Ухвала

від 04.12.2013 по справі 919/942/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

04 грудня 2013 року Справа № 919/942/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Сікорської Н.І.,

Проценко О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 24 жовтня 2013 року у справі №919/942/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

до відповідачів:

1) Головного управління Державної казначейської служби України в м.Севастополі

2) Фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації

3) Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації

4) Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 24 жовтня 2013 року у справі №919/942/13 позов задоволений в повному обсязі. Визний недійсним договір №24 від 03.08.2012 року про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року №517, як такий що не відповідає закону. Застосовано реституцію шляхом повернення сторін договору №24 від 03.08.2012 року в стан що існував до укладення договору, шляхом:

1) зобов'язання ПАТ "Енергетична компанія Севастопольенерго" перерахувати Комунальному підприємству "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради отримані за договором №24 від 03.08.2012 кошти в сумі 468 400 грн.;

2) зобов'язання Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради перерахувати Головному управлінню житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації отримані за договором №24 від 03.08.2012 року кошти в сумі 468 400 грн.;

3) зобов'язання Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації перерахувати Фінансовому управлінню Севастопольської міської державної адміністрації отримані за договором №24 від 03.08.2012 кошти в сумі 468 400 грн.;

4) зобов'язання Фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації перерахувати Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Севастополі отримані за договором №24 від 03.08.2012 кошти в сумі 468 400 грн.

Стягнуто солідарно з Головного управління Державної казначейської служби України в м.Севастополі, Фінансового управління Севастопольської міської державної , Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації та Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради на користь ПАТ "Енергетична компанія Севастопольенерго" витрати по сплаті судового збору у розмірі 10515,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління державної казначейської служби України, звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління державної казначейської служби України підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати. За подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Проте, заявник апеляційної скарги із посиланням на п. 21 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" вказує на те, що він звільнений від сплати судового збору, однак, суд апеляційної інстанції не може погодиться із даним твердженням та вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до положень п. 21 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів .

Однак, як вбачається із матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є визнання договору недійсним.

Так, 03 серпня 2012 року позивач уклав договір №24 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року №517, відповідно до якого для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, Головне управління Державної казначейської служби України в місті Севастополі перераховує кошти в сумі 468400 грн. Фінансовому управлінню Севастопольської міської державної адміністрації, яке далі перераховує ці кошти Головному управлінню житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації, останнє перераховує ці кошти Комунальному підприємству "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради, яке перераховує ці кошти Позивачу, для погашення податкового боргу з податку на додану вартість (а.с.21-23)

Таким чином, аналізуючи зміст договору, судова колегія робить висновок, що Головне управління державної казначейської служби України у місті Севастополі в даному випадку виступає як сторона у договорі, у виконання якого в неї виникають відповідні цивільні права та обов'язки.

Оскільки, у даному випадку спір не стосується повноважень Головного управління державної казначейської служби України у місті Севастополі як державного органу, а спір виник з договірних відносин, а саме вирішується питання щодо визнання договору недійсним, суд апеляційної інстанції вважає що при подачі апеляційної скарги Головне управління державної казначейської служби України у місті Севастополі повинно сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року у даній справі, аналогічну позицію, щодо необхідності сплати судового збору Головним управлінням державної казначейської служби України при зверненні із відповідною скаргою до суду вже було викладено. Зазначена ухвала є дійсною, в касаційному порядку не оскаржена.

Враховуючи викладене, Севастопольський апеляційний господарський суд не знаходить підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження суду, оскільки заявником до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Керуючись статтями 86, 94, частиною 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Головному управлінню державної казначейської служби України у місті Севастополі апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 24 жовтня 2013 року у справі №919/942/13 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Н.І. Сікорська

О.І. Проценко

Розсилка:

1.Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

2.Головне управління державної казначейської служби України у місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9,Севастополь,99011)

3.Фінансове міське управління Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2,Севастополь,99011)

4.Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (вул. М.Музики, 50,Севастополь,99029)

5.Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради (вул Адм. Октябрьського, 4,Севастополь,99011)

6.Державна податкова інспекція у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)