Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/15190/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15190/13 03.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ярославь"

до Приватного акціонерного товариства "Швидко-Україна"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Гордієнко К.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 03 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 серпня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ярославь" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 17/07/13-1 від 17.07.2013 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Швидко-Україна" (відповідач) грошових коштів за договором про надання послуг № 01/12/12-2 від 01 грудня 2012 року в сумі 103 175,11 грн. з них основного боргу - 98 255,61 грн. (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 61 копійка), пені - 4 100,06 грн. (чотири тисячі сто гривень 06 копійок) та 3% річних - 819,44 грн. (вісімсот дев'ятнадцять гривень 44 копійки).

Позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 10/09/13-1 від 10.09.2013р., обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник та Суборендар, не належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг № 01/12/12-2 від 01 грудня 2012 року та за договором суборенди № СА-34 від 25 червня 2003 року, зокрема, у визначені відповідними правочинами строки не здійснив в повному обсязі оплату наданих йому позивачем, як Виконавцем та Орендодавцем, послуг, а також не компенсував витрат по оплаті комунальних послуг відповідно, внаслідок чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на позову заяву в якому, за викладених в позові підстав, проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року по справі № 910/15190/13 (суддя Власов Ю.Л.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням № 04-1/869 від 30.09.2013р., у зв'язку з обранням судді Власова Ю.Л. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/15190/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 року (суддя Котков О.В.) справу № 910/15190/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 03.12.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2003 року між позивачем, як Орендодавцем, та відповідачем, як Суборендарем, укладено договір суборенди № СА-34 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-1 або Договір суборенди), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування на умовах суборенди наступне державне нерухоме майно площею 282,95 та 101,91 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, пл. Привокзальна, 1.

01 грудня 2012 року між позивачем (надалі - Сторона-1 або Рекламіст або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Сторона-2 або Замовник або Довіритель) (разом - сторони) було укладено договір про надання послуг № 01/12/12-2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-2 або Договір послуг), згідно п. 1.1. якого Сторона-1 надає послуги із сприяння організації та супроводження виставок-продажів товарів продовольчої групи, кулінарії та надання послуг населенню (виставка кулінарії, мистецтв кулінарії, організація кулінарних майстер класів та продаж кухні отриманої від майстер класів, виставочних зразків, проведення нових методів кулінарних класів, проведення маркетингових досліджень щодо кулінарії) та інше, що необхідне для впровадження кулінарного мистецтва та просування продовольчої групи на ринку, а Сторона-2 організовує і проводить відповідні заходи в порядку визначеному договором.

Позивач зазначає, що належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договорами, однак відповідач не компенсував витрат щодо комунальних послуг за Договором-1 та не оплатив послуги за Договором-2, внаслідок чого у Замовника/Суборендаря, за розрахунками Виконавця/Орендодавця, утворилась заборгованість за Договорами в сумі 98 255,61 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договорів щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що уклавши договір, сторони фактично досягли згоди про періодичне платне користування відповідачем нежилими приміщеннями, що, за своєю суттю, є правовідношеннями з найму (оренди) майна, а тому, укладений між позивачем та відповідачем Договір є удаваним правочином, оскільки містить всі ознаки договору оренди, а саме: використання майна за плату.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже було встановлено судом, 25 червня 2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди № СА-34 згідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування на умовах суборенди наступне державне нерухоме майно площею 282,95 та 101,91 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, пл. Привокзальна, 1.

З матеріалів справи слідує, що в липні 2003 року на виконання умов Договору-1 Орендодавець передав, а Суборендар прийняв в оренду узгоджене відповідним правочином майно, що підтверджується актом приймання-передачі в суборенду нерухомого майна б/н від 01.07.2003р. (копія акту міститься в справі).

Додатковою угодою б/н від 13 липня 2012 року сторони погодили, що Договір-1 діє до 31 серпня 2013 року (копія угоди в справі).

15 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду б/н зі змісту якої слідує, що Договір суборенди вважається розірваним за взаємною згодою з 30 листопада 2012 року (копія угоди мітиться в справі).

30 листопада 2012 року Суборендар передав, а Орендодавець прийняв з суборенди з тимчасового платного користування майно, що підтверджується актом приймання-передачі б/н (копія акту в справі).

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

01 грудня 2012 року між сторонами укладено договір про надання послуг № 01/12/12-2 відповідно до п. 1.1. якого Сторона-1 надає послуги із сприяння організації та супроводження виставок-продажів товарів продовольчої групи, кулінарії та надання послуг населенню (виставка кулінарії, мистецтв кулінарії, організація кулінарних майстер класів та продаж кухні отриманої від майстер класів, виставочних зразків, проведення нових методів кулінарних класів, проведення маркетингових досліджень щодо кулінарії) та інше, що необхідне для впровадження кулінарного мистецтва та просування продовольчої групи на ринку, а Сторона-2 організовує і проводить відповідні заходи в порядку визначеному договором.

Додатковою угодою б/н від 01 квітня 2013 року сторони погодили, що Договір-2 діє до 15 травня 2013 року (копія угоди в справі).

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договорами та отримання їх Замовником між сторонами в період з грудня 2011 року по травень 2013 року було складено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №№: ОУ-0000212, ОУ-0000213, ОУ-0000010, ОУ-0000009, ОУ-000095, ОУ-000108, ОУ-000109, ОУ-000110, а всього на загальну суму 80 255,61 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Вказані акти здачі-приймання робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг на відповідну суму.

З положень статті 762 Цивільного кодексу України вбачається, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.9. Договору-1 встановлено, що Суборендар крім плати за суборенду повинен компенсувати Орендодавцю витрати щодо сплати комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, опалення, кондиціювання повітря та інше), послуг з прибирання площ, вивезення сміття, охорони та забезпечення протипожежною сигналізацією та системою пожежогасіння, поточного (дрібного) ремонту та технічного обслуговування приміщень об'єкта Суборенди, якими він користується на об'єкті суборенди; витрати Орендодавця на рекламу об'єкта суборенди, в тому числі пов'язані із сплатою податків та (чи) інших обов'язкових платежів, плати за компенсацію Орендодавцю витрат щодо страхування та оцінку майна протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунків - фактур.

Згідно п.п. 2.2.1., 2.2.3., 3.3. Договору-2 Сторона-2 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги Сторони-1, в порядку та розмірах, передбачені п. 3.1., 3.2. договору; компенсувати Стороні-1 витрати, понесені з оплатою телефонного (міського, міжміського, міжнародного) зв'язку, електроенергії, водопостачання, опалення, тощо; перераховувати на розрахунковий рахунок Сторони-1 оплату за договором протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня виставлення рахунку-фактури.

Зі змісту Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№: ОУ-0000212, ОУ-0000213, ОУ-0000010, ОУ-0000009, ОУ-000095, ОУ-000108, ОУ-000109, ОУ-000110 випливає, що підставою для оплати послуг є рахунки-фактури №№: СФ-0000224, СФ-0000225, СФ-0000001, СФ-0000002, СФ-0000087, СФ-0000090, СФ-0000112, СФ-0000113, що свідчить про обставини обізнаності Замовника про визначення підстави для здійснення оплати послуг по Договорам та, відповідно, про їх виставлення Виконавцем (копії рахунків містяться в справі).

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-000076 від 31.03.2013р. на суму 16 849,14 грн. та виставлений до нього на оплату рахунок-фактура № СФ-0000067 підписаний з боку лише Замовника (копія акту та рахунку в справі). Водночас, з матеріалів справи випливає про надання Виконавцем та отримання Замовником послуг за вказаним актом на відповідну суму, що витікає з складеного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2013р. та звітів про використану електроенергію за період з березня по травень 2013 року (копія акту та звітів в справі). Останнє, також, свідчить про надання послуг згідно Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№: ОУ-000123 та ОУ-000124 на загальну суму 1 150,86 грн. за період з квітня по травень 2013 року. Доказів протилежного до суду не представлено.

Судом установлено, що позивач, внаслідок неоплати Замовником вартості отриманих послуг, 18.06.2013р. звернувся до відповідача з претензією № 1 від 17.06.2013р. щодо сплати боргу в сумі 101 366,22 грн. (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги Стороною-1 та отримання її 20.06.2013р. Стороною-2 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення реєстр. № 04071 1775870 5(копія в справі). Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Замовник лише частково оплатив заборгованість, а саме на суму 3 110,61 грн., внаслідок чого має заборгованість в сумі 98 255,61 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. та 12.11.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг по Договорам у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договорами по оплаті послуг в розмірі 98 255,61 грн. (сума наданих послуг за період з грудня 2011 року по травень 2013 року).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За п. 9.1. Договору-1 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4.2. Договору послуг передбачено, що за пропущення терміну внесення плати за договором, сторона-2 сплачує Стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пенні від суми заборгованості, за кожний день прострочки внесення плати за договором.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за неналежне виконання Замовником зобов'язань перед Виконавцем щодо оплати послуг, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає, в межах 182 (сто вісімдесят два) днів прострочення, 3 800,40 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення Замовником виконання грошового зобов'язання перед Виконавцем щодо оплати послуг, стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 819,44 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 102 875,45 грн. з них основного боргу - 98 255,61 грн. (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 61 копійка), пені - 3 800,40 грн. (три тисячі вісімсот гривень 40 копійок) та 3% річних - 819,44 грн. (вісімсот дев'ятнадцять гривень 44 копійки).

Щодо посилань відповідача у своєму відзиві на те, що Договір-2 є удаваним правочином, то суд зазначає, що дане твердження є необґрунтованими, оскільки сторонами в Договорі-2 чітко визначено, в цілому, предмет відповідного правочину який, у відповідній частині, є відмінним від ознак, що притаманні договору використання майна за плату як такого.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 057,31 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Швидко-Україна" (ідентифікаційний код 30178041, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 20-22-П/П-С-1, інд. под. ном. № 301780426598, номер свідоцтва платника ПДВ 100337251, п/р 26001060295428 в Печерському від. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 300711), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ярославь" (ідентифікаційний код 30781935, адреса: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-А, п/р 26000010274124 у Подільському відділенні «Укрсоцбанку», м. Київ, МФО 300023, індивідуальний податковий номер 307819326550, свідоцтво платника ПДВ 37624709), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 98 255,61 грн. (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 61 копійка), пені - 3 800,40 грн. (три тисячі вісімсот гривень 40 копійок), 3% річних - 819,44 грн. (вісімсот дев'ятнадцять гривень 44 копійки) та судові витрати - 2 057,31 грн. (дві тисячі п'ятдесят сім гривень 31 копійка). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/15190/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.12.2013р.

Суддя О.В. Котков