Ухвала

від 28.11.2013 по справі 2а-2953/10/2270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р. Справа № 31699/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного малого підприємства «Ярема» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі за позовом приватного малого підприємства «Ярема» до ДПІ в м.Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство «Ярема» звернулось до ДПІ в м.Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому була проведена позапланова виїзна перевірка приватного малого підприємства "Ярема" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків малого приватного підприємства (МПП)"Берізка" у період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, про що складено акт перевірки № 10140/23-4/21336170 від 13.10.2009 року. На підставі висновків вказаного акту ДПІ у м. Хмельницькому прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001102302/0/8165 від 19.10.2009 року, яким донараховано ПМП "Ярема" зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 6970,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 2788,00 грн. Всі документи, що стосувались предмета перевірки були надані перевіряючим. Наявність інших документів законом не передбачена, а тому підстав для твердження про завищення податкового кредиту у червні 2009 р. в сумі 6970 грн., на думку позивача, не має.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вказав, що ДПІ у м. Хмельницькому доведено, що ПМП «Ярема» у червні 2009 року здійснило документальне оформлення операцій із МПП «Берізка», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства (безтоварні операції).

Не погодившись з таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив позивач - приватне мале підприємство «Ярема», яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на обставини, викладені у позовній заяві.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно висновків акту перевірки № 10140/23-4/21336170 від 13.10.2009 року ПМП «Ярема» в порушення пп.7.3.1 ст.7.3 , пп.7.4.1, п.7.4 , пп. 7.4.5 п.7.4 , пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 року на 6970 грн. На підставі додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", поданої ПМП «Ярема» до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року, встановлено, що до складу податкового кредиту червня 2009 року підприємство віднесло ПДВ в сумі 6970 грн. ПДВ на підставі податкової накладної за № 24 від 26.06.09, виданій МПП "Берізка", код ЄДРПОУ 21083125, Рівненська обл., м. Острог.

Згідно виданої МПП «Берізка» видаткової накладної № 24 від 26.06.09 року пісок у кількості 440 т. на суму 41818 грн., в т.ч. ПДВ 6970 грн. отриманий особисто директором ПМП «Ярема» Погребняком О.В., згідно довіреності серії ЯПМ № 465377 від 26.06.09 року. Відповідно до журналу реєстрації довіреностей встановлено, що попередня довіреність за № 465376 видана 13.07.09 року, а наступна за № 465378 видана 04.08.09 року.

За даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що МПП «Берізка" визнано банкрутом згідно рішення Господарського суду № 4/64 від 28.11.08.

Остання звітність з податку на додану вартість подана МПП «Берізка» до Острозького відділення Здолбунівської ОДНІ за грудень 2006 року. Свідоцтво платника ПДВ № 25278762 від 20.01.05 анульовано 20.08.09 за ініціативою податкового органу у звязку із неподанням МПП «Берізка» податкової звітності до податкового органу протягом дванадцяти послідовних календарних місяців.

Щодо нікчемності правочинів, що укладені між ПМП «Ярема» та МПП «Берізка» апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підставою для недійсності правочину згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною (безтоварною), оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу піску, що суперечить вимогам ст. 206 Цивільного кодексу України; відсутні документи, що засвідчують фактичне приймання-передачу, транспортування та зберігання піску в кількості 440 тон. Видаткова накладна №PH-0000020 видана на 83,065 т. піску.

З матеріалів справи також не вбачається про сплату сум ПДВ до Державного бюджету України, що є обов»язковою підставою включення сум до податкового кредиту.

Відтак, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції в тому, що ПМП «Ярема» у червні 2009 року здійснило документальне оформлення операцій із МПП «Берізка», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства (безтоварні операції).

Отже, правильним є твердження суду першої інстанції про невідповідність задекларованих наслідків господарських операцій з МПП «Берізка» у податковому обліку ПМП «Ярема» фактичним фінансово-господарським взаємовідносинам ПМП «Ярема» та його контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного малого підприємства «Ярема» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі № 2а-2953/10/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді: В.П. Сапіга

І.О. Яворський