Рішення

від 07.12.2006 по справі 1/396-06-10819

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2006 р.

Справа  № 1/396-06-10819

      За позовом фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1

       до відповідача: ПП „Техноліт”

      про стягнення 3 137,35 грн.

Суддя        

Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача:  ОСОБА_1,

                       ОСОБА_2, на підставі

довіреності;

від відповідача представник не

з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з

позовною заявою до відповідача -                                           ПП

„Техноліт”, про стягнення 3 137,35 грн., в тому числі 3 075,85 грн.

заборгованості, 61,50 грн. 3 % річних, на підставі договору від 03.01.2006р., а

також судових витрат,                 в

тому числі 2 040,00 грн. витрат на правову допомогу. 

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач у засідання не з'явився, відзив на позов не надав,                                          тому

справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог                                 статті 75

Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників

позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного

сторонами договору від 03.01.2006р., згідно заявки від 30.01.2006р. та наявних

в матеріалах справи товарних накладних фізична особа-підприємець ОСОБА_1

відпустив, а ПП „Техноліт” отримало продукцію загальною вартістю 3 075,85 грн.

З огляду на викладене й ту

обставину, що ПП „Техноліт” не виконало зобов'язання щодо здійснення розрахунку

за отриману продукцію, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судовому порядку

вимагає стягнути наявну заборгованість в розмірі 3 075,85 грн. та нараховані на

суму останньої 3 % річних

Розглянувши викладені позивачем

доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на

увагу та потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать

про те, що в ході виконання умов договору поставки від 03.01.2006р. відповідач

отримав товар, вартість якого залишив без оплати, внаслідок чого утворилась

заборгованість у розмірі 3 075,85 грн., яку не ліквідовано дотепер.

Відповідно до частини 1 статті 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського

кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується

передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар

(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити

за нього певну грошову суму.

Враховуючи ту обставину, що сторони

не узгодили порядок здійснення розрахунків, при вирішенні спору господарський

суд виходить з норми частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, згідно

якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Наявні матеріали справи свідчать

про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень

договору. Відповідач доказів належного виконання зобов'язань не надав, позовні

вимоги не оспорив.

За таких обставин позовні вимоги

про стягнення заборгованості слід визнати обґрунтованими.

Позовні вимоги про стягнення суми

боргу з урахуванням трьох процентів річних також узгоджуються з положеннями

чинного законодавства. Зокрема, стаття 625 Цивільного кодексу України

встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання,

сплатити на вимогу кредитора суму боргу, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

Аналізуючи положення чинного

законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов

висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами

справи і підлягають задоволенню.

У цьому зв'язку відповідно до

статей  44, 49 Господарського

процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський

суд відшкодовує за рахунок другої сторони пов'язані з розглядом даної справи

судові витрати, до складу яких увійшли витрати на оплату послуг адвоката в

розмірі 2 040,00 грн., витрати по сплаті державного мита -102,00 грн., витрати

по сплаті послуг з інформаційно-технічного 

забезпечення судового процесу - 118,00 грн.

Здійснення позивачем зазначених

витрат підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями,

квитанціями до прибуткового касового ордеру, договором доручення на представництво

інтересів та надання юридичних послуг                        від 04.03.2005р.,

укладеним позивачем з ЮА „Срібна лінія” в особі ОСОБА_2, яка є адвокатом згідно

свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.

Клопотання позивача про накладення

арешту на розрахунковий рахунок відповідача з метою забезпечення позову

господарський суд відхиляє як таке, що не відповідає чинному законодавству.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу 

України, суд

ВИРІШИВ:

 1.  Позов

задовольнити.

       2. Стягнути з ПП „Техноліт” /65490,

Одеська область, м. Теплодар, Промзона,                    р/р 26004310943801 в АБ

„Південний” м. Одеси, МФО 328209, ОКПО 32886764,                           ід. код

3288676115093/

на користь фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1/

3 075,85 грн. (три тисячі сімдесят

п'ять грн. 85 коп.) заборгованості,

61,50 грн. (шістдесят одна грн. 50

коп.) 3 % річних,

102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп. )

витрат по сплаті державного мита,

118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.

00 коп.) витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного  забезпечення судового процесу.

Усього 3 357,35 грн. (три тисячі

триста п'ятдесят сім грн. 35 коп. ).

        Рішення суду набирає законної сили в

порядку ст. 85 ГПК України.

        Наказ видати згідно ст. 116 ГПК

України.

Суддя                                                                                      

###### #.#.