Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/22017/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22017/13 03.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Укрспецреалізація»

Про стягнення 13 442,46 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Спаський В.І. - по дов. № 10/04/13 від 10.04.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» про стягнення 13 442,46 грн. заборгованості, яка складається з : 10 008,00 грн. основного боргу, 2 852,47 грн. пені, 581,99 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання охоронних послуг № 01/08-11 від 01.08.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2013 порушено провадження у справі № 910/22017/13 та призначено справу до розгляду на 03.12.2013.

Позивач в судовому засіданні 03.12.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 03.12.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 15.11.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 15.11.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. М.Житомирська, 18-б та за адресою: м. Київ, вул. Пироговського, 19, корпус 6, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 03.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг № 01/08-11 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець надає замовнику послуги по охороні об'єкту, визначеного даним договором, а замовник приймає надані послуги та оплачує їх відповідно до умов даного договору.

Об'єктом є : комплекс приміщень, які розташовані за адресою - м. Київ, вул. М.Житомирська, 18-Б.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 10 008,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані пеня в розмірі 2 852,47 грн. та 3% річних в сумі 581,99 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними. Та умови,які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.1. договору договір набирає чинності з 01.08.2011 та діє протягом року, тобто до 01.08.2012.

23.04.2012 сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої дійшли згоди розірвати договір з 30.04.2012.

Згідно з п. 1.3. договору охорона об'єкту забезпечується силами охоронників виконавця шляхом виставлення постів. Місце розташування, кількість постів, а також графік надання охоронних послуг узгоджуються сторонами в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Додатком № 1 до договору сторонами визначено, що виставляється 1 (один) пост з 1 охоронником, послуги надаються 24 (двадцять чотири) години на добу 7 (сім) днів на тиждень.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони домовились, що вартість наданих виконавцем послуг за місяць розраховується за тарифом 13,90 грн. людино/година, в тому числі ПДВ - 2,32 грн. Вартість охоронних послуг на місяць визначається згідно додатку № 1. У випадку надання виконавцем послуг охорони у кількості годин більше ніж встановлено в додатку № 1, замовник додатково оплачує відпрацьовані години згідно вищевказаного тарифу.

Пунктом 4.3. договору визначено, що по закінченні звітного місяцю сторони підписують акт приймання наданих виконавцем послуг. Послуги вважаються прийнятими, якщо:

- замовник підписав акт приймання наданих послуг;

- замовник не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг.

За умовами п. 4.4. договору замовник на підставі виставленого виконавцем рахунку до 5 (п'ятого) числа кожного місяця сплачує виконавцю аванс у розмірі 50% від вартості охоронних послуг за місяць, у розрахунковому місяці. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється замовником на підставі належним чином підписаного акту приймання наданих послуг, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, що йде за звітним, на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Позивачем до позовної заяви подано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані обома сторонами:

№ ОУ-0000158 від 31.08.2011 на суму 10 341,60 грн.

№ ОУ-0000167 від 30.09.2011 на суму 10 008,00 грн.

№ ОУ-0000205 від 31.10.2011 на суму 10 341,60 грн.

№ ОУ-0000234 від 30.11.2011 на суму 10 008,00 грн.

№ ОУ-0000261 від 31.12.2011 на суму 10 341,60 грн.

№ ОУ-0000012 від 31.01.2012 на суму 10 341,60 грн.

№ ОУ-0000038 від 29.02.2012 на суму 9 674,40 грн.

Позивачем подано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000071 від 31.03.2012 на суму 10 341,60 грн. та № ОУ-0000087 від 30.04.2012 на суму 10 008,00 грн., які з боку відповідача не підписано.

Зазначені акти були надіслані відповідачу 28.09.2012 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 9585 та описом вкладення у цінний лист від 28.09.2012.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач вищезазначені акти не підписав та не повернув позивачу, а отже в силу умов п. 4.3. договору послуги за період з серпня 2011 року по квітень 2012 року за договором вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень на загальну суму 91 406,40 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка за обґрунтованими розрахунками позивача складає 10 008,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 10 008,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в цей період, від суми затриманого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги охорони.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеними між сторонами договорами передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 4.4. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі двічі на місяць до 5 та до 15 чисел місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг за кожним платежем окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг охорони відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 2 852,47 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 852,47 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 581,99 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору сторони інший розмір процентів не визначили.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 581,99 грн. (за обґрунтованими розрахунками).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» (м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 6, код ЄДРПОУ 33829204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, код ЄДРПОУ 34453911) 10 008 (десять тисяч вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 2 852 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн. 47 коп. пені, 581 (п'ятсот вісімдесят одну) грн. 99 коп. - 3 % річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 06.12.2013.

СуддяВ.В. Сівакова