Рішення

від 03.12.2013 по справі 902/1463/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2013 р. Справа № 902/1463/13

за позовом :Закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" вул. Київська, 14, м. Вінниця, 21009)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВінн" (вул. Київська, 14, м. Вінниця, 21009)

про стягнення заборгованості 535 987,08 грн. згідно договору оренди нерухомого майна

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Маслія І.В.

Cекретар судового засідання Василишена Н.О.

Представники сторін:

позивач: Гончарук Ю.В., довіреність № 2719 від 06.09.13 р.

відповідач: Корченюк Р.В., довіреність № б/н від 02.12.13 р.

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством "Вінницький проектний інститут" заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВінн" 535987,08 грн. заборгованості по орендній платі

Ухвалою суду від 28.10.13 р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.11.13 р.

21.11.2013 р. ухвалою відкладено розгляд справи до 03.12.2013 р. в зв'язку з неявкою представників сторін.

02.12.2013 р. від відповідача надійшло клопотання про розстрочку боргу.

В судовому засіданні 03.12.2013 р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти боргу не заперечив однак посилаючись на скрутне матеріальне становище просив розстрочити виплату заборгованості.

Представник позивача проти розстрочення боргу не заперечив, що підтверджується наявною в справі заявою про погодження графіку реструктуризації заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.04.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна №01-09/1.

Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оперативне строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 1227,3 кв. м.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами цього договору та Акту приймання-передачі майна.

Приміщення прийнято орендарем на підставі Акту приймання-передачі приміщення в оренду від 01.04.2009 р.

Строк дії договору - з 01.04.2009 р. по 10.03.2010 р. (п. 9.1. Договору). За згодою сторін та відповідно до п. 9.2 Договору строк дії договору було продовжено до квітня 2012 року.

Між позивачем та відповідачем на протязі дії Договору було укладено 13 Додаткових угод, згідно яких площа орендних приміщень змінювалась.

Після закінчення дії договору між сторонами був укладений новий договір оренди нерухомого майна № 01-12 від 01.04.2012 р..

Відповідно до п.1.1 Договору № 01-12 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оперативне строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 511,9 кв. м.

Передача приміщення оформлена Актом приймання-передачі приміщення від 01.04.2012 р.

Строк дії даного договору - з 01.04.2012 р. по 01.04.2013 р.

За час дії договору площа орендованих приміщень змінювалась відповідно до укладених між сторонами Додаткових угод, наявних в матеріалах справи.

02.04.2013 р. між сторонами було укладено Договір оренди нерухомого майна № 01-13. Предметом даного договору, який визначений у п.1.1., є строкове платне користування нежитловими приміщеннями, площею 580,0 кв. м. Передача приміщення оформлена Актом приймання-передачі приміщення від 02.04.2013 р.

Строк дії Договору - з 02.04.2013 р. по 31.03.2014 р. (п. 9.1. Договору № 01-13).

Ціна та порядок оплати за орендовані приміщення визначені у п. 3 Договорів. Розмір орендної плати встановлений у п. 3.1. Договорів.

Підпунктом 3.2 Договорів визначено, що крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату за комунальні послуги. У п. 3.4 Договорів встановлено, що додатково Орендар перераховує Орендодавцю плату за користування ліфтами.

Розмір орендної плати також змінювався за Додатковою угодою № 7 від 01.11.2010 р. до Договору № 01-09/1.

Відповідно до п. 3.8 Договорів орендна плата (або оплата додатково наданих послуг) вноситься орендарем щомісячно, протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку від орендодавця, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок орендодавця (безготівковий розрахунок).

Відшкодування за надані комунальні послуги вносяться орендарем щомісячно на умовах повної передоплати, протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку від орендодавця, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.9 Договорів).

Пунктом 4.1.2 Договорів встановлено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Позивач періодично звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість (листи з вимогами наявні в матеріалах справи).

Відповідач у відповіді на претензії вказував, що у зв'язку із тимчасовими фінансовими труднощами не має можливості розрахуватись з позивачем у вказаний претензіями строки.

З огляду на викладене, орендар не виконав умови договорів щодо своєчасної та повної оплати орендованих приміщень, у зв'язку з чим у нього перед орендодавцем утворився борг за користування орендованим приміщенням станом на вересень 2013 року у розмірі 535 987,08 грн. (дана заборгованість підтверджується наданими в справу доказами та не заперечується відповідачем).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі - 535 987,08 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З правового аналізу наведеної норми вбачається, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення означає зміну строків виконання рішення, що суттєво зачіпає інтереси стягувача, відділяючи реальне виконання рішення на більш пізній строк, ніж це визначено рішенням суду. Розстрочка - це виконання рішення по частинам у вказані господарським судом строки.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для стягувача так і для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та не допускати їх настання.

Судом приймаються до уваги доводи відповідача про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з тим, що негайне виконання рішення суду може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача та його виробничу діяльність, пов'язану з створенням нових продуктів, так як відповідач є продуктовою компанією. Також, судом приймається до уваги бажання відповідача погасити заборгованість, про що свідчить клопотання про розстрочку та інші докази додані до клопотання.

Враховуючи обґрунтованість доводів підприємства, відсутність заперечень з боку позивача та, у зв'язку з тим, що це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВінн" про надання йому розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 43-44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВінн" (21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14, код 13320143) на користь Закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" (21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14, код 07525964) - 535987,08 грн. основного боргу, 10 719,77грн. судового бору.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 535987,08 грн. строком на два роки згідно наступного графіку:

Січень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Лютий 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Березень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Квітень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Травень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Червень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Липень 2015 р.- в розмірі 22 332,70 грн.;

Серпень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Вересень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Жовтень 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Листопад 2015 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Грудень 2015 р. - в розмірі 22 333,50 грн.;

Січень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Лютий 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Березень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Квітень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Травень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Червень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Липень 2016 р.- в розмірі 22 332,70 грн.;

Серпень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Вересень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Жовтень 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Листопад 2016 р. - в розмірі 22 332,70 грн.;

Грудень 2016 р. - в розмірі 22 334,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 грудня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи