Постанова

від 06.05.2009 по справі 16/94-08 (п16/10025-07)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/94-08 (П16/10025-07)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 травня 2009 р.                                                                                    № 16/94-08 (П16/10025-07)  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3"  

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2008

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

до:1.Відкритого акціонерного товариства "Пан", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3"   

провизнання недійсними договору купівлі –продажу комплексу нежитлових будівель від 20.09.2007 за №8871 та визнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Прасол О.С. –дов. № 17 від 04.03.2009

від відповідачів:1.не з?явилися; 2. не з?явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 02.10.2008 господарського суду Дніпропетровської області  в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 24.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 скасовано, позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір № 8871 від 20.09.2007  купівлі-продажу комплексу не житлових будівель, укладений  ВАТ "Пан" та ТОВ "Хлібзавод №3".

Визнано право державної власності в особі Верховної Ради України на об?єкт цивільної оборони –бомбосховище, інв.№ 10100 (підвальне приміщення у будівлі адміністративно-побутового комплексу), загальною площею 290 м2 , водопровідну насосну станцію, інв.№ 30090, загальною площею 72 м2,  розподільчий пункт (10 кВ), інв.№ 40025, площею 54 м2.

Постанова  мотивована тим, що відповідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідач-1 є недобросовісним володільцем спірних об'єктів державної власності.

Не погоджуючись з постановою ВАТ "Хлібзавод №3" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції  порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 43,94,95,97,105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203,215,217,328 Цивільного кодексу України

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до інвентаризаційного опису основних засобів акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Дніпродзержинського Лівобережного хлібозаводу від 17.06.1996, плану приватизації зазначеного хлібозаводу, затвердженого Регіональним відділенням 25.07.1996, а також згідно з протоколом засідання комісії за результатами інвентаризації майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "ПАН" від 20.01.1998 в процесі приватизації із статутного фонду підприємства вилучені об'єкти, що не підлягають приватизації, зокрема, бомбосховище, водопровідна насосна станція, розподільчий пункт.

Відповідно до Плану приватизації товариства, об'єкт цивільної оборони-бомбосховище, а також водопровідна насосна станція, є державною власністю та обліковуються на балансі підприємства і утримуються за його рахунок. Інженерні комунікації, в тому числі розподільчий пункт передаються, в комунальну власність місцевих Рад.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції передача не була здійснена, у зв'язку з тим, що органи місцевого самоврядування м. Дніпродзержинська вважали недоцільним прийняття інженерних комунікацій в комунальну власність територіальної громади.

20.09.2007 ВАТ "Пан" та ТОВ "Хлібзавод №3" уклали договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель, відповідно до умов якого, ВАТ "ПАН" передав у власність, а ТОВ "Хлібзавод №3" прийняв комплекс нежитлових будівель, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна,5.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що представники ВАТ "Пан" як члени інвентаризаційних комісій підприємства, при затвердженні акта оцінки вартості майна товариства та плану приватизації ВАТ, володіли всім обсягом інформації відносно того, яке саме майно не увійшло до статутного фонду товариства при його приватизації, оскільки відповідні інвентаризаційні протоколи та інші документи містять їхні підписи.

Статтями 203,215,236 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктом 2.3 Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України  №2097 від 25.11.2003 передбачено, що підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі, в тому числі, даних інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта, акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, а також, затвердженого плану приватизації (які, в свою чергу, складаються на основі даних інвентаризаційних описів).

Тобто, підтверджуючими документами, поряд з відповідним переліком нерухомого майна, що передається у власність товариству, яке видається органом приватизації, є також акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу або майна підприємства та затверджений план приватизації.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що  відповідач-1 є недобросовісним володільцем зазначених об'єктів державної власності, зареєструвавши право власності на ці об?єкти з порушенням вимог чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 24.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи №  16/94-08  залишити без змін.

Головуючий                                                          В.С. Божок

Судді                                                                         Т.Ф.Костенко

                                                                                               Г.П. Коробенко