cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10034/13 12.11.13
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Буд»
до товариства з обмеженою відповідальністю ПК «Альянс-Юг»
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «Цементний завод Семей»
про стягнення 1 000 000,00 російських рублів
Суддя Удалова О.Г. (головуючий)
Суддя Сівакова В.В.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники учасників процесу:
від позивача Омельченко Д.В.(за дов.)
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Буд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Юг» про стягнення 1 000 000,00 російських рублів, що згідно з курсом НБУ станом на 27.05.2012 р. складає 255 230,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати за товар, поставлений позивачем за договором № 17-07/12 від 17.07.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10034/13 та призначено її до розгляду на 25.06.2013 р.
25.06.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.
У судове засідання представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в засідання не з'явився та вимоги ухвали суду від 30.05.2013 р. не виконав. Розгляд справи було відкладено на 23.07.2013 р.
У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач своїх представників в засідання не направив. Суд оголосив ухвалу про відкладення розгляд справи на 08.08.2013 р.
У наступному судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому позовні вимоги відхилив, зазначивши, що відсутність оплати обумовлена неналежною якістю поставленого товару. При цьому сторона зазначила, що вантажоодержувачем товару було товариство с обмеженою відповідальністю «Цементний завод Семей».
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про належність справи № 910/10034/13 до категорії складних та необхідність призначення колегіального розгляд.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/10034/13.
Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 08.08.2013 р. призначено колегію суддів у складі: Удалова О.Г. (головуючий), Ониськів О.М. та Гавриловська І.О.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2013 р. справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 10.09.2013 р.
У судовому засіданні представники позивача надали додаткові докази для приєднання до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Суд залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Цементний завод Семей» та відклав розгляд справи.
У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи та письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи, та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору. Інші учасники судового процесу своїх представників в засідання не направили. Суд задовольнив клопотання позивача, продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 21.10.2013 р.
Розпорядження голови Господарського суду м. Києва від 21.10.2013 р., у зв'язку з відрядженням суддів Удалової О.Г. та Ониськів О.М. було призначено новий склад колегії суддів, а саме: Котков О.В., Сівакова В.В., Гавриловська О.І.
Ухвалою суду від 21.10.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі Котков О.В., Сівакова В.В., Гавриловська О.І. та відкладено розгляд справи на 12.11.2013 р.
30.10.2013 р. від третьої особи надійшов відзив на позов, в якому остання зазначила, що між нею та позивачем відсутні договірні відносини. Товар, отриманий від відповідача, не відповідає вимогам щодо якості, але третій особі не було відомо, що його виробником є позивач, згідно з договором, укладеним між третьою особою та відповідачем, позивач виступав вантажоперевізником.
Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 12.11.2013 р. у зв'язку з поверненням з відрядження судді Удалової О.Г. справу № 910/14675/13 передано колегії суддів у складі: Удалова О.Г. (головуючий), Сівакова В.В., Гавриловська О.І.
Ухвалою суду від 12.11.2013 р. справу було прийнято до провадження.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
17.07.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Буд» (Україна) (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю ПК «Альянс-Юг» (Російська Федерації) (покупцем) було укладено договір № 17-07/12 (далі - Контракт)
Пунктом 1.1. Контракту сторони визначили, що згідно з останнім визначено порядок взаємовідносин з організації поставок товару виробничо-технічного призначення (далі - товар), для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.
Згідно з п. 1.2, 1.3 Контракту найменування, ціна, кількість, асортимент і термін, в який продавець зобов'язується поставити товар, визначаються сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Контракту. Вантажоодержувач продукції вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Контракту.
Відповідно до п.п. 2.6-2.8 Контракту приймання товару вантажоодержувачем за кількістю та якістю здійснюється на підставі Інструкцій П-6 Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 р. і П-7 Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. Якість товару, його комплектність та маркування повинні відповідати чинним ГОСТ для такого виду товару та/або технічним умовам, зазначеним у специфікації (ях), і засвідчуються відповідними документами заводу-виробника (сертифікат якості, паспорт виробу, інструкція з експлуатації тощо). При виявленні невідповідності за кількістю та/або якості поставленого товару проти даних, зазначених у товаросупровідних документах, вантажоодержувач зупиняє приймання товару та сповіщає про це покупця, а покупець, у свою чергу, продавця протягом 24 годин з моменту виявлення невідповідності.
Згідно з п. 2.13 Контракту у разі поставки неякісного, некомплектного товару або товару з нестачею покупець має право вимагати від продавця (заявити претензію щодо якості та/або кількості) провести заміну дефектного товару, укомплектувати або допоставити товар. Продавець зобов'язаний виконати такі вимоги покупця своїми силами, за свій рахунок і протягом 30 календарних днів після отримання відповідної претензії покупця.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Контракту ціна на товар встановлюється в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту. У ціну товару включена вартість тари, упаковки, маркування, витрати, пов'язані з митним оформленням на умовах РСА м. Київ (згідно з ІНКОТЕРМС 2000). Порядок та строки розрахунків за товар визначаються в специфікаціях.
17.02.2012 р. сторони підписали специфікацію № 1, якою передбачили поставку наступного товару: вал-шестерня кр. № Н-83.13-00 (1 шт.), колесо зубчате Н-8312-00 (2 шт.) на загальну суму 3 170 000,00 російських рублів. Строк виготовлення (згідно з додатковою угодою № 1 від 17.10.2012 р.) - 180 календарних днів з моменту надходження попередньої оплати на рахунок продавця. Оплата: попередня оплати - 50% від загальної суми на підставі виставленого рахунку, кінцева оплата - 50% по факту повідомлення про готовність до відвантаження. Вантажоодержувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Цементний завод Семей», Республіка Казахстан.
Вказаний вище товар на загальну суму 3 170 000,00 рублів було передано вантажоодержувачу, на підтвердження чого надана товарно-транспортна накладна за № 069974 від 10.01.2013 р.
Покупцем було частково оплачено поставлений товар на суму 2 170 000,00 російських рублів, що підтверджується виписками по рахунку від 20.07.2012 р. на суму 1 585 000 російських рублів та від 07.11.2012 р. на суму 585 000 російських рублів, наданими в матеріали справи.
Згідно з додатковою угодою № 3 від 01.02.2013 р. кінцевий розрахунок здійснюється наступним чином: повна вартість товару за вирахуванням раніше сплачених коштів протягом 140 днів від дати відвантаження.
12.03.2013 р. покупець звернувся до продавця за допомогою електронної пошти та заявив претензії щодо якості продукції, надавши акт огляду від 18.02.2013 р.
09.04.2013 р. покупець виставив продавцю претензію щодо якості товару та повідомив про зупинення оплати товару.
Заборгованість покупця за поставлений товар, яка мала бути сплачена 30.05.2013 р., склала 1 000 000 рублів (еквівалент 255 230,00 грн. за курсом НБУ станом на 27.05.2013 р.).
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Контракту спори за цим Контрактом підлягають врегулюванню сторонами у досудовому (претензійному) порядку, відповідно до якого термін для надання письмової відповіді на претензію зацікавленої сторони становить не більше 10 (десяти) днів з дня отримання претензії іншою стороною. При недосягненні сторонами згоди в порядку, передбаченому п. 4.1. даного Контракту, спори відповідно до законодавства Російської Федерації, України та міжнародних договорів передаються на розгляд Арбітражного суду за місцем знаходження позивача.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 000 000,00 грн. рублів РФ, що еквівалентно 255 230,00 грн. (станом на 27.05.2013 р. - дата звернення за захистом порушеного права), що не була сплачена у передбачений Контрактом строк.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Спірний Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Аналогічні норми містить також законодавство Російської Федерації.
Якщо кожна зі сторін за договором несе обов'язок на користь іншої сторони, вона вважається боржником іншого боку в тому, що зобов'язана зробити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що має право від неї вимагати. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб). У випадках, передбачених законом, іншими правовими актами або угодою сторін, зобов'язання може створювати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов'язання (ч. 2, 3 ст. 308 Цивільного кодексу Російської Федерації).
Згідно зі ст. 310 Цивільного кодексу Російської Федерації одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом. Одностороння відмова від виконання зобов'язання, пов'язаного із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності, і одностороння зміна умов такого зобов'язання допускаються також у випадках, передбачених договором, якщо інше не випливає з закону або змісту зобов'язання.
Відповідно до ст. 454 Цивільного кодексу Російської Федерації за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). У випадках, передбачених цим Кодексом або іншим законом, особливості купівлі та продажу товарів окремих видів визначаються законами та іншими правовими актами. До окремих видів договору купівлі-продажу (роздрібна купівля-продаж, поставка товарів, поставка товарів для державних потреб, контрактація, енергопостачання, продаж нерухомості, продаж підприємства) положення, передбачені цим пунктом, застосовуються, якщо інше не передбачено правилами цього Кодексу про ці види договорів (стаття 454 ЦК РФ).
Стаття 506 Цивільного кодексу Російської Федерації визначає, що за договором поставки постачальник - продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені або купуються їм товари покупцю від використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.
Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу Російської Федерації покупець оплачує товари, що поставляються з дотриманням порядку і форми розрахунків, передбачених договором поставки. Якщо угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, то розрахунки здійснюються платіжними дорученнями. Якщо договором поставки передбачено, що оплата товарів здійснюється одержувачем (платником) і останній безпідставно відмовився від оплати або не оплатив товари у встановлений договором строк, постачальник має право вимагати оплати поставлених товарів від покупця.
В силу ч. 3 ст. 520 Цивільного кодексу Російської Федерації покупець (одержувач) має право відмовитися від оплати товарів неналежної якості та некомплектних товарів, а якщо такі товари оплачені, зажадати повернення сплачених сум надалі до усунення недоліків та доукомплектування товарів або їх заміни.
Контрактом визначено, що приймання товару вантажоодержувачем за кількістю та якістю здійснюється на підставі Інструкцій П-6 Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 р. і П-7 Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. Якість товару, його комплектність та маркування повинні відповідати чинним ГОСТ для такого виду товару та/або технічним умовам, зазначеним у специфікації (ях) і засвідчуються відповідними документами заводу-виробника (сертифікат якості, паспорт виробу, інструкція з експлуатації тощо). При виявленні невідповідність за кількістю та/або якості поставленого товару проти даних, зазначених у товаросупровідних документах, вантажоодержувач зупиняє приймання товару і сповіщає про це покупця, а покупець, у свою чергу, - продавця протягом 24 з моменту виявлення невідповідності.
Покупцем, у порушення умов Контракту, не було своєчасно повідомлено продавця про недоліки товару, не зупинено приймання товару та не запрошено продавця взяти участь у прийманні товару, як це передбачено інструкціями Держарбітражу.
Згідно з ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, оскільки покупцем не дотримано порядок повідомлення продавця про недоліки товару, у нього не виникло право, передбачене законодавством, на зупинення оплати товару до заміни товару (вчинення інших дій передбачених контрактом).
В силу вимог ст.ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суду не надано доказів дотримання передбаченого Контрактом та нормами законодавства порядку повідомлення про недоліки товару, а тому відповідачем доведено виникнення у нього права на зупинення оплати за поставлений товар.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 000 000,00 російських рублів належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПК «Альянс-Юг» (344025, Російська Федерація, м. Ростов-на-Дону, вул. 40 лінія, 5/64 оф. 45«Б», код 1076167006992) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Буд» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21, код 37739759) 1 000 000 (один мільйон) російських рублів та 5 104 (п'ять тисяч сто чотири) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 03.12.2013 р.
Суддя О.Г. Удалова (головуючий)
Суддя В.В. Сівакова
Суддя І.О. Гавриловська
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2013 |
Оприлюднено | 10.12.2013 |
Номер документу | 35814655 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Удалова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні