Постанова

від 12.12.2006 по справі 31/466-06-12222а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" грудня 2006 р.

Справа  № 31/466-06-12222#

За позовом Державної інспекції з

контролю за цінами в Одеській області

до відповідача підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1 000 грн.       

                                         Суддя  Господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

Секретар судового засідання

Возна І.М.

Представники:

В засіданні приймали участь:

від позивача: Горбатюк Н.І.,

Чернишова З.Ф. -по довіреності

від відповідача:

ОСОБА_1-підприємець, ОСОБА_2 -по довіреності

СУТЬ СПОРУ:

позивач вимагає стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 000 грн.    

          З заперечення на позов убачається, що

відповідач позов не визнає в зв'язку із тим, що на думку відповідача Закон

України “Про ціни і ціноутворення” на відповідача не розповсюджується.

Представники позивача позов

підтримали.

Відповідач і її представник позов

не визнали.

Матеріалами справи встановлено:

          Актом перевірки позивача

НОМЕР_1встановлено порушення з боку відповідача законодавства в сфері торгівлі

тютюновими виробами.

          Рішенням НОМЕР_2 на підставі

указаного акту перевірки позивач застосував до відповідача штраф в сумі 1 000

грн. відповідно до абзацу 12 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних

напоїв та тютюнових виробів”.

          Відповідач добровільно штраф не

сплатив.

          Відповідно до ст. 17 Закону України

„Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” - до суб'єктів

підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді

штрафів... Зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним

законодавством. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою

цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і

торгівлі  алкогольними напоями і

тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції

визначеної законами України. У разі невиконання суб'єктом підприємницької

діяльності рішення органів,  зазначених у

частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

          Відповідно до Порядку „Застосування

фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів"” затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790 -5. Підставою для   прийняття рішення про застосування

фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької

діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під

час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або

тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається

зміст порушення і  конкретні  порушені 

норми законодавства; результати проведення органом,  який видав ліцензію, іншими органами

виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької

діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та

тютюнових виробів. 6. Рішення про застосування фінансових санкцій,  передбачених пунктом 2  цього Порядку, приймаються керівником, а у

разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на

право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, 

коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,

спиртом етиловим   ректифікованим

плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим,  алкогольними напоями і тютюновими виробами

(Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації,

його регіональні управління та їх територіальні підрозділи,  Мінекономіки). 9. Рішення про

застосування фінансових санкцій складається в трьох примірниках, один з яких

залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення;  другий - у 3-денний строк після його

прийняття надсилається суб'єкту підприємницької 

діяльності або видається його уповноваженому представникові під

розписку; третій - надсилається до органу державної податкової служби за місцем

реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків для

контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу. 10. У

разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування

фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій

стягується на підставі рішення суду. 11. Суми фінансових санкцій, стягнені

відповідно до цього Порядку, зараховуються до державного бюджету. 13.  Рішення про застосування фінансових санкцій

може бути оскаржено у місячний термін в 

установленому законодавством порядку.

Відповідно до Положення „Про

Державну інспекцію з контролю за цінами” затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 13 грудня 2000 р. № 1819 - 1. Державна інспекція з контролю за

цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі

Мінекономіки і підпорядковується йому.

Аналіз указаних норм законодавства

свідчить про те, що рішення про застосування штрафу є безумовною підставою для

стягнення в судовому порядку зазначеної в ньому суми штрафу якщо суб'єкт

підприємницької діяльності добровільно це рішення не виконав. Рішення про

застосування штрафу не є підставою для стягнення в судовому порядку зазначеної

в ньому суми штрафу лише у випадку скасування його у встановленому

законодавством порядку.

          В даному випадку відповідач не надав

господарському суду доказів скасування рішення про застосування штрафу у

встановленому законодавством порядку.

          На підставі викладеного позов

підлягає задоволенню в зв'язку з його обгрунтованістю.

          Господарський суд відхиляє правові

позиції відповідача оскільки Закон України “Про ціни і ціноутворення” в даному

випадку застосуванню не підлягає.

          Відповідно до ст.ст. 238, 239, 241 ГК

України штраф, що є предметом судового розгляду з'являється

адміністративно-господарською санкцією.

          Відповідно до ст. 250 ГК України -

адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта

господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш

як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими  актами правил здійснення господарської діяльності,

крім випадків, передбачених законом.

          Під застосуванням штрафу в даному

випадку розуміється прийняття позивачем рішення з цього приводу.

          Позивач в даному випадку прийняв

рішення про застосування до відповідача штрафу в межах строків передбачених ст.

250 ГК України. Будь -які строки позовної давності щодо звернення до суду з

позовом про стягнення штрафу законодавством не передбачені. При цьому строки

позовної давності передбачені ЦК України не підлягають застосуванню оскільки

правовідносини між сторонами щодо застосування штрафу не є цивільними

правовідносинами.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 158 -163 КАС

України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 код

НОМЕР_3 (АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України код 23030300, р/р

31119106600423 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код 23214784 - штраф в

сумі 1 000 грн.                  

Датою складання постанови

відповідно ст. 163 КАС України визначити 15.12.2006 року.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 186 КАС України.

Постанова

набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                        

Лєсогоров В.М.