Постанова

від 06.05.2009 по справі 16/3016

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/3016

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 травня 2009 р.                                                                                    № 16/3016  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиХмельницької обласної спілки садівників і городників

на рішеннягосподарського суду Хмельницької області від 06.06.2007

у справігосподарського суду Хмельницької області

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Хмельницькому

доХмельницької обласної спілки садівників і городників

проприпинення юридичної особи

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з?явилися

від відповідача:Антонюк М.М. –голова правління

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.06.2007 позовні вимоги задоволено.

Припинено юридичну особа - Хмельницьку обласну спілку садівників і городників.

Виконання функції комісії з припинення юридичної особи - Хмельницької обласної спілки садівників і городників покладено на орган управління юридичної особи та зобов?язано комісію провести роботу в порядку встановленому чинним законодавством.

Не погоджуючись з судовим рішенням Хмельницька обласна спілка садівників і городників звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати посилаючись на те, що господарським судом  порушенні норми процесуального, права, у зв??язку з непідвідомчістю господарським судам спорів за позовами суб?єктів владних повноважень про припинення юридичної особи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права  при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скарги задовольнити частково.

Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам.

Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

З 01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Отже, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція   адміністративних   судів   поширюється   на   спори   фізичних   чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових   актів   чи   правових   актів   індивідуальної   дії),   дій   чи бездіяльності.

Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Відповідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, державній податковій інспекції вищенаведеною правовою нормою надано право щодо звернення у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи, що позивач є суб'єктом владних повноважень і приписами Законом України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що у нього є право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, то відповідно до приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір є компетенцією суду адміністративної юрисдикції.

Господарський суд проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, помилково, відніс до юрисдикцій господарських судів спір за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Хмельницької обласної спілки садівників і городників про припинення юридичної особи.

Суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить про те, що вони є публічно-правовими, тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції і її розгляд повинен здійснюватись за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, даний спір розглянуто господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України без встановлення належної юрисдикції.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

На порушення цих вимог господарський суд розглянув справу керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.

У відповідності з ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, господарським судом Хмельницької області неправильно застосовано норми процесуального права, що є  підставою для скасування  рішення  і направлення справи на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, 1117, ст. 1119-ст.11111 Господарського   процесуального   кодексу  України,   Вищий   господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 06.06.2007 господарського суду Хмельницької області зі справи 16/3016 скасувати.

Справу направити до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.

Головуючий                                                 В.С. Божок

Судді                                                                         Т.Ф.Костенко

                                                                                               Г.П.Коробенко