Рішення

від 29.10.2013 по справі 911/3256/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. Справа № 911/3256/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Карпенко А. А. (довіреність № б/н від 07.10.2013 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „АвтоКраз", м. Кременчук

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Стріла", м. Бровари

про стягнення 259 772, 46 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „АвтоКраз" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Торговий дім „Стріла" про стягнення 75 640, 00 грн. пені, 122 000, 00 грн. штрафу, 29 589, 86 грн. інфляційних збитків, 32 542, 60 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 619ТД від 15.07.2010 р. та щодо оплати у повному обсязі за виконані позивачем роботи згідно договору № 50/12 на надання послуг від 26.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3256/13 за позовом ПАТ „АвтоКраз" до ТОВ „Торговий дім „Стріла" про стягнення 259 772, 46 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 25.09.2013 р.

25.09.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

25.09.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.10.2013 р.

08.10.2013 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 07.10.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

09.10.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.10.2013 р.

23.10.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 29.10.2013 р.

29.10.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 619ТД, згідно умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити автомобілі КрАЗ в номенклатурі, кількості та в строки вказані в розділі 12 цього договору.

Згідно п. 2.1. договору № 619ТД автомобілі за якістю і комплектністю повинні відповідати технічним умовам, вказаним в розділі 12 цього договору, і засвідчуватися актом прийому - передачі транспортного засобу.

Відповідно до умов п. 3.2. договору № 619ТД термін передачі автомобіля - протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору.

Пунктом 4.2. договору № 619ТД передбачено, що загальна вартість автомобіля, що підлягає передачі - 526 510, 00 гривень.

Пунктом 5.1. договору № 619ТД передбачено, що розрахунки за автомобілі, що постачаються, здійснюються в національній валюті України - гривнях, шляхом 100 % оплати протягом 60 календарних днів з моменту відвантаження.

Пунктом 11.14. договору № 619ТД визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності із моменту підписання і діє до 31.12.2010 р.

29.12.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 619ТД від 15.07.2010 р., згідно умов п. 1., 2. якої сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. договору у наступній редакції: „Розрахунки за автомобіль, що постачається, здійснюються в національній валюті України - гривнях, в строк до 28.02.2011 р." та п. 11.14. договору у наступній редакції: „Цей договір набуває чинності із моменту підписання і діє до 31.12.2011 р.".

На виконання умов договору № 619ТД позивачем 15.07.2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар, а саме автомобіль КраЗ-65053-0000300-02, на загальну суму 526 510, 00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 01 ХКА № 002023 від 15.07.2010 р. та відповідною довіреністю № 46 від 14.07.2010 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу Харченко А. О. на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

26.01.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 50/12 на надання послуг, згідно умов п. 1.1. якого виконавець на умовах визначених даним договором, за плату і по завданню замовника, надає останньому послугу по виготовленню, випробування і монтаж обладнання крана автомобільного КС-55712 на автомобільне шасі замовника, а замовник зобов'язується прийняти товар на умовах визначених в даному договорі.

Згідно п. 1.2. договору № 50/12 під послугою чи результатом надання послуг в рамках даного договору розуміється: Виготовлення, монтаж, випробування автомобільного крана КС-55712 на шасі КраЗ-65053 у кількості 1 одиниця вартістю 610 000, 00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору № 50/12 передача виконавцем результата наданої послуги по автомобільному шасі здійснюється на умовах „EXW" - франко-завод м. Бровари у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС-2000 р., не пізніше ніж 30 календарних днів від дати зазначеної в акті прийому-передачі шасі автомобіля під предмет даного договору.

Пунктом 4.3. договору № 50/12 передбачено, що факт прийому-передачі шасі автомобіля під предмет даного договору оформлюється відповідним актом.

Пунктом 4.5. договору № 50/12 передбачено, що послуга вважається наданою належним чином з моменту підписання акта прийому-передачі наданих послуг уповноваженим представником замовника, якщо в процесі експлуатації не будуть виявлені приховані дефекти, які не могли бути виявлені в процесі підписання акта прийому-передачі наданих послуг.

Пунктом 5.2.1. договору № 50/12 передбачено, що вартість надання послуги за одиницю шасі автомобіля - 610 000, 00 грн.

Згідно п. 5.4. договору № 50/12 оплата послуг в рамках даного договору здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з моменту передачі результату наданої послуги.

Відповідно до п. 5.5. договору № 50/12 зобов'язання виконавця вважаються виконаними належним чином з моменту підписання акта прийому-передачі наданих послуг.

Пунктом 9.5. договору № 50/12 визначено строк його дії, згідно якого початок дії даного договору - дата, зазначена в правому верхньому куті першої сторінки договору. Закінчення договору - 31.12.2012 р.

На виконання умов договору № 50/12 позивачем 15.08.2012 р. було передано відповідачу автомобіль КраЗ-65053-0000300-02 для виготовлення автомобільного крану КС-55712, що підтверджується актом від 15.08.2012 р. прийому-передачі, наявним у матеріалах справи.

За період дії договору № 50/12 та на його виконання відповідачем було лише 17.01.2013 р. виконано свій обов'язок по виготовленню, випробуванню і монтажу обладнання крана автомобільного КС-55712 на шасі замовника та передачі позивачу автомобільного крану КС-55712 на шасі замовника КраЗ-65053 у кількості 1 одиниця вартістю 610 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 17.01.2013 р., актом здачі-прийняття від 17.01.2013 р., наявними у матеріалах справи.

22.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт № 08/73 проведення зарахування взаємних вимог, згідно якого ТОВ „Торговий дім „Стріла" є боржником, а ПАТ „АвтоКраз" є кредитором по договору № 619ТД від 15.07.2010 р. і сума заборгованості ТОВ „Торговий дім „Стріла" перед ПАТ „АвтоКраз" складає 526 510, 00 грн., а ПАТ „АвтоКраз" є боржником, а ТОВ „Торговий дім „Стріла" є кредитором по договору № 50/12 на надання послуг від 26.01.2012 р. і сума заборгованості ПАТ „АвтоКраз" перед ТОВ „Торговий дім „Стріла" складає 610 000, 00 грн., і відповідно сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 526 510, 00 грн.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, передбачену договором № 50/12 на надання послуг від 26.01.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по виконанню робіт та передачі товару позивачу з 16.09.2012 р. по 17.01.2013 р. всього на загальну суму 75 640, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 цього ж кодексу передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору № 50/12 та на його виконання лише станом на 17.01.2013 р. відповідачем було виконано свій обов'язок по виготовленню, випробуванню і монтажу обладнання крана автомобільного КС-55712 на шасі замовника та передано позивачу автомобільного крану КС-55712 на шасі замовника КраЗ-65053 у кількості 1 одиниця вартістю 610 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 17.01.2013 р., актом здачі-прийняття від 17.01.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору № 50/12 передбачено, що за несвоєчасну здачу наданих послуг, а також при порушенні строків, вказаних в п. 3.4. і п. 4.4. чи при порушенні умов п. 2.1.2., виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0, 1 % від суми, зазначеної в п. 1.2. даного договору за кожен день прострочки.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 75 640, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором № 50/12 на надання послуг від 26.01.2012 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по виконанню робіт та передачі товару позивачу всього на загальну суму 122 000, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2.1. договору № 50/12 передбачено, що за прострочку зі сторони виконавця строків здачі наданої послуги більш ніж на 20 днів, допущену в результаті його вини, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 20 % від вартості, не зданої своєчасно послуги.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 122 000, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 619ТД від 15.07.2010 р. за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 28.02.2011 р. по 22.03.2013 р. всього на загальну суму 29 589, 86 грн. та 32 542, 60 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору № 619ТД та на його виконання лише станом на 22.03.2013 р. відповідачем було виконано свій обов'язок по оплаті товару, що підтверджується актом № 08/73 від 22.03.2013 р. проведення зарахування взаємних вимог, наявним у матеріалах справи.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.03.2011 - 22.03.2013 526510.00 1.025 13162.75 539672.75 526 510, 00 грн. х 1, 025 = 539 672, 75 грн.; 539 672, 75 грн. - 526 510, 00 грн. = 13 162, 75 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором № 619ТД від 15.07.2010 р. у вищевказані періоди становить 13 162, 75 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 13 162, 75 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 01.03.2011 р.- по 22.03.2013 р., сума основної заборгованості - 526 510, 00 грн, кількість днів заборгованості - 753 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 526510.00 01.03.2011 - 22.03.2013 753 3 % 32585.92 526 510, 00 грн. х 0, 03 % х 753/365 = 32 585, 92 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 619ТД від 15.07.2010 р. у вищевказані періоди становить 32 585, 92 грн.

Оскільки, розмір 3 % річних від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 32 542, 60 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Стріла" (ідентифікаційний код 36432322) на користь Публічного акціонерного товариства „АвтоКраз" (ідентифікаційний код 05808735) 75 640 (сімдесят п'ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. пені, 122 000 (сто двадцять дві тисячі) грн. 00 (нуль) коп. штрафу, 13 162 (тринадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. інфляційних збитків, 32 542 (тридцять дві тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 60 (шістдесят) коп. 3 % річних та судові витрати 4 866 (чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 91 (дев'яносто одна) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

03 грудня 2013 р.