Рішення

від 26.11.2013 по справі 910/15271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15271/13 26.11.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Проміндустрія"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпрофіль"

Про стягнення 198 203,43 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Нефедов Ю. М. (дов. б/н від 30.07.2013 року)

Нефедова К. Ю. (дов. б/н від 30.07.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Проміндустрія" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпрофіль" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 198 203, 43 грн., з яких 185 000, 00 грн. основного боргу, 3 953, 43 грн. 3 % річних, 9 250, 00 грн. пені, також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15271/13. Розгляд справи призначено на 17.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року судом продовжено строк розгляду справи на 15 днів відповідно ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 15.10.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду щодо надання документів по справі, з метою витребування у сторін додаткових доказів по справі.

Розпорядженням в.о. Керівника апарату Господарського суду міста Києва Латко І.О. № 04-1/950 від 03.10.2013 року, відповідно Постанови Верховної ради України від 19.09.2013 року № 593-VII, в зв`язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного Господарського суду, справу № 910/15271/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року справі № 910/15271/13 прийнято до провадження судді Бондаренко Г.П.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відряджені, справу № 910/15271/13 передано для розгляду судді Балацу С. В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 26.11.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. із відрядження, справу № 910/15271/13 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 26.11.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, оригінали документів для огляду в удовому засіданні.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором № ОП - 01 від 03.10.2011 року в частині поставки оплаченого товару.

Відповідно до поданої позивачем довідки ЄДРПОУ, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 03151, м. Київ, вул. Смілянська , 7.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011 року між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником укладено договір № СП-01 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах передбачених даним договором поставить, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, найменування, асортимент, ціна і кількість якого визначаються в рахунку - фактурі.

Відповідно до п. 3.4. договору покупець зобов'язався оплатити шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок постачальника передплату - 100 % вартості товару, що поставляється у відповідності із зазначеним строком в рахунку -фактурі до конкретної поставки.

Згідно п. 4.1. договору умови поставки - ExW склад постачальника (м. Київ, вул. Здолбунівська, 3). Строки поставки товару - протягом 20 днів після отримання передплати.

У відповідності до п. 8.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення більше ніж на десять календарних днів строків поставки товару, постачальник оплачує пеню в розмірі 5 % від вартості не поставленого в строк товару.

Відповідно до виставлених рахунків-фактур: № 216 від 07.04.2011 р., № 268 від 19.04.2011 р., № 314 від 10.05.2011 р., № 351 від 23.05.2011 р., № 383 від 27.05.2011 р., № 493 від 01.07.2011 р., № 574 від 03.08.2011 р., № 586 від 10.08.2011 р., № 595 від 12.08.2011 р., № 610 від 22.08.2011 р., № 620 від 26.08.2011 р., № 634 від 01.09.2011 р., № 677 від 30.09.2011 р, № 682 від 03.10.2011 р., № 706 від 18.10.2011 р., № 778 від 17.11.2011 р., № 765 від 11.11.2011 р., № 791 від 06.12.2011 р. ТОВ «СТАРПРОФІЛЬ» з 01.01.2011 року по року ТОВ «ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ» проводило попередню оплату за ставку оцинкованої сталі, що підтверджується банківськими виписками:

№ 28 від 08.04.11 р., №34 від 19.04.11 р., № 43 від 10.05.11 р., № 56 від 23.05.11 р., № 56 від 23.05.11 р., № 63 від 27.05.11 р., № 75 від 01.07.11 р„ № 98 від 04.08.11 р., № 103 від 10.08.11 р., № 105 від 15.08.11 р., № 109 від 22.08.11 р., № 114 від 26.08.11 р., № 118 від 02.09.11 р., № 130 від 30.09.11 р., № 132 від 03.10.11 р., № 138 від І4.10.11 р., № 142 від 18.10.11 р., № 144 від 20.10.11 р., № 159 від 14.11.11 р., № 161 від 21.11.11 р., № 165 від 23.11.11 р., № 178 від 07.12.11 р., № 184 від 13.12.11 р.

Всього за цей період на підставі рахунків - фактур та згідно з договором позивач перерахував на рахунок позивача 3 845 799,45 грн. (три мільйони вісімсот сорок ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять грн. 45 коп.).

Відповідно до видаткових накладних на 9 грудня 2011 року позивач отримав від продавця товару - сталі оцинкованої та послуг з нарізання на загальну суму 3 356 698,78 грн., що підтверджується видатковими накладними № № СП-0000121 від 11.04.11 р., СП-0000137 від 21.04.11 р, СП-0000159 від12.05.11 р., СП-0000177 від 25.05.11 р., СП-0000243 від 04.07.11 р., СП-0000266 від 08.08.11 р., СП-0000272 від 12.08.11 р., СП-0000277 від 17.08.11 р., СП-0000281 від 25.08.11 р., СП-0000284 від 30.08.11 р., СП-0000291 від 09.09.11 р., СП-0000300 від 05.10.11 р., СП- 0000303 від 19.10.11 р., СП-0000304 від 20.10.11 р., СП-0000318 від 08.11.11 р., СП-0000338 від 24.11.11 р., СП-0000350 від 07.12.11 р., СП-0000353 від 09.12.11 р. та актами здачі-приймання і прийому-передачі від 27.05.11 р.

Згідно твердження позивача, оскільки відповідач, не зміг поставити товар на всю перераховану суму, то з 13.12.2011 р. було прийнято рішення повернути кошти за непоставлений товар в сумі 489 100, 67 грн.

Згідно банківських виписок на 25 липня поточного року відповідач повернув тільки 304 100,67 грн., відповідно борг відповідача перед позивачем становить 185 000, 00 грн.

Згідно викладеного в позовній заяві, на неодноразові листи - претензії відповідач не реагував, жодної відповіді щодо пояснень причини неповернення боргу не надав.

Відповідно до матеріалів справи, 27.06.2013 року позивач направив відповідачу претензію Вих. № 117 від 27.06.2013 року, якою просив відповідача негайно виконати свої зобов'язання та повернути борг в розмірі 185 000, 00 грн. Інших доказів, які б підтверджували, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів передплати до 27.06.2013 року матеріали справи не містять.

Відповідно до наданих в матеріали справи банківських виписок відповідач здійснював повернення грошових коштів позивачу із зазначенням призначення платежу: повернення грошових коштів в основному згідно листа № б/н від 01.12.2011 року. При цьому, матеріали справи копію листа № б/н від 01.12.2011 року не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір № ОП-01 від 03.10.2011 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору здійснено відповідачу передплату за поставку товару на загальну суму 3 845 799, 45 грн. згідно договору, що підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем

При цьому, оплачений товар за договором поставлений був не в повному обсязі, а саме на суму 3 356 698, 78 грн., доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Грошові кошти в розмірі 304 100, 67 грн. були повернуті відповідачем позивачу відповідачем. Доказів в матеріалах справи, із яких би суд міг би дійти висновків стосовно дати досягнення такої домовленості між сторонами та щодо строків такого повернення, матеріали справи не містять.

За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, такої домовленості сторони досягли 13.12.2011 року, тому при вирішенні справи суд виходить саме з зазначеної дати досягнення між сторонами домовленостей про припинення зобов'язань щодо поставки товару за договором та про зобов'язання відповідача повернути грошові кошти передплати.

Погоджені сторонами строки виконання зобов'язань щодо повернення грошових коштів передплати, із матеріалів справи визначити не вбачається можливим, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що погодивши 13.12.2011 року повернення грошових коштів передплати, строки такого повернення погоджені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно наданих доказів в матеріали справи, вимогу про оплату заборгованості в розмірі 185 000, 00 грн. позивач направив відповідачу 27.06.2013 року, яка була отримана відповідачем 01.07.2013 року. Отже, строк виконання зобов'язань відповідача перед позивачем щодо повного повернення грошових коштів передплати сплив 08.07.2013 року.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження поставки товару за договором відповідачем суду не надано, викладеного в позовній заяві не спростовано. Строк повернення попередньої оплати за товар, встановлений вимогою від 27.06.2013 року є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати за договором у розмірі 185000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, також, просить суд стягнути з відповідача 9 250, 00 грн. пені за несвоєчасну поставку товару, відповідно до п. 8.2. договору та 3 953, 43 грн. 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2 договору, у випадку порушення понад десять календарних днів сроку поставки, постачальник сплачує пеню в розмірі 5% від вартості непоставленого в строк товару. Виходячи зі змісту поняття видів неустойки, визначення якої дано в ст. 549 ЦК України, передбачена п. 8.2 договору є штрафом від суми неналежно виконаного зобов'язання відповідачем по поставці товару.

Судом встановлено порушення відповідачем зобов'язань, яке тривало понад десять календарних днів, а отже до відповідача застосовується погоджена сторонами відповідальність у вигляді штрафу, передбачена п. 8.2 договору.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9 250, 00 грн., відповідно до п. 8.2. договору, є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до позовної заяви, розрахунок 3 % річних позивач здійснює виходячи з дати останньої часткової оплати зобов'язання відповідача щодо повернення грошових коштів передплати (07.11.2012 року) станом на 25.07.2013 року, за формулою:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості (185 000, 00 грн.),

Д - кількість днів прострочення (260 днів).

185000 х 3 х 260 : 365 : 100 = 3 953,43 грн.

Судом встановлено, що строк виконання зобов'язань відповідача перед позивачем щодо повного повернення грошових коштів передплати сплив тільки 08.07.2013 року, до зазначеної дати строк виконання зобов'язань щодо повернення відповідачем коштів передплати був не погоджений, доказів дати направлення вимоги, ніж лист, зазначений судом вище, матеріали справи не містять. Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання по поверненню коштів з 09.07.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно нарахування 3 % річних на суму заборгованості в розмірі 185 000, 00 грн. за період з 07.11.2012 року по 25.07.2013 року не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Виходячи з зазначених позивачем дат, суд здійснює перерахунок 3% річних за період з 09.07.2013 року по 25.07.2013 року, який становить 258,49 грн. Отже, в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 953, 43 грн. позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 258,49 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старпрофіль» (03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 7; код ЄДРПОУ 34000862; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Проміндустрія» (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 2; код ЄДРПОУ 31923071) 185 000 (сто вісімдесят п'ять тисяч) грн. попередньої оплати, 9250,00 грн. - штрафу, 258,49 грн. - 3% річних та 3884 (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) 79 грн. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко