Ухвала

від 26.11.2013 по справі 801/3681/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/3681/13-а

26.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Публічного акціонерного товариства "Криммолоко"- Андруцький Олексій Миколайович, свідоцтво КДКА в АР Крим №1360 від 01.03.12,

представник відповідача- Державної екологічної інспекції в АР Крим- Савіч Олександр Сергійович, довіреність № б/н від 19.03.13,

розглянувши матеріали справи № 801/3681/13-а за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 04.06.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" (вул. Севастопольська, 35,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

до Державної екологічної інспекції в АР Крим (вул. Козлова, 45 А,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

про скасування п. 1.1 припису №5 від 13.02.13р.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" до Державної екологічної інспекції в АР Крим про скасування п. 1.1 припису №5 від 13.02.13р., -задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 1.1 припису Державної екологічної інспекції в АР Крим №5 від 13.02.13р; стягнуто судовий збір в розмірі 34,41грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної екологічної інспекції в АР Крим (95011, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45-А, рахунки невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 35; ЄДРПОУ 00450693; рахунки невідомі).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представники відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Криммолоко" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 15.05.1996 року, ідентифікаційних код юридичної особи №00450693, місцезнаходження юридичної особи: 95015, АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б.35, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 9).

Як свідчать матеріали справи у період часу з 24.01.2013р. по 08.02.2013р. Державною екологічною інспекцією в АР Крим, була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства Публічним акціонерним товариством «Криммолоко» за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська 35.

У ході проведення вказаної перевірки був виявлений факт користування надрами при заборі підземних вод зі свердловин № 5798, № 5799 та № 5800 при відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням норм ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра», п.9 ч. 1 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України.

За результатами перевірки було складено Акт від 08.03.2013р.

За наслідками даного акту державними інспекторами 13.02.2013 складений припис, в якому, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірки, були перераховані заходи, які необхідно виконати у встановлені терміни (а.с.12).

Згідно пункту 1.1 вказаного припису ПАТ «Криммолоко» зобов'язано у строк до 14.05.2013р. забезпечити отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), свердловин №5798, 5799, 5800.

Відповідно до ч.1 ст.19 Кодексу України «Про надра» надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів і використовувати надра для господарських і побутових потреб.

22.12.2010 відповідним Законом були внесені зміни до ст.23 Кодексу України «Про надра», згідно яких землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, і використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто після внесення змін до статті 23 Кодексу України «Про надра», видобування підземних вод, як загальнодержавного корисної копалини, без оформлення спеціального дозволу на користування надрами стало можливим для господарсько-питного та господарсько-побутового водопостачання виробничих, технологічних підрозділів землевласників і землекористувачів.

Як встановлено колегією суддів, для забезпечення потреб на території ПАТ «Криммолоко» у м. Сімферополі було здійснення буріння свердловин.

Так, у 2002 році було здійснення буріння свердловини глибиною 228 м. Свердловина зареєстрована у Рескомресурси Криму 17.06.2003 року під №5798 та складено паспорт свердловини. Дана свердловина використовується для власних потреб - «технічного водопостачання».

Також у 2002 році пробурені ще дві свердловини глибиною 19 метрів. Свердловини зареєстровані у Рескомресурси Криму 17.06.2003 року під №5799 та №5800 відповідно та складено паспорт свердловин. Дані свердловини використовується для власних потреб - «технічного водопостачання».

Статтею 49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. В дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Матеріали справі свідчать, що позивач має дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРЫ №780 від 03.06.2010 року, виданий Республіканським Комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому у рядку - «характеристика водокористування» зазначено: мета водокористування (водопостачання та його вид, скид стічних вод, зрошування, гідроенергетика та ін.) виробничі, технічні та господарські потреби, водовідведення до міськканалізації, терміном дії до 01.05.2015 року (а.с.14-15).

У вищенаведеному дозволі зазначено, що ліміт використання підземних вод на власні потреби встановлений не більше 81,58 тис. м 3 / рік, 224 м 3/ добу; ліміт використання одержуваної води від інших підприємств не більше ПК - 44,0 т. м 3/ рік, ліміт використання переданої води іншим підприємствам і організаціям - СК - 39,13 м 3/ рік.

Судовою колегією встановлено, що сторонами не оспорюється той факт, що позивачем не було перевищено вищенаведені ліміти користування, тобто забір води зі свердловин здійснювався позивачем в межах затверджених лімітів на господарсько-побутові потреби.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що цілі використання підземної води ПАТ «Криммолоко» відповідають положенням державного стандарту 17.1.1.04-80, зокрема промислові потреби (без теплоенергетики).

Відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 17.1.1.04-80", затвердженого постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. №1452, до господарсько-побутових потреб належать: господарське питне водопостачання територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціювання повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо, полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж).

Заявник апеляційної скарги, посилаючись на міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. №1452, зазначає що до господарсько-побутових потреб не віднесені лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарства (без зрошення і обводнення), а також зрошення та обводнення, промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод ; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування, у зв'язку із чим, підземна вода із свердловин №№ 5798, 5799, 5800 використовувалася позивачем в розумінні ст. 23 Кодексу України про надра, не для господарсько-побутових потреб, господарсько-питних потреб, а для виробничих потреб, у зв'язку з чим позивачу необхідно було отримувати спецдозвіл на користування надрами.

Проте, судова колегія не може погодитись із тим, що позивачем здійснюється використання підземної питної води на цілі для забезпечення потреб третіх осіб (промислові (виробничі) потреби), а не на власні цілі які є у землевласника-позивача (господарсько-побутові, господарсько-питні потреби).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, той факт, що позивачем здійснюється використання підземної води для господарсько-питних та господарсько-побутових потреб підтверджується матеріалами справи: дозволом на спеціальне водокористування за УКР-КРЫ № 780 від 03.06.2010 року, паспортами свердловин, технологічними картами (у яких зазначено, що продукція, яку випускає позивач у своєму складі не містить воду).

Крім того, Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р № 1545-ХП встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які неврегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать законам України.

З прийняттям Водного кодексу України, Кодексу України «Про надра», Земельного кодексу України, ГОСТ 17.1.1.04-80 колишнього СРСР встановлює тільки класифікацію підземних вод по цілям водокористування незалежно від характеру використання підземних вод (п.1 даного ГОСТу) і не має ніякого відношення до реалізації українськими підприємствами - землекористувачами своїх законних прав на видобуток підземних вод для чітко визначених цілей у рамках чинного водного, гірського, земельного законодавства України.

Судова колегію наголошує та звертає увагу на те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КАС України).

Виходячи з принципу верховенства права та положень Конституції України судова колегія зазначає, що Закони України, зокрема Кодекс України про надра, має вищу юридичну силу, ніж інші нормативно підзаконні акти.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Тому, суд застосовує норми прямої дії Конституції України та Кодексу України «Про надра».

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не приймає до уваги, посилання заявника апеляційної скарги, що в розрахунках ліміту та звітах зазначено про виробничі потреби позивача, з огляду на те, що матеріалами справи, підтверджено, що продукція, яку випускає позивач у своєму складі не містить воду (що підтверджується технологічними картами), тоді як відповідачем не доведено суду видобуток позивачем підземних вод саме для забезпечення потреб третіх осіб.

Щодо посилань відповідача відносно того, що однією з умов водокористування (пункт 6, літера «н», цифра 3) є отримання спеціального дозволу на користування надрами, судова колегія зазначає, що дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРЫ №780 було видано 03.06.2010 року, тобто до набрання чинності нової редакції ст.23 Кодексу України про надра.

Таким чином, після внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра, а саме з 22.12.2010р., видобуток підземних вод, як загальнодержавного корисної копалини, без оформлення спеціального дозволу на користування надрами став можливим для господарсько-питного та господарсько-побутового водозабезпечення виробничих, технологічних підрозділів землевласників і землекористувачів.

Також судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що відсутність необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами ПАТ «Криммолоко» вже була встановлена постановою Окружного адміністративного суду АРК у справі №2а-8232/09/0170 від 01.03.2012р., що набрала законної сили.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги про те, що за порушення позивачем здійснення водозабору зі свердловин №5798, 5800, №5799 без отримання спеціального дозволу на користування надрами складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2013 р. №001189 та винесено постанову № 001189/065 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 238,00грн. на гр. ОСОБА_4 - першого заступника голови ПАТ «Криммолоко», який сплатив штраф, чим позивач визнав факт самовільного видобування підземної води з свердловини, без отримання спеціального дозволу, судова колегія зазначає наступне.

Щодо штрафу, як виду адміністративного стягнення, позивач, як юридична особа, не притягувався.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатись як обов'язкові відповідно до частини 4 ст. 72 КАС України.

Також, колегія суддів зазначає, що норма частини 4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України № 2379/12/13-12 від 14.11.2012 року.

Дії гр. ОСОБА_4 - першого заступника голови ПАТ «Криммолоко» щодо сплати штрафу в розмірі 238,00 грн. згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення №001189/065 не можна кваліфікувати як визнання позивачем себе винним в порушенні природоохоронного законодавства по факту самовільного видобування підземної води з свердловини без отримання спеціального дозволу.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що з урахуванням положень ст. 23 Кодексу України про надра, позивач має право добувати підземні води для власних господарсько-побутових та господарсько-питного водопостачання без спеціальних дозволів на користування надрами при дотриманні законодавчо встановленого ліміту добового забору води (не більше 300 кубічних метрів на добу по водозабірному спорудженню).

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення є законним і обґрунтованим, а тому не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.06.13 у справі №801/3681/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.06.13 у справі №801/3681/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко