Рішення

від 28.11.2013 по справі 357/12773/13-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12773/13-ц

2/357/3934/13

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Бортяна К. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №5, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що перебуваючи в шлюбі з відповідачем придбали за спільні кошти будинок з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, автомобілі : TOYOTA CAMRI седан (2007 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_9 вартістю 173 000грн., ВАЗ 210990-20 (2007 р.в.), р.н. НОМЕР_3 вартістю 29120 грн., Lexus LX 470 (2005 р.в.), р.н. НОМЕР_2, вартістю 295 000 грн., MAN фургон-с (2002р.в.), р.н. НОМЕР_1, вартістю 160190 грн., IVECO фургон-с (2003 р.в.), р.н. НОМЕР_4 вартістю 60 000 грн., нежитлові будівлі під літерою «Е», «В»,, «Г», «Д» за адресою АДРЕСА_2,земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 Добровільно сторони не змогли поділити зазначене майно, а тому позивач просила суд, визнати за нею право власності на будинок (житлове домоволодіння) (свідоцтво про право власності від 28.02.2002року) з земельною ділянкою (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ в„– 322912, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ в„– 234578 , державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ в„– 322913 , державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ в„– 234577 , за адресою АДРЕСА_1 вартістю 1 270 778грн., автомобіль TOYOTA CAMRYседан (2007р.) реєстр. НОМЕР_9 вартістю 173 000грн.; нежитлову будівлю літерою «Г» для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, заг.пл. 453,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 право власності належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності, серія та номер : 10551593, виданий 09.10.2013року реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, вартістю 164 972грн.; земельну ділянку, площею 0,7159 га під нежитловою будівлею літ. «Г», за адресою АДРЕСА_3 цільове призначення: для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.10.2013р. підстава виникнення права власності Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2, серія та номер ЯМ в„– 111255 , виданий 13.02.2013року Білоцерківською міською радою, вартістю 102 321грн.; нежитлову будівлю літ. «Д» склад, заг.пл. 463 кв.м., за адресою АДРЕСА_4 право власності належить ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.10.2013р., вартістю 168 614грн.; земельну ділянку площею 0,7985га за адресою АДРЕСА_4, підстава виникнення права власності Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2, серія та номер ЯМ в„– 111256 , видане Білоцерківською міською радою 13.02.2012р., вартістю 114 127грн.; всього на суму 1 993 812грн. Та виділити у власність відповідачу: - нежитлову будівлю літ. «В» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, заг.пл. 1388кв.м., що розташована за адресою м. АДРЕСА_5, вартістю 252 739грн.; - земельну ділянку, площею 0, 652га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, згідно иитягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.09.2013року підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності на імя ОСОБА_2, серія та номер 9811449, видане реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, вартістю 93 189 грн.; - нежитлову будівлю літ. «Е-2» цех по різанню пінополіуретану, заг.пл. 2802,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_6 згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.10.2013року підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2, вартістю 510 329грн.; - земельну ділянку, заг.площею 0,5655га за адресою АДРЕСА_6 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, підстава виникнення права власності Свідоцтво про право власності серія та номер 9801351, видане 23.09.2013року Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, вартістю 80 825грн.; - земельну ділянку для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту,площею 0,8га за адресою АДРЕСА_7 підстава виникнення права власності Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯМ в„– 111257 , видане Білоцерківською міською радою 13.02.2012року, вартістю 114 141грн.; - земельну ділянку для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, площею 0,8га за адресою АДРЕСА_8, підстава виникнення права власності Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯМ в„– 111259 , видане Білоцерківською міською радою 13.02.2012року, вартістю 114 141грн.; - автомобілі : ВАЗ 210990-20 (2007р.) реєстр. НОМЕР_3,LexusLX 470 (2005р.) реєстр. № НОМЕР_2,MAN фургон-с (2002р.) реєстр. № НОМЕР_1, IVECO фургон-с (2003р.) реєстр. НОМЕР_4 вартістю 544 310грн.; частку в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Бондтекс» (код ЄДРПОУ 35155118) вартістю 129 400грн. Всього на суму 1 839 074грн.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила виключити з переліку майна, що підлягає поділу нежитлову будівлю позначену під літерою «Е2» площею 2802,6 кв.м в АДРЕСА_2 вартістю 510322 грн. При цьому позивач не наполягала на точній рівності часток сторін при поділі їх майна.

Відповідач в судому засіданні позов визнав в повному обсязі, але відповідно до положень ст. 174 ЦПК України суд постановив відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжив судовий розгляд. При цьому суд, у відповідності ч.4 ст. 10 ЦПК України, роз'яснив сторонам їх право в позасудовому порядку поділити їх майно, якщо спір відсутній. Сторони наполягали на розгляді справи.

В судовому засіданні встановлено, що 06.08.1988 року строни зареєстрували шлюб, мають двох дітей . Та 14.04.2011 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було розірвано. Наведене підтверджується зібраними матеріалами справи та поясненнями сторін.

В судовому засіданні встановлено, що письмових домовленостей з приводу майна сторін, шлюбного договору між сторонами не укладалося.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Білоцерківської міської ради за №66 від 28.02.2002 року ОСОБА_2 і його дружині ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на житлове домоволодіння по АДРЕСА_1 Дане свідоцтво було зареєстроване в БТІ за реєстровим № 13443 28.03.2002р. (а.с13).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 25.10.2007 р. за №504 відповідачу ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку площею 0,1000га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом серії ЯЖ № 322913 (а.с.14).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 27.03.2008 р. за № 697 відповідачу ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку площею 0,0445га по АДРЕСА_1 для ведення садівництва, що підтверджується державним актом серії ЯЖ № 234578 (а.с.16).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 27.03.2008 р. за № 697 позивачу ОСОБА_1. було передано у власність земельну ділянку площею 0,0445га по АДРЕСА_1 для ведення садівництва, що підтверджується державним актом серії ЯЖ № 234577 (а.с.15).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 25.10.2007 р. за №504 позивачу ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку площею 0,1000га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом серії ЯЖ № 322912 (а.с.17).

Також, судом встановлено, що 16.08.2005 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення між Білоцерківською міською радою та ФОП ОСОБА_2. Відповідно до якого відповідач, як фізична особа підприємець придбав земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами площею 4,8320 гектара з яких під спорудами - 0,1378 , а під проїздами, проходами, площадками - 4,6942га. На підставі зазначеного договору відповідач ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку в якому зазначено, що власником 4,8320 га є ФО-П ОСОБА_2 Наведене підтверджується договором купівлі-продажу, кадастровим планом, копією державного акта на право власності на земельну ділянку (а.с90,91,92,93).

Як було встановлено судом на зазначену земельну ділянку загальною площею 4,8320 га, в подальшому було виготовлено декілька державних актів, тобто її було подроблено на 4 частини, і виготовлено нові державні акти - серії ЯМ № 111254 на земельну ділянку площею 1,2175 га, серії ЯМ в„– 111259 на земельну ділянку площею 0,8000 га, серії ЯМ №111256 на земельну ділянку площею 0,7985, серії ЯМ в„– 111255 на земельну ділянку площею 0,7159 га, серії ЯМ №111257 на земельну ділянку площею 0,8000 га. Встановленим є те, що всі зазначені державні акти на право власності на землю були видані на підставі зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки ВСІ № 595786 від 16.08.2005р., цільове призначення земельних ділянок - для розміщення цеху по виробництву меблів, складу-магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту.

В судовому засіданні встановлено, що 29.07.2003 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 придбав у Київського обласного комунального автотранспортного підприємства 13254 нежитлове приміщення незакінчене будівництвом готовністю 67%, що знаходиться в АДРЕСА_9 Дане підтверджується копією договору купівлі-продажу нежитлового приміщення незакінченого будівництвом (а.с.89).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.12.2007 року ОСОБА_2 має у приватній власності нежитлові будівлі літ. «В» пл.. 1388,0кв.м, літ. «Г» пл.. 453,1 кв.м., літ. «Д» пл.. 463,0 кв.м.

В судовому засіданні встановлено, що 06.06.2007 року була поведена державна реєстрація юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бондтекс». Місцезнаходження якої М. Біла Церква вул.. Київська 31, тобто адреса розташування всіх нежитлових приміщень, які сторони бажають поділити, як спільне майно подружжя (а.с.94). Відповідно до Статуту ТОВ «Бондтекс» учасником товариства є ОСОБА_2, вид товариства - приватне товариство, діюче на підставі приватної власності громадянина, форма власності - приватна (а.с.29-30).

В судовому засіданні встановлено, що в період шлюбу сторони придбали ТЗ, а саме: автомобілі : TOYOTA CAMRI седан (2007 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_9 вартістю 173 000грн., ВАЗ 210990-20 (2007 р.в.), р.н. НОМЕР_3 вартістю 29120 грн., Lexus LX 470 (2005 р.в.), р.н. НОМЕР_2, вартістю 295 000 грн., MAN фургон-с (2002р.в.), р.н. НОМЕР_1, вартістю 160190 грн., IVECO фургон-с (2003 р.в.), р.н. НОМЕР_4 вартістю 60 000 грн. Вартість зазначених транспортних засобів визначена висновком експерта ПП «Експерт-Хаус», і окрім цього, вартість всіх ТЗ , як і іншого майна погоджена сторонами в судовому засіданні.

Задовольняючи позов частково суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму ВС України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи норму права - ст. 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд встановлює не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2, яке підлягає поділу за вимогами ст. 70 СК України є будинок та вказані транспортні засоби. І не є спільним майном подружжя земельні ділянки, які були ними приватизовані в 2007-2008 р.р. та нежитлові будівлі, земельна ділянка під ними, власником яких є відповідач ОСОБА_2, як суб'єкт підприємницької діяльності.

Також, є безпідставним ділити статутний капітал товариства «Бондтекс», оскільки сторонами суду не було надано жодного доказу того, що цей статутний капітал товариства формувався за рахунок грошових коштів, які є спільною сумісною власністю подружжя. Крім пояснень, що позивач теж надавала кошти на розвиток товариства не подано доказів, які саме кошти, розмір, час передачі коштів на розвиток товариства, засновником і єдиним учасником якого, як пояснили сторони, є ОСОБА_2 Отже, безпідставно і не аргументовано позивач зазначає, що в перелік майна подружжя, що підлягає поділу входить її частка (1\2) в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Бондтекс». Натомість, позивач пояснила, що її діяльність не пов'язана з діяльністю товариства, вона є приватним підприємцем , займається роздрібною торгівлею текстилем.

Правовий режим спільної сумісної власності розповсюджується на участь в статутному капіталі господарських товариств, за умови формування частки в статутному капіталі товариства за рахунок грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя (статті 55, 57 Закону України «Про господарські товариства»).

Також, є безпідставною вимога позивача поділити земельну ділянку загальним розміром 4,8320 гектара з цільовим призначенням - для розміщення цеху по виробництву меблів, складу-магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, оскільки, як було встановлено, дану земельну ділянку придбав відповідач, як ФОП і також, як суб'єктом підприємницької діяльності було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке добудовувалося, функціонувало та використовувалося в роботі відповідача, ТОВ «Бондтекс».

Є безпідставним змінювати правовий режим майна приватного підприємця на режим спільного сумісного майна подружжя, навіть якщо це майно і не внесене до статутного фонду ТОВ «Бондтекс».

При вирішенні даного спору з урахуванням положення ст. 360-7 ЦПК України суд посилається на постанову судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.10.2013 р. по справі за №6-79цс13 де викладено висновок, що майно фізичної особи - підприємця, яке придбане та використовується в його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до ст. 57 СК України, а не як об'єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст.ст. 60,61 СК України.

Посилання представника відповідача на рішення Конституційного суду України від 19.09.2012 р. у справі № 1-8\2012 є безпідставним, оскільки в цьому рішенні мова йде виключно про статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя.

Не підлягають до задоволення і вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на земельні ділянки, які передані ОСОБА_2 на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 25.10.2007 р. за №504 у власність, зокрема, земельної ділянки площею 0,1000га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, (державний акт серії ЯЖ № 322913) та земельної ділянки, яка була передана йому на підставі рішення Білоцерківської міської ради від 27.03.2008 р. за № 697 площею 0,0445га по вул. АДРЕСА_1 для ведення садівництва (державний акт серії ЯЖ № 234578.)

Згідно п.18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року № 2 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Згідно з Законом України від 11.01.2011 року ст.61 СК України було доповнено частиною п'ятою, згідно приписів якої об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є , зокрема, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, але відповідно до Закону України 17.05.2012 року ч.5 ст.61 СК виключено.

Таким чином, на момент набуття у власність вказаних вище земельних ділянок шляхом приватизації діяли положення законодавства, згідно яких така земельна ділянка не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, такі ж положення діють і на час звернення позивача з даним позовом до суду.

Отже, з огляду наведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та підлягає поділу, як спільне майно подружжя : будинок за адресою АДРЕСА_1, автомобілі : TOYOTA CAMRI седан (2007 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_9, ВАЗ 210990-20 (2007 р.в.), р.н. НОМЕР_3 Lexus LX 470 (2005 р.в.), р.н. НОМЕР_2, MAN фургон-с (2002р.в.), р.н. НОМЕР_1, IVECO фургон-с (2003 р.в.), р.н. НОМЕР_4 . При розподілі даного майна суд враховує думку сторін та запропонований варіант поділу їхнього майна. А тому, суд вважає за можливе виділити у власність позивачу ОСОБА_1 будинок за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль : TOYOTA CAMRI седан (2007 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_9 . Всього майна на загальну суму 1058 801 грн. Виділити у власність відповідача ОСОБА_2 автомобілі ВАЗ 210990-20 (2007 р.в.), р.н. НОМЕР_3 ., Lexus LX 470 (2005 р.в.), р.н. НОМЕР_2, МАN фургон-с (2002р.в.), р.н. НОМЕР_1. Всього майна на загальну суму 544310 грн.

Враховуючи все наведене та керуючись ст.ст. 60,61, 63, 68,69,70,71 СК України, ст.ст.10,60,88,209,212-215,360-7 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати спільним майном подружжя будинок за адресою АДРЕСА_1, вартістю 1058628 грн., автомобілі : TOYOTA CAMRI седан (2007 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_9 вартістю 173 000грн., ВАЗ 210990-20 (2007 р.в.), р.н. НОМЕР_3 вартістю 29120 грн., Lexus LX 470 (2005 р.в.), р.н. НОМЕР_2, вартістю 295 000 грн., MAN фургон-с (2002р.в.), р.н. НОМЕР_1, вартістю 160190 грн., IVECO фургон-с (2003 р.в.), р.н. НОМЕР_4 вартістю 60 000 грн.

Виділити у власність позивачу ОСОБА_1 будинок за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль : TOYOTA CAMRI седан (2007 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_9 . Всього майна на загальну суму 1058 801 грн.

Виділити у власність відповідача ОСОБА_2 автомобілі ВАЗ 210990-20 (2007 р.в.), р.н. НОМЕР_3 ., Lexus LX 470 (2005 р.в.), р.н. НОМЕР_2, МАN фургон-с (2002р.в.), р.н. НОМЕР_1. Всього майна на загальну суму 544310 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя О. Я. Ярмола