cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2013 Справа № 901/3713/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгова фірма Агросервіс"
до відповідача Сільськогосподарського підприємства "Оріхове"
про стягнення 17361,90 грн.
Суддя Іщенко І.А.
За участю представників:
від позивача - Александров В.О., довіреність № б/н від 17.10.2013, представник;від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгова фірма Агросервіс" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Сільськогосподарського підприємства "Оріхове" та просить суд стягнути з відповідача 17361,90 грн., у тому числі суму основного боргу в розмірі 17280,00 грн., 3% річних в розмірі 12,78 грн., інфляційні втрати в розмірі - 69,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору не здійснював своєчасно та у повному обсязі сплату за надані послуги, що і призвело до утворення заборгованості.
Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією (а.с. 29), причина неявки представника Сільськогосподарського підприємства "Оріхове" суду не відома. Вимоги господарського суду Автономної Республіки Крим, щодо надання відзиву або заперечень на позов відповідачем виконано не було.
Під час судового засідання 03.12.2013 позивач представив суду клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог (а.с. 53), відповідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгова фірма Агросервіс" відмовляється від стягнення з відповідача суми грошових коштів в частині 3 % річних в розмірі 12,78 грн. та інфляційних втрат в розмірі 69,12 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з Сільськогосподарського підприємства "Оріхове" основного боргу в розмірі 17280,00 грн. підтримав у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2013 провадження по справі №901/3713/13 в частині стягнення з 3 % річних в розмірі 12,78 грн. та інфляційних втрат в розмірі 69,12 грн. припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки вони в достатній мірі характеризують взаємовідносини, що склалися між сторін.
Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
11.05.2012 позивач здійснив поставку товару - «агрофлутріафол к.с.» відповідачу у кількості 120 л за ціною 120,00 грн. за 1 л (без ПДВ), на загальну суму 17280,00 грн.
Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною РН-0000039 від 11.05.2012 на суму 17280,00 грн., що оформлена належним чином та містить підпис представника відповідача - Вітова Д.М. про отримання товару, який діяв на підставі Довіреності на отримання товару № 18 від 03.05.2012 (а.с. 24).
Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, на відміну від відповідача, який за одержаний товар не розрахувався.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми боргу за наданий товар позивач звернувся до відповідача з претензією від 21.10.2013, згідно якої вимагав від відповідача погасити заборгованість за отриманий товар в строк до 28.10.2013, але незважаючи на це, відповідного реагування від відповідача, або відповіді позивач не отримав.
Таким чином, несплата Сільськогосподарським підприємством "Оріхове" у добровільному порядку заборгованості в розмірі 17280,00 грн. стала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгова фірма Агросервіс", з даним позовом до суду за захистом порушених прав.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 202 передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів погашення відповідної заборгованості, отже, не спростував тверджень позивача про те, що сума основного боргу в розмірі 17280,00 грн., не повернута, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів, отже сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.
Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано.
Оскільки ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2013 провадження у справі 901/3713/13 в частині стягнення з Сільськогосподарського підприємства "Оріхове" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгова фірма Агросервіс" 3 % річних в розмірі 12,78 грн. та інфляційних втрат в розмірі 69,12 грн. припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 05.12.2013.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 80, статями 32, 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського підприємства "Оріхове" (вул. 60 років СРСР, буд. 7, с. Оріхове, Сакський район, АР Крим, 95670, ЄДРПОУ 30873376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова торгова фірма Агросервіс" (11 км, Московського шосе, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, АР Крим, 97501, ЄДРПОУ 30645722) суму заборгованості в розмірі 17280,00 грн., судовий збір в розмірі 1712,38 грн.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Іщенко
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2013 |
Оприлюднено | 06.12.2013 |
Номер документу | 35788681 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
І.А. Іщенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні