Постанова

від 29.04.2009 по справі 5/74-08-3267

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/74-08-3267

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 квітня 2009 р.                                                                                    № 5/74-08-3267  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Губенко Н.М.

суддів :Барицької Т.Л.,Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ВАТ "Одесаремелектротранспорт"

на  постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 р.

у справі№ 5/74-08-3267

за  позовом ВАТ "Одесаремелектротранспорт"

доТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

прозобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача-  Татарчук Т.О.

від відповідача-  Намчук О.В.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2008 р. ВАТ "Одесаремелектротранспорт" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Інфокс" та просило, за наслідком уточнених позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, зобов'язати останнього здійснити відновлення водопостачання на відключеному об'єкті, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, шляхом зняття пломби № АА8322 на вводі водомірного вузла ВСКМ № 40963 та відкриття запірної арматури.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не вчиняв будь-яких неправомірних дій щодо зменшення показників водоспоживання та щодо безоблікового споживання послуг, що надаються відповідачем.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2008 р. (суддя Могил С.К.) позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 р. (судді: Петров М.С., Колоколов С.І., Разюк Г.П.) рішення господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ВАТ "Одесаремелектротранспорт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між КП "Одесаводоканал" (Водоканал), правонаступником якого є ТОВ "Інфокс", та ВАТ "Одесаремелектротранспорт" (Абонент) укладено договір про надання послуг водопостачання і водовідведення № 5970/3 від 01.11.2000 р. (надалі –Договір), відповідно до умов якого Водоканал зобов'язався надавати Абоненту послуги, зокрема, подачу питної води, приймання стічних вод, які скидаються Абонентом  у систему комунальної каналізації, а Абонент в свою чергу зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги та утримувати водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному стані відповідно до Правил.

В силу п. 2.1. Договору, сторони зобов'язалися керуватися Правилами.

Пунктом 2.3.1 Договору позивач зобов'язався утримувати у належному технічно-справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, які знаходяться на його балансі.

Відповідно до п. 4.19 Правил абонент відповідає за цілісність та збереження водолічильників, пломб і з'єднань водолічильника, запірної арматури, манометра та іншого обладнання водомірного вузла незалежно від місця його знаходження.  У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його з'єднань (стрілок, скла, циферблата, корпусу, зриву пломб, порушень з'єднань труб із з'єднуючими частинами водолічильника тощо), а також псування від морозу або гарячої води абонент зобов'язаний придбати новий водолічильник або сплатити вартість його демонтажу, ремонту та встановлення.

Згідно п. 12.15 Правил представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень. У разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформляється за підписом представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно п.9.6 цих Правил.

Пунктом 9.6 Правил встановлено, що при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах Абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини Абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Як встановлено судами, 12.01.2007 р. представник відповідача провів знімання нових показників лічильників та перевірку наявності і справжності пломб, за наслідками якої встановив порушення цілісності дроту пломби на фланцевому з'єднанні водомірного вузла, про що склав Акт № 66369.

За результатами розгляду порушення, зазначеного у вказаному Акті, технічна комісія управління по контролю за водокористуванням на своєму засіданні 18.01.2007р. прийняла рішення, оформлене протоколом № 2, про нарахування позивачу витрат води у відповідності до п. 9.6 Правил, а у разі несплати – відключення від системи водопостачання відповідно до п. 13.3 Правил.

Листом № 564/вг від 13.02.2007 р. відповідач повідомив позивача про те, що останньому нарахована сума оплати за водокористування, яка розрахована відповідно до п. 9.6 Правил та складає 95 952,19 грн. Вказана сума підлягає сплаті позивачем у строк до 25.02.2007 р. Також, у цьому листі зазначено, що у випадку несплати вказаної суми відповідач буде вимушений здійснити роботи по повному відключенню позивача від системи водопостачання без додаткового попередження.

Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що пломба, яка встановлена на водомірі, не порушувалася та не розкривалася позивачем. Роз'єднання дроту на пломбі сталося не з вини позивача, а внаслідок корозії, або інших обставин, що не залежали від його дій або бездіяльності, тобто внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Проте, дані висновки суду є передчасними та не обґрунтованими. Судом не встановлено належним чином, що саме спричинило роз'єднання фрагментів проволоки. Також, матеріали справи не містять належних доказів того, що пломба, яка встановлена на водомірі, не порушувалась та не розкривалась позивачем. Рішення суду першої інстанції не обґрунтоване належними доказами, у розумінні ст. 34 ГПК України, які підтвердили б вказані обставини. Для встановлення таких обставин справи суду необхідно було призначити відповідну судову експертизу.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що оскільки позивач не сплатив кошти нараховані йому відповідно до п. 9.6 Правил, то відповідач правомірно припинив водопостачання позивачу відповідно до п. 13.3 Правил.

Проте,  апеляційний суд при прийнятті даної постанови також не встановив, у результаті чого відбулося роз'єднання фрагментів проволоки пломби, а тому належним чином не дослідив, чи є дане псування проволки підставою для перерахунку витрат води відповідно до п. 9.6 Правил.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції про те, що розрахунок оплати за порушення правил здійснено відповідно до вимог Правил, є також необґрунтованими та передчасними.

В силу п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 11110 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку із вищевикладеним, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111,11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Одесаремелектротранспорт" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 р. та рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2008 р. у справі № 5/74-08-3267 скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Одеської області.

Головуючий, суддя                                                                      Н. Губенко

С у д д і                                                                                           Т. Барицька

                                                                                                        О. Подоляк