Постанова

від 03.12.2013 по справі 805/16379/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р. Справа №805/16379/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Вітязь Х. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» (м. Кіровське)

про стягнення податкового боргу, -

за участю

представників сторін: від позивача - Басик Н. О.

від відповідача - Максименко М. О.

ВСТАНОВИВ:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» (надалі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1020331 грн. та податоку на прибуток в розмірі 390636грн., загальна сума заборгованості - 1410967 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового боргу нарахованої згідно декларації з податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток підприємств. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги на суму заборгованості у розмірі 1410967 грн. визнає у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» - зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кіровської міської ради Донецької області 12.08.2003 року за номером 12631070002000233, ідентифікаційний код 32295652, про що свідчить свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 534166 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

10.02.2013 року відповідачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, якою самостійно визначив розмір авансових внесків з березня по грудень 2013 року щомісячно у сумі 43404 грн., тобто загальна сума податку, що підлягає до сплати - 390636 грн.

21.10.2013 року відповідачем до позивача надано податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1020331 грн.

Таким чином, податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає - 1020331 грн. та з податку на прибуток із щомісячною сплатою авансових платежів у березні - грудні 2013 року на суму 43404 грн. - 390636 грн., загальна сума заборгованості - 1410967 грн.

20 лютого 2013 року позивачем була складена перша податкова вимога форми «Ю1» № 8 на суму 124690,63 грн., яку позивач отримав 25 лютого 2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці зазначеної вимог.

Відповідачем суду не надані докази щодо оскарження вказаної вимогу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, прямо передбачено законом.

Так, у відповідності п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом, з податку на додану вартість, є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Податок на прибуток згідно із п. 152.1 ст. 152 ПК України нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пп. 14.1.39 п. 49.1 ст. 49 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Доказів сплати податкової заборгованості суду не надано.

Станом на момент розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість з податку на додану вартість на суму 1020331 грн. та з податку на прибуток у розмірі 390636 грн., загальна сума заборгованості - 1410967 грн., яка підтверджується розрахунком суми позову.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

П. 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно із п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем винесено рішення від 19 квітня 2013 року № 191/10/19-013 про опис майна відповідача у податкову заставу та 29 квітня 2013 року складено акт опису майна № 22/19-014-3.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна майно платника податків, тобто відповідача, знаходиться у податковій заставі.

Відповідно до ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, ч. 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.

З огляду на зазначене, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 1020331 грн. та податку на прибуток в розмірі 390636 грн. - загальна сума боргу 1410967,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 03.12.2013 року в присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 грудня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.