Ухвала

від 26.11.2013 по справі 801/8532/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/8532/13-а

26.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центра контролю космічного простору (філія Національного центру управління та випробувань космічних засобів) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 18.09.13 у справі № 801/8532/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Центра контролю космічного простору (філія Національного центру управління та випробувань космічних засобів) (Вітіне,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96581)

про визнання рішення неправомірним та спонукання до виконання певних дій,,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2013 ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Центру контролю космічного простору (філія Національного центру управління та випробувань космічних засобів) про визнання неправомірним рішення відповідача про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної служби в Збройних Силах України у розмірі 1880,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» має право на одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної військової служби, яка складає відповідно до довідки-розрахунку 1880,79 грн., але у виплаті якої позивачу незаконно відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2013 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги - грошової винагороди за 15 років безперервної служби у Збройних Силах України.

Стягнуто з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів (ЄДПОУ 24690618; 96552, АР Крим, Сакський район, с. Вітине) на користь ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1; АДРЕСА_1) одноразову грошову винагороду за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України в розмірі 1931,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять одна грн. 00 коп.).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1) 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.) судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів (ЄДПОУ 24690618).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2013 та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 26.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів на посаді інженера сектору збору і аналізу інформації (а.с.6, 8).

В довідці-розрахунку від 14.08.2013 №136 зазначено, що згідно додатку № 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 розмір одноразової винагороди за тривалість безперервної військової служби за 15 років складає 1 посадовий оклад і 1 оклад за військове звання. Посадовий оклад ОСОБА_2 на момент настання права на вищеозначену винагороду складав 1806,00 грн., оклад за військовим званням складав 125 грн. Винагорода за тривалість безперервної військової служби за 15 років складає 1931,00 грн. з урахуванням суми єдиного внеску в розмірі 50,21 грн. (а.с.7).

06.08.2013 позивач звернувся з рапортом до начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів, відповідно до якого просив клопотання про виплату йому одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної служби в Збройних Силах України (а.с.5).

Однак відповідачем було відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної служби в Збройних Силах України.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст.1 Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (п. 2 Постанови № 1294).

Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності військової служби строком 15 років одноразово, виплачується винагорода у розмірі 1 посадового окладу та 1 окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач згідно з положеннями постанови №1294, Інструкції № 260 має право на отримання винагороди за 15-річну тривалість безперервної військової служби.

Згідно з довідкою-розрахунком від 14.08.2013 винагорода позивача за 15 років безперервної військової служби становить 1931,00 грн. з врахуванням єдиного соціального внеску у розмірі 50,21 грн. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму винагороди без врахування єдиного соціального внеску у розмірі 1880,79 грн.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, єдиний внесок нараховується на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

На підставі викладеного, стягненню з відповідача підлягає сума грошової винагороди, визначена у довідці-розрахунку, з врахуванням суми єдиного соціального внеску.

Частиною 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби у розмірі 1931,00 грн. з урахуванням суми єдиного внеску - 50,21 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104 затверджений Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, в п. 1 якої встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України № 1053/2001 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що підтверджено матеріалами справи, право позивача на отримання одноразової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ст.86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Центра контролю космічного простору (філія Національного центру управління та випробувань космічних засобів) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.13 у справі № 801/8532/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.13 у справі № 801/8532/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта