Ухвала

від 25.11.2013 по справі 801/7619/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7619/13-а

25.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Курапової З.І. ,

Воробйової С.О.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецька будівельна компанія"- Колобов Кирило Сергійович, керівник згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ № 030483, паспорт серії ЕТ 023261, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 02.06.2006 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецька будівельна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 13.08.13 у справі № 801/7619/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, 14а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95026)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецька будівельна компанія" (вул. К. Маркса, 36 кв. 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

про стягнення заборгованості в розмірі 7786,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія» про стягнення заборгованості в розмірі 7786,33 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки фінансові санкції та нарахована пеня за рішенням позивача № 48 від 10.02.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2013 позов Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія» про стягнення, - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, б. 36 кв. 4, ЄДРПОУ 33326560) на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, б. 14-а, ЄДРПОУ 20727038) заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені за рішенням Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим № 48 від 10.02.2012 в розмірі 7786,33 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят шість грн. тридцять три коп.).

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2013 та ухвалити нове рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, зазначених у ній та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином, що відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Як вбачається матеріалів справи, 10.02.2012 Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, керуючись п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнято рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками суми внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду відносно відповідача, яким на останнього накладений штраф в розмірі 819,05 грн. за період з 21.09.2009 по 09.02.2012 та нарахована пені в розмірі 7006,60 грн. (а.с.5).

Зазначене рішення отримано відповідачем під розпис 10.02.2010 (а.с. 5).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що право позивача на стягнення з відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками суми внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду відносно відповідача, яким на останнього накладений штраф в розмірі 819,05 грн. за період з 21.09.2009 по 09.02.2012 та нарахована пені в розмірі 7006,60 грн. належним чином доведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Оцінюючи правомірність рішення позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, та яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Тому вирішуючи дану справу, суд перевіряє чи діяв позивач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010.

У відповідності з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набуття чинності вказаного закону платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЕСВ).

Відповідно до ч. 6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ від 09.07.03 (далі - Закон №1058) страхувальники зобов'язані сплатити страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, але не пізніше ніж через 20 календарних днів з дати закінчення цього періоду. Базовим періодом є один календарний місяць.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Тобто, вищевказана норма Закону стверджує про правомірність застосування до відповідача штрафних санкції на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.03 (далі - Закон № 1058) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах визначених цією статтею.

Згідно з п.2 ч.9 ст. 106 Закону № 1058 за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Частиною 3 ст. 106 Закону № 1058 передбачалось, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 та 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правління Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Слід зазначити, що частину 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було виключено з цього Закону на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (набирав чинності, як зазначено вище з 01 січня 2011 року), стаття 25 якого містить норми, аналогічні ч.3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що органи пенсійного фонду й після 1 січня 2011 року наділені правом контролю за своєчасністю сплати внесків та правом застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату відносно зобов'язань, які виникли в період дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та застосовувати санкції відповідно до вимог цього закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що позивачем доведено, що рішення № 48 від 10.02.2012 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками суми внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду відносно відповідача, яким на останнього накладений штраф в розмірі 819,05 грн. за період з 21.09.2009 по 09.02.2012 та нарахована пені в розмірі 7006,60 грн. було застосовано з дотриманням вимог законодавства, а тому враховуючи відсутність доказів оскарження рішення позивача або доказів погашення заборгованості зі сплати фінансових санкцій в розмірі 7786,33 грн., посилання апелянта на порушення вимог закону з боку позивача, є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини та дійшов до правильного висновку, що рішення №48 від 10.02.2012 позивачем винесене в межах компетенції відповідно до норм законодавства, при прийняті вищезазначеного рішення позивач діяв у відповідності та у спосіб, передбачений законодавством.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.13 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецька будівельна компанія" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецька будівельна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 13.08.13 у справі № 801/7619/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис З.І.Курапова

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль