Постанова

від 23.04.2009 по справі 2-а-3/09/0549

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя - доповідач Юрченко В

Суддя -

доповідач Юрченко В.П.

Суддя -

доповідач 1-ї інстанції Сенчишин Ф.М.  

                                 Донецький

апеляційний адміністративний суд

 ПОСТАНОВА

   Іменем   України          

23 квітня 2009 року                                                       справа

№ 2-а-3/09/0549

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного

адміністративного суд у складі:

головуючого 

Юрченко

В.П., 

суддів

при секретарі за участю: представників третьої особи

Горбенко

К.П., Лях О.П.   Шептульовій С.Ю.,  ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянувши

у відкритому  апеляційні скарги

представника позивача представника третьої особи 

судовому

засіданні  ОСОБА_3  ОСОБА_2., 

ОСОБА_4 

на

постанову              

Торезького

міського суду Донецької області

від

19.01.2009

року 

по

справі

№

2-а-3/09

за

позовом

ОСОБА_5

до   третя особа   про

Торезької

міської ради Донецької області Виконавчого комітету Торезької міської ради

Донецької області  Товариство з

обмеженою відповідальністю «Скіф - сервіс» визнання незаконним та скасування

рішення, -

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_5. звернулася до Торезького міського суду Донецької

області з позовною заявою до Торезької міської ради Донецької області,

Виконавчого комітету Торезької міської ради Донецької області, третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф - сервіс» про визнання незаконним

та скасування розпорядження Торезького міського голови №398 від 10.06.1996 року

«Про державну реєстрацію» в частині реєстрації змін в статутному договорі ТОВ

«Скіф - сервіс».

           В

обґрунтування позовних вимог зазначено, що з грудня 1991 року позивачка є

єдиним із засновників та головою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф

- сервіс» (далі товариство). З грудня 1993 року по грудень 2003 року їй

належали 100 % статутного фонду товариства і вона була єдиним його засновником.

В грудні 2003 року частину частки в статутному фонді в розмірі 60,8 % вона

передала ОСОБА_4., яка була обрана головою товариства. Решта частки в

статутному фонді товариства 39,2 % залишились у розпорядженні позивачки. З листопада

1992 року обов'язки директора виконавчої дирекції виконавчої дирекції

товариства виконував ОСОБА_1., котрий до складу засновників не входив, оскільки

в Статутному договорі не передбачалася передача часток засновників, що вибули,

третім особам, а тільки їх перерозподіл всередині товариства. В березні 2008

року від голови товариства ОСОБА_4. їй стало відомо, що вона не є засновником

товариства,  а в склад засновників

входить ОСОБА_1. з розміром частки в статутному фонді 50%. Ці відомості в

ЄДРПОУ були внесені на підставі розпорядження міського голови №497-р від

30.12.2003 року. В травні 2008 року позивачка звернулась із заяву до Торезького

міського голови про скасування цього розпорядження, котре міським головою

скасоване як незаконне. На її заяву з проханням повідомити коли, ким та

підставі яких документів в ЄДРПОУ були внесені відомості про входження до

складу співзасновників ОСОБА_1., держаний реєстратор ОСОБА_6. відповіла

відмовою. Після звернення до прокуратури міста їй стало відомо, що ОСОБА_1. увійшов

до складу співзасновників товариства на підстав розпорядження №398 - р від

10.06.1996 року заступника голови міської ради народних депутатів, котрим в

засновницькі документи внесені зміні. Позивач вважає вищевказане розпорядження

незаконними, у зв'язку з тим, що воно прийняте з порушенням «Положення про

державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний

збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності»,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №276 від 29.04.1994 року та

перевищенням повноважень, наданих заступнику голові міської ради народних

депутатів Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і

регіональне самоврядування» від 07.12.1990 року.              

           Постановою Торезького

міського суду Донецької області від 19.01.2009 року  позовні вимоги залишені без задоволення.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції встановив,

що спірне розпорядження прийнято з порушенням чинного на той час законодавства,

є незаконним, але відмовив в задоволені позову у зв'язку із пропуском річного

строку для зверненням до адміністративного суду відповідно до ст..ст. 99, 100

КАС України.

 Не погодившись з рішенням суду першої

інстанції, представником позивача ОСОБА_3. та ОСОБА_4. подана апеляційна

скарга, в якій вони просять скасувати судове рішення та прийняти нову

постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи

апеляційної скарги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції не вірно

встановлені обставини справи.

Представником третьої особи

також подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм

матеріального та процесуального права, просить змінити мотивувальну частину

рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої

інстанції є помилковими, а спірне розпорядження не порушує права позивача  та прийняте відповідно до вимог

законодавства. 

              В

судовому засіданні представники третьої особи підтримали доводи апеляційної

скарги.

Сторони (позивач

та відповідач) до  судового засідання не

з'явилися,  про  час 

та  місце  розгляду 

справи  були  повідомлені  

належним  чином.

Колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були

належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не

перешкоджає судовому розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_3. надав  суду заяву про відкладення розгляду справи в

зв'язку з хворобою, але будь-яких документів на підтвердження захворювання суду

не надав. З таких підстав, колегія суддів вважає, що  немає перешкод для розгляду справи.

Заслухавши доповідь

судді-доповідача, пояснення представників третьої особи, вивчивши доводи

апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що

апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_3. та ОСОБА_4. необхідно залишити

без задоволення, апеляційну скаргу представника третьої особи задовольнити

частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.  

             Судом

першої та апеляційної скарги встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф - сервіс»

(ідентифікаційний код 20324667) засноване вісьма учасниками, в том числі

ОСОБА_5. (т. 1 а.с. 37 -38), статут якого зареєстрований розпорядження Торезького

міського голови №12 від 10.01.1992 року (т. 1 а.с. 26).

Розпорядженням голови Торезького міського голови народних депутатів «Про

державну реєстрацію» №398 від 10.06.1996 року, що підписане заступником голови

ОСОБА_7., який згідно рішення міської ради народних депутатів від 13 грудня

1995 року «Про заступника голови міської Ради народних депутатів» виконував

обов'язки голови Ради народних депутатів м. Тореза, зареєстровано внесення змін

до засновницьких документів товариства за рішенням засновків згідно додатку 1

(т. 1 а.с. 18). Зазначений додаток №1 до вказаного рішення (т. 1 а.с. 19)

містить наступний зміст: «ст. 21 читати в наступній редакції: Зазначений

договір вступає в силу з моменту його підписання засновниками. Засновники:

ОСОБА_5. та ОСОБА_1.». Підставою для внесення змін до засновницьких документів

товариства слугували протоколи загальних зборів співзасновників, а саме:

-     №3 від 05 лютого 1992 року (голова

товариства ОСОБА_5., т. 1 а.с. 128), за яким зі складу співзасновників

товариства виключено одного із співзасновників, а його частка передана ОСОБА_1.

і його включено до числа співзасновників;

-     №4 від 22 листопада 1992 року (голова

товариства ОСОБА_5., т. 1 а.с. 127), за яким зі складу співзасновників

товариства виключено чотирьох із його співзасновників, а його їхні частки у

статутному фонді розподілені між співзасновниками, що залишились;

-     №1 від 15 лютого 1993 року (голова

товариства ОСОБА_5., т. 1 а.с. 126), за яким зі складу співзасновників

товариства виключено двох із чотирьох його співзасновників, а його їхні частки

у статутному фонді розподілені між співзасновниками, що залишились ОСОБА_1. та

ОСОБА_5.

        Однак

згідно із заяви ОСОБА_5., яка засвідчена приватним нотаріусом Торезького

міського нотаріального округу 10 лютого 2004 року, остання виключена із числа

співзасновників товариства.

Відповідно до реєстраційної картки Форми №1.3 на проведення державної

реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 29.12.2004 року

співзасновниками товариства є ОСОБА_1. та ОСОБА_4. (т. 1 а.с. 194 - 196).

Корпоративний спір, який  виник

між учасниками товариства неодноразово 

розглядався господарськими судами різних інстанцій.

           В

даному спорі предметом оскарження є рішення 

органу місцевого самоврядування, яким здійснено обов'язки державного

реєстратора.

           Статтею

171 Кодексу адміністративного 

судочинства України встановлені особливості  провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових

актів при розгляді адміністративних справ, що стосуються  законності та відповідності  правовим актам вищої юридичної сили  нормативно-правових актів  органів місцевого самоврядування. Право  оскаржити 

нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також

особи,  які є суб'єктом правовідносин, у

яких цей акт буде  застосовано.

Аналізуючи зазначену норму процесуального права колегія суддів приходить

до висновку, що воно обмежує та конкретизує коло осіб, що мають право

звернутись до суду для оскарження нормативно - правого акту, і спрямована на

запобігання ситуації, коли будь - яка особа, прав і свобод та інтересів якої не

стосується нормативно - правовий акт, могла оскаржити його.

            Відтак

позивач вибула із числа співзасновників товариства у лютому 2004 року, що

підтверджується нотаріально посвідченою 

заявою,  тому спірне розпорядження

міського голови Ради народних депутатів № 398 -р не стосується прав, свобод чи

інтересів ОСОБА_5., що є однією з 

підстав для відмови в позові.

Також колегія суддів зауважує, що суд, вирішуючи справу по суті, прийшов

до висновку, що вказане спірне розпорядження є 

протиправним, але  за пропуском

строку звернення до суду   відмовлено в

задоволені позову.

Вказані  висновки суду є

помилковими з огляду на наступне.

              Як

вказано вище,  спірне рішення є

нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування,  а тому 

строки  для його оскарження не

можуть  бути застосовані, оскільки його

дія не визначена (не обмежена) у часі.

              При

розгляді справи, судом першої інстанції встановлено, що спірне рішення № 398 -

р є  протиправним, оскільки прийняте

міською Радою, якій не делеговано повноважень щодо  проведення реєстрації  підприємств, оскільки це є виключною

компетенцією  виконавчого комітету. Суд

вказав, що прийняте рішення вчинено суб'єктом владних повноважень поза

межами  компетенції відповідача.

Разом з тим,  як вказано вище,

розглядати   спірне рішення на

предмет  його законності можливо

тільки  в тому випадку, коли його

оскаржено суб'єктом правовідносин, на якого розповсюджується дія  цього акту або у яких цей акт буде  застосовано.

За позовом ОСОБА_5., яка не суб'єктом спірних правовідносин,

переглядати  вказане розпорядження  неможливо.

Суд апеляційної інстанції також не 

приймає до уваги доводи позивача, про те, що вона до теперішнього часу є

засновником товариства, а ОСОБА_1. 

сфальсифікував  установчі

документи,  відповідно до яких став

засновником товариства, а вона ні.

Як вбачається з  постанови про

відмову  в порушені кримінальної справи

старшого слідчого прокуратури  м.

Тореза  від 10.04.2009 року, вказана

перевірка проводилась за заявою ОСОБА_5. з вимогою про порушення кримінальної

справи  відносно державного реєстратора

ОСОБА_6.  і ОСОБА_1.,  які, на її думку, за попередньою змовою  сфальсифікували установчі документи ТОВ

«Скіф-сервіс» і внесли в державний реєстр 

завідомо неправдиві  

відомості  про  засновників товариства і його  виконавчих органах і посадових осіб. При проведені

прокуратурою  перевірки, позивач давала

пояснення, згідно  яких стверджувала,

що  в 2003 році вона за станом  здоров*я та за віком за власним бажанням

вийшла зі складу товариства. Вказаною постановою відмовлено в порушені

кримінальної справі на  підставі п.2 ст.

6 КПК України, тобто за відсутністю 

складу злочину в діях ОСОБА_6. та ОСОБА_1.               

                 З

таких підстав,  колегія суддів вважає, що

судом першої інстанції неповно з'ясовано 

обставини, що мають значення для справи та не доведено обставини, які

суд першої інстанції  вважає

встановленими, що є підставою для скасування судового рішення, незважаючи на

те, що суд зробив висновок  про  відмову в 

задоволені позовних вимог.

Апелянт ТОВ «Скіф-сервіс», 

вказуючи на порушення  судом норм

матеріального та процесуального права просив суд апеляційної інстанції   змінити мотивувальну частину постанови.

Вказані вимоги не передбачені КАС України, оскільки мотивувальна частина

постанови містить  зазначення  судом  

встановлених обставин справи із посиланням на докази, мотиви, з яких

суд   виходив при прийнятті постанови, і

положення закону, яким він керувався. Тобто, судом апеляційної інстанції не

може бути  змінена ( з зазначенням в

резолютивній частині)  мотивувальна

частина постанови, оскільки, як вказувалось вище,  суд першої інстанції не повно з*ясував

обставини, що мають значення для справи.   

Апеляційні скарги  представника

позивача ОСОБА_3. та ОСОБА_4. задоволенню не підлягають, оскільки доводи

апеляційних скарг не спростовують 

висновки суду першої  інстанції

про необґрунтованість  позовних

вимог.            

На підставі

вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ч.1 п.3 ст. 202,

ст.205,  ст. 207, ст. 211, ст. 254

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -                                                                        

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління ОСОБА_3 та 

ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф -

сервіс» - задовольнити частково.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 19.01.2009

року  у справі № 2-а-3/09/0549 за позовом

ОСОБА_5 до Торезької міської ради Донецької області, Виконавчого комітету

Торезької міської ради Донецької області, третя особа Товариство з обмеженою

відповідальністю «Скіф - сервіс» про визнання незаконним та скасування

розпорядження - скасувати.

           В

задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до Торезької міської ради Донецької області,

Виконавчого комітету Торезької міської ради Донецької області, третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф - сервіс» про визнання незаконним

та скасування розпорядження відмовити у повному обсязі.

           В повному обсязі  постанова складена 28 квітня 2009 року,

вступна та резолютивна частина  ухвали

проголошені в судовому засіданні 23 квітня 2009 року.

           Постанова набирає законної сили з

моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному

обсязі.

Головуючий суддя                                                                      

В.П.Юрченко

                                                      Судді                                                                                              

К.П. Горбенко 

                                                                                                                     О.П.

Лях