Рішення

від 03.12.2013 по справі 914/4061/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 р. Справа № 914/4061/13

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпобутсервіс», м. Львів,

про стягнення 67' 774,23 грн. неустойки.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представники:

від позивача:Долішній І.І.,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпобутсервіс» про стягнення 67' 774,23 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 31.10.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 19.11.2013р. Розгляд справи відкладався на 03.12.2013 р. через неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду. У судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошувалася перерва на 1 годину.

У судовому засіданні 03.12.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 67' 774,23 грн. неустойки за період з 01.12.2012 р. по 30.09.2013 р. у зв'язку з неповерненням орендованого майна у встановлений термін. Подав письмове пояснення (вх. №51538/13 від 03.12.2013 р.), у якому підтвердив, що станом на 03.12.2013 р. відповідач не повернув орендоване майно за актом приймання-передачі та не сплатив 67' 774,23 грн. неустойки. Крім того, зазначив, що чергова неявка відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду спрямовані на затягування розгляду справи.

У судове засідання 19.11.2013р. представник відповідача не з'явився, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 04.11.2013 р., що знаходиться в матеріалах справи, вимог ухвали суду від 31.10.2013 р. не виконав, проти позову не заперечив.

У судове засідання 03.12.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 22.11.2013 р., долученим до матеріалів справи, вимог ухвали суду від 31.10.2013 р. не виконав, проти позову не заперечив. Через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки позивачем не надіслано йому копії позовної заяви з додатками, а тому він не має можливості подати обґрунтований відзив на позов. Тому просить відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача надіслати йому позовну заяву з додатками.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні такого клопотання, зазначивши, що воно спрямовано виключно на затягування розгляду справи.

З даного приводу суд відзначає наступне. РВ ФДМУ по Львівській області у встановленому законом порядку надіслано відповідачу позовну заяву з додатками, що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 22.10.2013 р. та описом вкладення у цінний лист. Ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 04.11.2013 р. У судове засідання 19.11.2013 р. представник відповідача не з'явився, причин неприбуття не повідомив. 03.12.2013 р. відповідач повторно не з'явився, а у клопотанні про відкладення розгляду справи не обґрунтував неможливість явки повноважного представника у судове засідання. Таким чином, позовна заява була надіслана відповідачу у встановлений ст. 56 ГПК України порядку, а у судові засідання, про які відповідач був повідомлений належним чином, він не з'явився без поважних причин. Тому суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній документами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

29.04.2009 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімпобутсервіс» (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №31.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення (№35-41) на І поверсі та приміщення підвалу (№ХХІV-XXX) виробничого корпусу (далі майно), загальною площею 226,7 кв.м, що розміщені за адресою: м. Львів, вул. І. Франка, 61, та перебувають на балансі ДП МОУ «Львівський проектний інститут» (надалі -Балансоутримувач).

Майно передається в оренду з метою розміщення хімчистки - 212,9 кв.м та майстерні з ремонту взуття - 13,8 кв.м (п. 1.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць оренди лютий 2009 р. 4' 895,21 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - квітень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди лютий 2009 р. на індекс інфляції за березень та квітень 2009 р.

Відповідно до п.10.4 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Чинність договору припиняється внаслідок: 1) закінчення строку, на який його було укладено; 2) загибелі орендованого майна; 3) достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; 4) банкрутства орендаря; 5) ліквідації орендаря-юридичної особи (п. 10.6 договору).

Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.9 договору).

29.04.2009р. сторони на виконання умов договору підписали Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення (№35-41) на І поверсі та приміщення підвалу (№XXIV-XXX) виробничого корпусу (далі-Майно), загальною площею 226,7 кв.м, що розміщені за адресою: м. Львів, вул. І. Франка, 61, та перебувають на балансі ДП МОУ «Львівський проектний інститут».

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.03.2013 р. у справі №5015/5450/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 р., встановлено, що договір припинив свою дію 26.04.2013 р.; зобов'язано ТзОВ «Хімпобутсервіс» повернути по акту приймання-передавання орендоване майно; виселено ТзОВ "Хімпобутсервіс" з нежитлових приміщень на першому поверсі та приміщення підвалу; стягнуто з ТзОВ "Хімпобутсервіс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 46' 633,30 грн. неустойки за період з 05.05.2012 р. по 30.11.2012 р. та 2' 682,50 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Станом на 17.10.2013 р. докази підписання такого акта між орендарем та балансоутримувачем відсутні в РВ ФДМУ по Львівській області.

Докази повернення орендованого майна та сплати відповідачем неустойки на суму 67' 774,23 грн. у матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У частині 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не повернув орендоване майно та безпідставно користувався ним у період з 01.12.2012 р. по 30.09.2013р., отже позивач правомірно нарахував йому 67' 774,23 грн. неустойки.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В силу положень ст. 49 ГПК України сума судового збору підлягає до стягнення з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 611, 785 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпобутсервіс» (вул. І. Франка, буд. 61, м. Львів, 79000 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22390177) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20823070) 67' 774,23 грн. - неустойки та 1' 720,50 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

У судовому засіданні 03.12.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 05.12.2013р.

Суддя Яворський Б.І.