходів. План заходів надати у Рескмприроди АР Крим" у строк до 02.03.2012 року, підстава ст.20 Закону N877-V.

За результатом судового оскарження припису №77 від 24.02.2012 року постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2012 по справі №2а-8776/12/0170/4, яка набула чинності 28.03.2013 року, позовні вимоги задовольнити частково, визнано протиправними дії старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича щодо нарахування збитку, заподіяного порушенням Кооперативом "Якір" кодексу України "Про надра" в сумі 280319,00 гривень, визнано протиправним та скасовано припис старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича №77 від 24.02.2012 року про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки Кооперативу "Якір", у задоволенні решти частини позову відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2012 року по справі №2а-8776/12/0170/4 встановлено відсутність у позивача обов'язку на отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр, висновки старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича, викладені в акті перевірки з приводу порушення позивачем ст.ст 19, 21 Кодексу України "Про надра"; ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі. 5621м.куб. в період з 08.08.2011 року по 31.12.2011 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами суперечать обставинам справи та нормам діючого законодавства.

Окрім того, встановлено, що вимоги припису про необхідність виконання умов дозволу на водокористування №589 від 31.08.2010 року, виданого ще під час дії ч.1 ст.23 у старій редакції суперечать чинному законодавству, є безпідставними та такими, що викладені без урахування фактичних умов.

Враховуючи обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд робить висновок про необґрунтованість вимог припису №97 від 05.10.2012 року пов'язаних із обов'язком позивача на отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Суд також не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності оскарження позивачем дозволу на спеціальне водокористування від 31.08.2010 року, оскільки таке оскарження не матиме правових наслідків, бо виданий на той час дозвіл відповідав діючому законодавству.

Суд зазначає, що, виходячи зі змісту виявлених відповідачем порушень, викладених в акті перевірки, єдиною підставою для винесення припису було не забезпечення оформлення спеціального дозволу на використання ділянкою надр в частині забору підземної прісної води за період з 22.02.2012 року по 02.10.2012 року із артезіанської свердловини №4738 у кількості 18501 м. куб., як це було передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 31.08.2010 року №589.

Будь-яких інших підстав для розрахунку збитків та винесення припису відповідачем ані в Акті, ані в самому приписі не зазначено.

При цьому суд зауважує, що ч.1 ст.23 Кодексу України "Про надра" у редакції, чинній з 14.01.2011 року встановлено необхідність таких умов, які надають право видобувати підземні води без спеціального дозволу, як: статус землевласника або землекористувача; межі наданої земельної ділянки, мета видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб та встановлене обмеження в 300 кубом. на добу.

За період з 22.02.2012 року по 02.10.2012 року (перевіряємий період) підприємством видобуто 18501 кубом. води. Згідно журналу об'єму водовикористання водомірного обладнання та показників водоміра, забір води в період проведення перевірки з 22.02.2012 року по 02.10.2012 року склав: мінімальний добовий забір води - 19 куб.м., максимальний добовий забір води - 2010 куб. м. У січні, лютому, березні, листопаді, грудні 2012 року забір води зі свердловини №4738 не здійснювався.

Таким чином, відповідачем дотримано всіх необхідних умов передбачених ч.1 ст. 23 Кодексу України "Про надра".

Як свідчать матеріали справи позивач є землекористувачем земельної ділянки на якій розташовані артезіанська свердловина №4738. Відповідно до договору оренди землі між позивачем та Сакською районною державною адміністрацією від 12.12.2005 року, який зареєстрований у Сакському відділі Кримської філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 27.01.2006 року за №040601500001, позивачеві було надано у користування земельну ділянку площею 0,4114 га з метою відводу зливної води від блоку №9, обладнання свердловини та організацію пожежного проїзду. Земельна ділянка передана на підставі акту приймання-передачі від 12.12.2005 року. Межі земельної ділянки в натурі та її відведення визначено на підставі акту, складеного у жовтні 2005 року.

Актом позапланової перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства встановлено використання позивачем води з артезіанської свердловини №4738 з метою господарсько-побутових потреб членів кооперативу.

Враховуючи вищевикладене, судом не приймаються посилання відповідача на те, що позивачем порушено вимоги ст.ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра"; ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі. 5621м.куб. в період з 08.08.2011 року по 31.12.2011 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами, а також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що підприємством здійснювався водозабір для курортних цілей, оскільки актом перевірки встановлено інше, що також підтверджується матеріалами справи: статутом позивача, довідкою з ЄДРПОУ, дозволом на спеціальне водокористування, розпорядженням Уряду про дозвіл на буріння свердловини, нормами чинного законодавства з питань визначення курортної та оздоровчої діяльності.

Так, суд зазначає, що відповідач не відноситься до лікарень, поліклінік, амбулаторій, санаторіїв, будинків відпочинку, басейнів та інших закладів, які, відповідно до ДСТУ 17.1.1.04-80, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 року №1452, на яке посилається відповідач, використовують воду для лікувальних та курортних та оздоровчих цілей.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на лист КП «Південекогеоцентр» до голови Кооперативу «Якір» за вих. №03-333 від 26.08.2010 року та лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.09.2012 року про необхідність отримання дозволу на користування надрами, оскільки вони не містять в собі безпосереднього зобов'язання позивача отримати спеціальний дозвіл на використання ділянки надр, є за своєю суттю повідомленням інформаційного характеру, а тому не може розглядатись судом у якості належного та допустимого доказу по цей справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності оскаржуваного припису №97 від 05.10.2012 року про усунення порушення природоохоронного законодавства, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними дій старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича щодо кваліфікації правомірних дій Кооперативу «Якір» по видобутку підземних вод для власних господарсько-побутових потреб - у якості порушення вимог статей 19, 21, 24 Кодексу України «Про надра» та статей 44, 48, 49 Водного Кодексу України, то в частині задоволенні цих вимог позивачу слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича під час проведення перевірки та прийняття оскарженого припису у яких знайшло відображення кваліфікації дій Кооперативу «Якір» по видобутку підземних вод для власних господарсько-побутових потреб - у якості порушення вимог статей 19, 21, 24 Кодексу України «Про надра» та статей 44, 48, 49 Водного Кодексу України, виконував свої обов'язки як працівники Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, під час проведення перевірки та складення припису він виконував ряд дій, обов'язок виконання яких покладений на нього як діючим законодавством щодо перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, так і посадовою інструкцією.

За таких підстав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо проведення перевірки з дотримання вимог природоохоронного законодавства та прийняття припису за результатами здійсненої перевірки.

Таким чином, на виконання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідачем були вчинені дії з виявлення певних порушень, внаслідок чого був складений акт та припис, до яких відповідач вніс відповідні дані, при цьому як свідчать матеріали справи, він вносив до акту перевірки та припису ті дані та обставини, які за його внутрішнім переконанням відповідали фактичним обставинам перевірки, в межах наданих державному інспектору повноважень з метою зобов'язання позивача усунути такі порушення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючі часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що на користь позивача належить до повернення з Державного бюджету України 16,09 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.06.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.06.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасування припис Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища №97 від 05.10.2012 року прийнятого стосовно Кооперативу «Якір» (ЄДРПОУ 23451099).

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кооперативу «Якір» (ЄДРПОУ 23451099) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 (шістнадцять) гривень 09 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.