Рішення

від 28.11.2013 по справі 910/18155/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18155/13 28.11.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/18155/13

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Українська страхова група"

до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна

страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15504,49 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Михайловська І.Г., довіреність № 0112-440 від 26.12.2012р.;

від відповідача: Мезецький М.С., довіреність № 13 від 02.01.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15504,49 грн.

У своїх позовних вимогах позивач посилається на ст. ст. 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 9, 22, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/18155/13 та призначено її розгляд на 31.10.2013р.

04.10.2013р. через загальний відділ господарського суду міста Києва від позивача надійшли витребувані докази та пояснення по справі.

30.10.2013р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням повноважного представника в іншому судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні 31.10.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, представник позивача подав суду клопотання, у якому просить суд продовжити строк вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 28.11.2013р.

Присутній у судовому засіданні 28.11.2013р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якій вказує на те, що стягненню підлягає 9557,10 грн., на підставі ст. ст. 22, 29 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Закону України "Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

18.02.2011р. між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач, страховик) та Муравйовим Василем Євгенійовичем (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 25-1304-0212 (далі -Договір), за яким був застрахований автомобіль "Honda accord 4D", державний номер АО8467АХ.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що строк дії договору починається з 23.02.2011р. до 22.02.2016р.

Відповідно до підпунктів 3.1.1. - 3.1.6. договору, до страхових ризиків відносяться: викрадення, протиправні дії третіх осіб, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стихійні лиха, пожежа, вибух, напад тварин.

15.08.2012р. по вул. Хрещатик, 4 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Honda accord", державний номер АО8467АХ, під керуванням Муравйова Василя Євгенійовича та "Porshe Cayenne" державний номер AA2803КІ під керуванням Шевченко Алли Олександрівни.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" встановлено, що при

настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

В подальшому, 15.08.2012р. Муравйов В.Є. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

20.08.2013р. було складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість).

Зазначене ДТП, відповідно до умов Договору страхування та норм чинного законодавства України, визнано позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт № ДККА-19587 від 20.11.2012, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 15504,49 грн.

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.08.2012р. у справі № 2610/20049/2012 провадження № 3/2610/6782/2012, Шевченко Аллу Олександрівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

В результаті правопорушення Шевченко А.О.. завдано майнову шкоду Муравйову В.Є., а саме пошкоджено транспортний засіб " Honda accord", державний номер АО8467АХ.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля " Honda accord ", державний номер АО8467АХ, визначено на підставі рахунку № 2353 від 08.11.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД АВТО ЦЕНТР", яка складає 16614,49 грн. (із включенням суми франшизи, яка передбачена п. 3.3.2 Договору у розмірі 1100,00 грн.). Відповідно калькуляції/висновку № 19587 від 19.11.2012 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля " Honda accord 4D", державний номер АО8467АХ становить 15514,49 грн. Калькуляція проведена по системі "Audatex".

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування позивача від 20.1.2012р., визначено суму страхового відшкодування у розмірі 15504,49 грн.

На підставі рахунку-фактури № 2353 від 08.11.2012р., листа вигодонабувача зі згодою на виплату страхового відшкодування, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії посвідчення водія, копії паспорту страхувальника, копії договору страхування, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяви страхувальника про настання страхового випадку, довідки про пошкодження (первинної) та довідки про настання дорожньо-транспортної пригоди вирішено перерахувати страхове відшкодування в розмірі 15504,49 грн. за наступними реквізитами: р/р 260073069001 в АТ "Банк Богуслав" МФО 380322, код ЄДРПОУ 35895629; призначення - рах. 2353 від 08.11.2012р., одержувач: Прайд Автоцентр ТОВ.

21.11.2012р. платіжним дорученням № 15038 ПАТ "СК "Українська страхова група" сплачено 15504,49 грн. із призначенням платежу: страхове відшкодування по договору № 25-1304-0212 від 18.02.2011р., на підставі страхового акту № ДККА-19587 від 20.11.2012Р., та рахунку № 2353 від 08.11.2012Р.

Цивільно-правова відповідальність Шевченко А.О. на момент скоєння ДТП, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/1274351 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АВ/1274351) з терміном дії з 17.03.2012р. по 18.03.2012, діючим на дату ДТП.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 06.06.2013 звернувся до відповідача з заявою № 799 АПС про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в розмірі 15504,49 грн., яку було надіслано відповідачу 12.06.2013р., про що свідчить фіскальний чек № 8030 (копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Проте, в матеріалах справи відсутні того, що відповідачем було здійснено дії спрямовані на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 15504,49 грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору (полісу) № АВ/1274351 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановлено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 15504,49 грн. - 500,00 грн. = 15004,49 грн.

Дійсно статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Суд зазначає, що за вказаними нормами врегульовано правовідносини, пов'язані у тому числі із визначенням розміру збитків у правовідносинах у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Натомість, як було встановлено судом, правовідносини позивача - ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", і страхувальника - Муравйова В.Є., виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 25-1304-0212 від 18.02.2011, отже добровільним страхуванням.

Добровільним же страхуванням, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу на норми ст. 25 Закону України "Про страхування", якими визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Отже, Закон України "Про страхування" не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначити розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу.

Суд зазначає, що звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яка необхідна для відновлення транспортного засобу.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 3.9 Методики визначення вартості матеріального збитку (реальні збитки) з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної вартості), здійснюється на підставі аналізу цін продажу (пропозиції), ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках. При цьому можливе визначення збитків відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних колісних транспортних засобів, з належним чи скоригованим строком експлуатації.

За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, отримав право вимоги, яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат.

Враховуючи вищевикладене, стягненню підлягає 15004,49 грн. відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 15004 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 49 коп. - відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, 1665 (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять) грн. 02 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов