Рішення

від 05.12.2013 по справі 901/3646/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2013Справа № 901/3646/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Михалин»

до 1)Державне підприємство «Керченський морський торговий порт», 2) Керченська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Керченського морського порту), 3) Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»

про стягнення 28181,56 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Худолей М.В., довіреність № б/н від 02.12.2013, представник;

Від відповідача (Державне підприємство "Керченський морський торговий порт") - Смольська Г.С., довіреність № 163 від 23.08.2013, представник;

Від відповідача(Керченська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Керченського морського порту) - не з'явився;

Від відповідача(Державне підприємство "Адміністрація морських портів України") - не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28181,56,грн., а також судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Михалин» та Державним підприємством «Керченський морський торговий порт» був укладений договір поставки №3 від 22.01.13, згідно з яким був поставлений товар на суму 96988.14 грн., але сплачено частково на суму 68806,58 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Михалин» був виставлений рахунок № 000-002716 від 09.08.2013 на суму заборгованості у розмірі 28181,56 грн., але заборгованість погашена не була.

Відповідач - Державне підприємство "Керченський морський торговий порт" проти позову не заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №юр/5299 від 04.12.2013р., а саме пояснив, що заборгованість у сумі 28 181, 56 грн., яка виникла по сплаті товару, поставленого на адресу Відповідача 1 до 12.06.2013 р., на баланс Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не передано. Борг за договором № 3 від 22.01.2013 р. залишився за Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт». Відповідач 1 зазначає, що він на сьогоднішній день перебуває у складному фінансовому становищі у зв'язку з сезонним падінням вантажопотоків. Сума, яку він зобов'язаний сплатити Позивачу, є досить великою і на даний час у Відповідача 1 відсутні грошові кошти, необхідні для погашення зазначеної заборгованості. З метою врегулювання вказаного спору, керуючись статті 78 Господарського процесуального кодексу України, сторонами по справі - Позивачем та Відповідачем 1 була досягнута домовленість щодо врегулювання існуючого спору шляхом укладення мирової угоди щодо надання розстрочки по сплаті заборгованості.

Відповідачі - Керченська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Керченського морського порту) та Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" проти позову заперечують по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №юр/2060 від 14.11.2013р., а саме пояснив, що згідно із статтею 527 Цивільного кодексу України зобов'язання з оплати товару, поставленого Позивачем Відповідачу-1 за договором № 3 від 22.01.2013 року в період до 13.06.2013 року, підлягає виконанню саме Відповідачем-1 - Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт». Пред'явлення позову до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Відповідача-3) здійснено всупереч нормам права. Керченська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", який не має статусу юридичної особи. Філія здійснює від імені Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" частину господарської діяльності з урахуванням обмежень і вимог, встановлених внутрішніми актами Державного підприємства "Адміністрація морських портів України". Дії, які вчиняються філією в порядку, встановленому законодавством України та Положенням про філію, вчиняються від імені Державного підприємства "Адміністрація морських портів України". За всіма зобов'язаннями філії відповідальність несе Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"» (розділ 3 Положення про Керченську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацію Керченського морського порту)). Таким чином, не маючи статусу юридичної особи, Керченська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не наділена самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, отже не є відповідачем у цій справі. Відповідач 2 просить у задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Відповідача-3) відмовити повністю, а відносно Керченської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" провадження у справі припинити на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач - Керченська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Керченського морського порту) явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Відповідач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідачів було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача (Державне підприємство "Керченський морський торговий порт"), суд -

В с т а н о в и в:

Згідно статті 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статті 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Між ДП «Керченський морський торговельний порт» (Відповідач - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Михалин» (позивач) укладено договір постачання № 3 від 22.01.2013 р.

Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що у порядку і на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується систематично поставляти у власність Покупця товар: сирі сичужні, і кисломолочні (код по ДК 016-2010 - 10.51.4 ) на суму 150 тис. грн. з урахуванням ПДВ, масло вершкове (код по ДК 016-2010 - 10.51.3) на суму 100 тис. грн. з урахуванням ПДВ, молочна продукція /сметана, кефір, ряжанка, йогурт/ (код по ДК 016-2010 -10.51.5) на суму 100 тис. грн. з урахуванням ПДВ, а Покупець зобов'язується прийняти товар, своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що розрахунок за отриманий товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку. Строк оплати встановлюється не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання рахунку покупцем.

Термін дії договору - до 31.12.2013 р.

У зв'язку з реорганізацією Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчого балансу від 13.06.2013 р. та акту приймання передачі від 13.06.2013 р. та утворення внаслідок виділу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 р. № 133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 р. № 163, права та зобов'язання за договором постачання № 3 від 22.01.2013 р. перейшли до правонаступника - державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Додатковою угодою № 1 від 13.06.2013 р. до договору № 3 від 22.01.2013 р. Позивач і Відповідач-3 дійшли згоди та замінили Сторону у договорі з Відповідача-1 на Відповідача-3.

Пунктом 4 зазначеної додаткової угоди Позивач і Відповідач-3 погодили, що умови додаткової угоди застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами договору з 13.06.2013 р.

Заборгованість у сумі 28 181,56 грн. виникла по сплаті товару, поставленого Позивачем на адресу Відповідача-1 у період до 13.06.2013 p., під час реорганізації Відповідача-1 на баланс Відповідача-3 не передано, що підтверджується розділом 9 акту приймання - передачі майна, майнових прав та зобов'язань № 1 від 13.06.2013 р.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином. Однак, відповідач 1 отриманий товар не оплатив, сума боргу складає 28181,56,грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення з Державного підприємства «Керченський морський торговий порт» основного боргу у розміру 28181,56,грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Стосовно пред'явлення позову до Керченської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 1, 22 Господарського процесуального кодексу України позивачами і відповідачами в господарському суді можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні); громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу підприємницької діяльності; державні та інші органи; фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську процесуальну дієздатність.

Стаття 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнає учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Керченська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", який не має статусу юридичної особи. Філія здійснює від імені Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" частину господарської діяльності з урахуванням обмежень і вимог, встановлених внутрішніми актами Державного підприємства "Адміністрація морських портів України". Дії, які вчиняються філією в порядку, встановленому законодавством України та Положенням про філію, вчиняються від імені Державного підприємства "Адміністрація морських портів України". За всіма зобов'язаннями філії відповідальність несе Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (розділ 3 Положення про Керченську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацію Керченського морського порту)).

Таким чином, не маючи статусу юридичної особи, Керченська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не наділена самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, отже не є відповідачем у цій справі.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (в редакції 29.05.2013) роз'яснено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано до відповідача, який не має статусу юридичної особи (підпункт 4.2.5 пункту 4.2).

При таких обставинах, у частині позивних вимог відносне Керченської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України провадження у справі підлягає припиненню відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно пред'явлення позову до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» слід зазначити наступне.

Заборгованість у сумі 28 181,56 грн. (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят одна грн. п'ятдесят шість коп.) виникла по сплаті товару, поставленого Позивачем на адресу Відповідача-1 у період до 13.06.2013 p., під час реорганізації Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (Відповідача-1) на баланс Державного підприємства "Адміністрація морських портів України (Відповідача-3) не передано, що підтверджується розділом 9 акту приймання - передачі майна, майнових прав та зобов'язань № 1 від 13.06.2013 р. від Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості, журналу-ордеру та відомості по рахунку 63.1.3 (розрахунок з вітчизняним постачальником) за період з 13.06.2013 р. по 05.11.2013 р. вбачається, що заборгованості перед Позивачем у Відповідача-3 немає (відомість та журнал - ордер додаються).

В рамках досудового врегулювання спору під час розгляду претензії Позивача № 101 від 30.09.2013 р. з вимогою сплатити борг у сумі 28181,56 грн. за договором № 3 від 22.01.2013 р. Керченською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України було надано відповідь про відсутність правових підстав для задоволення претензії в зв'язку з тим, що заборгованість обліковується в бухгалтерському обліку Відповідача-1.

Наявність кредиторської заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем у сумі 28181,56 грн. підтверджується листом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» від 09.10.2013 № Б/4772.

При таких обставинах, суд не знаходить законних підстав для задоволення позивних вимог відносне державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача 1 відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідач представив заяву про затвердження мирової угоди, підписаної позивачем та відповідачем 1 - Державним підприємством «Керченський морський торговий порт». Зі своєї суті дана заява є заявою про надання розстрочки виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про надання розстрочки виконання рішення суду, приймаючи до увазі згоду позивача на розстрочку, суд вважає за можливе, відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України задовольнити його, надати розстрочку виконання рішення суду про стягнення з відповідача 1 - Державного підприємства «Керченський морський торговий порт» заборгованість у розмірі 28181,56 грн. та 1720,50 грн. судового збору, з виплатою щомісячно: до 20 грудня 2013р. - 9393,86грн.; до 20 січня 2014р. - 4696,93грн.; до 20 лютого 2014р. - 4696,93грн.; до 20 березня 2014р. - 4696,93грн.; до 20 квітня 2014р. - 6417,41грн.(у тому числі 1720,50 грн. судового збору).

У судовому засіданні 05.12.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 06.12.2013.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, пунктом 1 статті 80, статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговий порт» (вул. Кирова, 28, м. Керч, 98312, р/р 2600230040, МФО 324805, ЄДРПОУ 01125554) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Михалин» (вул. Весела, б. 14, Балаклавський р-н, м. Севастополь, 99018, р/р 26005060311863 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935, ЄДРПОУ 36872540) заборгованість у розмірі 28181,56 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Надати розстрочку виконання рішення з виплатою щомісячно: до 20 грудня 2013р. - 9393,86грн.; до 20 січня 2014р. - 4696,93грн.; до 20 лютого 2014р. - 4696,93грн.; до 20 березня 2014р. - 4696,93грн.; до 20 квітня 2014р. - 6417,41грн.(у тому числі 1720,50 грн. судового збору).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі про стягнення з Керченської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» заборгованості у розмірі 28181,56 грн. припинити відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. У частині стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів

України» заборгованості у розмірі 28181,56 грн. відмовити.

Суддя Н.С. Пєтухова