Рішення

від 26.11.2013 по справі 910/13677/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13677/13 26.11.13

За позовом Приватного підприємства"Олеандр"

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг"

про стягнення 334 593, 98 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Григоренко В. І. (дов. б/н від 25.12.2012 року)

Від відповідача - 1 не з'явився

Від відповідача - 2 не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Олеандр" (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (далі - відповідач-2) про стягнення 334 593, 98 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду містаКиєвавід18.07.2013 було порушено провадження у справі №910/13677/13, розгляд справи було призначено на 06.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 розгляд справи №910/13677/13 було відкладено до 20.08.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2013справу №910/13677/13 передано судді Спичаку О.М.. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 суддя Спичак О.М. прийняв до свого провадження справу №910/13677/13. Розгляд справи призначив на 01.10.2013.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 справу №910/13677/13 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року суддя Станік С.Р. прийняв справу № 910/13677/13 року до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2013 року.

Розпорядженням в.о. Керівника апарату Господарського суду міста Києва Латко І.О. № 04-1/961 від 03.10.2013 року, відповідно Постанови Верховної ради України від 19.09.2013 року № 593-VII, в зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного Господарського суду, справу № 910/13677/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року справу прийнято до провадження судді Бондаренко Г. П., розгляд справи призначено на 15.10.2013 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відряджені, справу № 910/13677/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року суддею Балацом С.В. прийнято справу № 910/13677/13 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 26.11.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відрядження, справу № 910/13677/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

Представником позивача надано усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надано оригінали документів для огляду судом в судовому засіданні.

В судове засідання 26.11.2013 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про свою відсутність суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 15.10.2013 року не виконали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідачів є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Враховуючи те, що не з'явлення представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач-1 та відповідача-2 не скористалися своїми процесуальним правами на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2012 року відповідно видаткових накладних № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року та довіреності № 78 від 28.04.2012 року позивачем було поставлено відповідачу-1 засоби захисту рослин, а саме: 50, 008 кг злакодину, 940,000 л. поліаміну та 210, 000 л. цукрон профіту (далі за текстом - товар) на загальну вартість 354241, 46 грн., у зв'язку з чим між сторонами було укладено спрощений договір поставки.

Відповідачем-1 товар був прийнятий у повному обсязі, що підтверджують підписи та печатки сторін на вищевказаних видаткових накладних, у відповідності до чого у відповідача перед позивачем виникло зобов'язання щодо сплати грошових коштів за отриманий товар у кількості 354241, 46 грн.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти у розмірі 30000, 00 грн., що не спростовують сторони та підтверджує банківська виписка № 69 від 04.05.2012 року. У зв'язку з не повним виконанням свої зобов'язань у відповідача перед позивачем виникло заборгованість щодо сплати 324241, 46 грн. основного боргу.

Відповідно тверджень позивача, для забезпечення виконання зобов'язання відповідача - 1 між ним та ТОВ «Хімінвест-Плюс» укладено договір поруки № ПР - 18-0026 від 28.04.2012 року, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Хімінвест-Плюс» є поручителем перед позивачем за належне виконання зобов'язань відповідача - 1 щодо оплати товару та зобов'язується відповідати за своєчасне та повне виконання відповідачем - 1 своїх зобов'язань.

Пунктом 1.3. договору, встановлено, що обсяг відповідальності відповідача-2 перед кредитором за цим договором обмежується сплатою суми основного боргу.

Згідно п. 2.1. договору поруки під зобов'язанням в ньому розуміють зобов'язання боржника (відповідача - 1) щодо оплати товару отриманого на підставі видаткових накладних № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ТОВ «Евромаркетинг» є правонаступником ТОВ «Хімінвест-Плюс» у зв'язку зі зміною свого найменування без зміни організаційно-правової форми. Відповідно до чого усі права та обов'язки за договором поруки № ПР - 18-0026 від 28.04.2012 року які мав ТОВ «Хімінвест-Плюс» залишаються за його правонаступником ТОВ «Евромаркетинг» (далі за текстом - відповідач-2), що підтверджує відомості вказані в Витязі з ЄДРПОУ на відповідача-2 № 16500290 від 23.05.2013 року.

22.05.2013 року відповідачу-2 позивачем було направлено вимогу від 30.04.2013 року, якою вимагав оплатити суму основного боргу в розмірі 324241, 46 грн. у відповідності до п. 1.3. договору поруки укладеного ним з відповідачем - 2.

Доказів оплати відповідачем - 1 та/або відповідачем - 2 заборгованості за видатковими накладними № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року матеріали справи на момент подання позовної заяви (17.07.2013 року) та розгляду справи по суті (26.11.2013 року) не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що 28.04.2013 року відповідно видатковим накладним № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року між сторонами було укладено договір поставки товарів у спрощений спосіб від 28.04.2013 року, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року позивач поставив відповідачу-1 засоби захисту рослин, а саме: 50, 008 кг злакодину, 940,000 л. поліаміну та 210, 000 л. цукрон профіту (далі за текстом - товар) на загальну вартість 354241, 46 грн.

Відповідно підписам та печаткам сторін на вищевказаних видаткових накладних відповідачем-1 товар був прийнятий у повному обсязі, у відповідності до чого у відповідача перед позивачем виникло зобов'язання щодо сплати грошових коштів за отриманий товар у кількості 354241, 46 року.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти у розмірі 30000, 00 грн., що підтверджує банківська виписка № 69 від 04.05.2012 року копія якої додана до матеріалів справи. У зв'язку з не повним виконанням свої зобов'язань у відповідача перед позивачем виникло заборгованість щодо сплати 324241, 46 грн. основного боргу за отриманий відповідачем товар.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем - 1 в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 324241, 46 грн. відповідачем - 1 суду не надано.

Судом встановлено, що при укладанні сторонами договору поставки у спрощений спосіб від 28.04.2013 року, не було погоджено строків оплати поставленого товару.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з того, що вказана норма містить визначення "після" прийняття товару або товаророзпорядчих документів на товар, тобто не визначено чітку дату "в день", суд не може погодитись з позивачем, що законом встановлено строк виконання зобов`язань по договорам купівлі-продажу укладеним у спрощений спосіб. Поняття "після певної події" не дає змоги чітко визначити строк виконання зобов`язання, а отже судом застосовуються загальні норми ст. 530 ЦК України щодо визначення термінів виконання зобов`язання.

Зазначена норма визначає, загальний порядок оплати товару, який здійснюється після його прийняття, про те не визначає конкретних строків оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України (ч. 2 ст. 530 ЦК України) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять докази направлення позивачем відповідачу-2 вимоги в порядку ст. 530 ЦК України щодо оплати товару поставленого позивачем відповідачу-1 на підставі видаткових накладних № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року та довіреності № 78 від 28.04.2012 року, а саме направлення на поштову адресу відповідача-2 вимоги від 30.04.2013 року, якою вимагав оплатити суму основного боргу в розмірі 324241, 46 грн. у відповідності до п. 1.3. договору поруки укладеного ним з відповідачем - 2.

Отже, враховуючи зазначене, та що спрощеним договором поставки від 28.04.2013 року сторонами не було погоджено строк оплати товару, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача по оплаті 324241, 46 грн. за поставлений йому 28.04.2013 року товар настав з моменту надсилання на поштову адресу відповідача-1 вимоги про сплату заборгованості основного боргу. Відповідно, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - 1 суми основної заборгованості в розмірі 1324241, 46 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Відповідно до договору поруки № ПР - 18-0026 від 28.04.2012 року передбачено, що забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 по видатковим накладним № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року щодо оплати товару забезпечується порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (відповідача - 2), а отже відповідач-2 є солідарно зобов`язаним за виконання зобов`язань відповідача-1 щодо оплати товару по вказаним правочинам перед позивачем, з огляду на що суд приходить до висновку про стягнення заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року солідарно з відповідачем - 1 з відповідача - 2.

Відповідно витягу з ЄДРПОУ на відповідача-2 № 16500290 від 23.05.2013 року ДП ТОВ «Евромаркетинг» є правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків ТОВ «Хімінвест-Плюс», у зв'язку зі зміною свого найменування без зміни організаційно-правової форми.

Крім стягнення суми основної заборгованості за видаткових накладних № Ол-18-0024 від 28.04.2012 року, № Ол-18-0026 від 28.04.2013 року та довіреності № 78 від 28.04.2012 року з відповідачів - 1, 2, позивач просить стягнути з відповідача-1 суму штрафних санкцій у вигляді 3% річних у розмірі 10352, 52 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача - 1 на користь позивача підлягає стягненню сума 3 % у розмірі 10352, 52 грн. оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми 3% річних при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Отже, з огляду на все вищезазначене, позовні вимоги підлягають повному задоволенню, підлягає солідарному стягненню з відповідача - 1 та відповідача-2 сума основної заборгованості за спрощеним договором поставки у розмірі 324241, 46 грн. та з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню сума 3 % річних нарахованих на суму боргу в розмірі 10352, 52 грн.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача - 1 та відповідача-2 пропорційно суми задоволених позовних вимог, а саме на відповідача-1 - 51% судового збору (3412,86 грн.) , а на відповідача-2 - 49% судового збору (3279,02 грн.).

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (48236, Тернопільська обл.. Гусятинський район, село Постолівка; код ЄДРПОУ 30787770; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 7-а, код ЄДРПОУ 35646846, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Олеандр» (99007, м. Севастополь, Ленінський район, вул.. Куликове Поле, буд. 3; код ЄДРПОУ 32265811) 324241 (триста двадцять чотири тисячі двісті сорок одну) грн. 46 коп. основної заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (48236, Тернопільська обл.. Гусятинський район, село Постолівка; код ЄДРПОУ 30787770; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Олеандр» (99007, м. Севастополь, Ленінський район, вул.. Куликове Поле, буд. 3; код ЄДРПОУ 32265811) 10352 (десять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 52 коп. 3 % річних та 3412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 86 коп. витрат по оплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 7-а, код ЄДРПОУ 35646846, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Олеандр» (99007, м. Севастополь, Ленінський район, вул.. Куликове Поле, буд. 3; код ЄДРПОУ 32265811) 10352 (десять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 52 коп. 3 % річних та 3279 (три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 02 коп. витрат по оплаті судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко