Рішення

від 02.12.2013 по справі 916/2993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2013 р.Справа № 916/2993/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: Добровольский М.П. директор;

від відповідача: Терзієв П.Г. директор;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (с. Новосамарка, Красноокнянського району, Одеської області);

до відповідача : Малого спільного підприємства Україна-Болгарія "ДАЦИС" (смт. Красні Окни, Красноокнянського району, Одеської області);

про стягнення 300000 грн.;

05.11.2013р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого спільного підприємства Україна-Болгарія "ДАЦИС" про стягнення з останнього 300000 грн. боргу.

Ухвалою суду від 05 листопада 2013р. порушено провадження за зазначеним позовом у справі № 916/2993/13.

25.11.2013р. до господарського суду Одеської області відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позов визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2013р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" (надалі позивач) та Малим спільним підприємством Україна-Болгарія "ДАЦИС" (відповідач) було укладено договір позики (безвідсотковий).

Предметом договору є передача позичальникові безпроцентної позики на суму 300000грн., яка повина бути повернута позичальникові в обумовлений строк.

За пунктом 2.1. договору позикодавець зобов'язаний перерахувати зазначену суму позики в строк до 15.09.2013р.

Відповідно до п.2.2 договору від 13.09.13. повернення зазначеної договором суми позики може відбуватись за бажанням позичальника протягом 1 місяця по частинах (в розстрочку ) та не пізніше 15 жовтня 2013р. Також зазначена сума позики може бути повернута позичальником достроково.

Згідно п.п. 6.1 ,6.2 усі суперечки й розбіжності, які можуть виникнути між сторонами з питань, що не знайшли свого відображення в тексті договору, будуть вирішуватися шляхом переговорів. При відсутності врегулювання у процесів переговорів спірних питань, суперечки вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту передачі суми позики, зазначеної п.1.1 договору позичальникові або перерахування відповідних коштів на його банківській рахунок.

Відповідно до п.8.4 договір буде вважаться виконаним при виконанні сторонами взаємних зобов'язань.

На виконання умов договору, позивач позичив відповідачеві 300000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 від 13.09.13. та випискою з банку.

Проте, відповідач у встановлений договором строк, тобто до 15 жовтня 2013 року 300000,00грн. не повернув позивачеві, що не заперечується представником відповідача у засіданні суду та у відзиві, а також у акті звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками обох сторін та підписи яких посвідчені печатками, згідно якого станом на 01.11.13. заборгованість Малого спільного підприємства Україна-Болгарія "ДАЦИС" перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" становить 300000грн.

16.10.2013р. позивачем направлено на адресу Малого спільного підприємства Україна-Болгарія "ДАЦИС" претензію з проханням повернути позичені кошти, шляхом іх перерахування на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", однак відповідач залишив претензію без задоволення.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речц, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов визнав в повному обсязі, докази сплати заборгованості не надав.

Крім того, з врахуванням вимог ст.ст.22,78 ГПК України, відповідач вправі визнати позов. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання позову відповідачем не порушує інтересів інших осіб і не суперечить законодавству, то суд задовольняє позов

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позов підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого спільного підприємства Україна-Болгарія "ДАЦИС" (67900, смт. Красні Окни, вул. Дзержинського, 46А, Красноокнянського району, Одеської області, код ЄДРПОУ 21020188) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" ( 67942, с. Новосамарка, Красноокнянського р-ну, Одеської області, код ЄДРПОУ 30820612):

- 300000 грн. - основного боргу,

- 6000 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 06 грудня 2013р.

Суддя Брагіна Я.В.