Рішення

від 28.11.2013 по справі 148/5422/13-ц

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/5422/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на багаторічні насадження та його захист,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на багаторічні насадження та його захист, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №965090 виданого Тульчинською районною державною адміністрацією 21 грудня 2006 року належить земельна ділянка площею 0,5308 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району.

Згідно розпорядження Тульчинської районної адміністрації були встановлені межі даної земельної ділянки та винос її в натурі.

При паюванні земель в СВАТ В«Юрківське В«до грошової оцінки землі були включені і багаторічні насадження, які на ній знаходились. Тому він, ставши власником земельної ділянки, автоматично став і власником плодових дерев (саду).

Однак, будучи власником багаторічних насаджень, він не може користуватися садом, так як відповідачі заперечують його право власності .Самовільно, не укладаючи з ним договору оренди багаторічних насаджень, зайняли їх та користується ними.

Проте багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об’єкт відносин права власності на земельну ділянку, оскільки, насадження та земельна ділянка під ними є одним цілим об’єктом- земельною ділянкою, яка у відповідності до вищезазначених нормативно-правових актів має назву- багаторічні насадження.

Він, отримавши державний акт на землю отримав у власність і багаторічні насадження.

В зв’язку з цим, просить суд, винести рішення, яким визнати за ним право власності на багаторічні насадження, які знаходяться на земельній ділянці, яка йому належить на праві

приватної власності і просить захистити його порушене право власності, шляхом заборони ОСОБА_3

Р.І., ОСОБА_3 користуватися його земельною ділянкою та багаторічними насадженнями, які розташовані на даній земельній ділянці.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги,посилаючись на викладені обставини в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Відповідачі позовні вимоги не визнали. Суду пояснили, що дерева вони купили в СТОВ «Юрківське», тому вони належать їм, а не позивачу.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно державного акту серії ЯБ №965090 на право власності на земельну ділянку, виданого Тульчинською районною державною адміністрацією 25 липня 2007 року на підставі розпорядження Тульчинської районної адміністрації від 21 грудня 2006 року №631-р, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0.5308 га кадастровий номер № 0524387200:01:003:0064, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району (а.с.6).

На виконання розпоряджень Тульчинської районної державної адміністрації були встановлені межі спірної земельної ділянки та винос її в натурі. При паюванні земель в СВАТ В«Юрківське В«до грошової оцінки землі були включені і багаторічні насадження, які на ній знаходились.

Відповідно до п. 27 ГОСТу 26640-85 В«Землі. Терміни та визначенняВ» , затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 28.10.1985 року №3453 (далі ГОСТ), діючого на даний час, багаторічними сільськогосподарськими насадженнями вважаються сільськогосподарські угіддя, що використовуються під штучно створені древесні, кущові або травВ»янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних насаджень відносяться : сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації. Пунктом 4 ГОСТу під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя, які систематично використовуюься для отримання сільськогосподарської продукції. Таким чином, багаторічні насадження -це не окрема група дерев, кущів чи рослин, а земельні угіддя, тобто окрема земельна ділянка, з розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами, як один цілий обВ»єкт.

Положеннями п. а ч. 2 с. 22 , п. А ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу Укрїни визначено, що багаторічні насадження - це вид сільськогосподарських угідь, земель сільськогосподарського призначення. В п. 6 Закону України В«Про плату за землюВ» зазначено, що багаторічні насадження -це вид сльськогосподарських угідь, в розрізі п. а ч. 2 ст. 22 ЗК України -вид земель сільськогосподарського призначення. Отже, законодавець під багаторічними насадженнями розуміє земельну ділянку. Частиною 2 ст. 79 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневих (грунтовий) шар, а також на водні обВ»єкти, ліси та багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Тобто, земельні ділянки з розміщеними на них насадженнями, отримані громадянами у власність чи в оренду, належать таким громадянам на праві власності чи оренди разом з насадженнями, як один цілий обВ»єкт.

Ч. 3 ст. 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні обВ»єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель та споруд. Ч. 2 ст. 183 ЦК України визначено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення, у відповідності до ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

Таким чином, при переході права власності чи оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення під товарним сільськогосподарським виробництвом до громадянина переходить також право власності та оренди на всі його складові частини, тобто багаторічні насадження.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 321 ЦК України встановлюється, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повВ»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Стаття 60 ЦПК України встановлює, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема, припинення дії, яка порушує право та інші.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку належить позивачу ОСОБА_1 без законних на то підстав, то суд вважає, що є підстави для постановлення рішення про заборону ОСОБА_2, ОСОБА_3 використовувати земельну ділянку площею 0.5308га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради і яке на праві власності належать ОСОБА_1

Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Згідно ст.. 88 ЦПК України, підлягають, також, стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в розмірі 229,40 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 22, 125, 152, 210-212 ЗК України, ст.. ст.. 15, 16, 181, 220, 657 ЦК України, ст. ст. 209, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на багаторічні насадження та його захист задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на багаторічні насадження, що розташовані на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 965090 від 21.12.2006 року виданого Тульчинською районною державною адміністрацією, що розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району.

Заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, користуватися земельною ділянкою та багаторічними насадженнями, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 965090 від 21.12.2006 року виданого Тульчинською районною державною адміністрацією, що розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, с. Юрківка, вул. 50 річчя Жовтня, Тульчинського району понесенні судові витрати з оплати судового збору в сумі 229,40 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 грудня 2013 року.

Суддя