Рішення

від 28.11.2013 по справі 906/1658/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2013 р. Справа № 906/1658/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бовсунюк С.М., довіреність від 02.01.2013 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (м.Житомир)

про стягнення 17465,44 грн.

Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" про стягнення 17465,44 грн., з яких 16554,92 грн. основної заборгованості, 827,75 грн. 5% штрафу та 82,77 грн. річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28.11.2013 р.

В засіданні суду представник позивача подала уточнення до позовної заяви (вх.№19123/13 від 28.11.2013 р., а.с.23). В уточненні позивачем зазначено, що в ході підписання акту звірки взаєморозрахунків з відповідачем було виявлено помилку в бухгалтерському обліку КП УАШ ЖМР щодо ведення оборотів по ТОВ "Інвест-Плюс" та встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становила 15600,80 грн. У зв'язку з чим, позивачем здійснено перерахунок річних та штрафних санкцій, передбачених п.6.3. розділу 3 договору від 02.11.2012 р., відповідно до якого до стягнення з відповідача заявлено 78,00 грн. річних та 780,04 грн. 5% штрафу.

Окрім того, в уточненні до позовної заяви позивачем повідомлено про те, що 07.11.2013р. ТОВ "Інвест-Плюс" було погашено основну заборгованість перед КП УАШ ЖМР в розмірі 15600,80 грн. Водночас, про відмову від позовних вимог щодо стягнення 15600,80 грн. суми основного боргу позивачем в уточненні не зазначено.

Щодо заяви позивача від 28.11.2013р. судом приймається до уваги викладене у пункті 30 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи викладене, господарський суд оцінює подану позивачем заяву про уточнення до позовної заяви за вх.№19123/13 як заяву про зменшення позовних вимог та приймає її до розгляду; розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог згідно вказаної заяви від 28.11.2013р.

В засіданні суду 28.11.2013р. представник позивача підтримала позовні вимоги, зазначені у заяві від 28.11.2013р. та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої з повідомленням кореспонденції з ухвалою суду (а.с.21).

З огляду на те, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався; враховуючи, також, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2012 року між сторонами у справі - ТОВ "Інвест-Плюс" (замовник) та Комунальним підприємством "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (підрядник) укладено договір підряду №6/11/12 (а.с.14-15), за яким підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботу, відповідно до даного договору, а замовник зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити (п.1.1. договору).

Предметом даного договору є відновлення асфальтобетонного покриття (п.1.2. договору).

Згідно пункту 2.1. договору, ціна робіт у даному договорі є динамічною, включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу, визначається кошторисом, становить 48179,00 грн.

Відповідно до п.2.2. договору, оплата згідно з цим договором здійснюється замовником наступним чином: 100% кошторисної вартості обсягу робіт сплачується авансом перед початком виконання робіт; остаточний розрахунок проводиться на протязі 5 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт обома сторонами.

Кінцева ціна договору визначається у акті виконаних робіт форми КБ-2В за фактично виконані об'єми робіт, погоджені сторонами (п.2.4. договору).

За змістом пунктів 3.2., 3.3. договору, строк виконання робіт становить 30 календарних днів з правом підрядника їх дострокового завершення; порядок здавання - приймання робіт здійснюється сторонами за відповідним актом одразу після фактичного їх завершення.

У відповідності до пункту 8.4. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, підписаної сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (а.с.16) та акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (а.с.17-18), позивачем виконано свої зобов'язання за договором підряду №6/11/12 від 02.11.2012 р.

В свою чергу, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав, що стало підставою для звернення позивача до відповідача з претензією за вих.№52 від 04.03.2013р. щодо погашення заборгованості в сумі 21554,92грн. (а.с.7, докази направлення - а.с.8); з попередженням за вих.№207 від 19.07.2013 р. на суму 16554,92 грн. (а.с.9, докази направлення - а.с.10), а також, у листопаді 2013 року - з позовною заявою до господарського суду.

Розглядаючи питання про обгрунтованість позовних вимог у даній справі, господарський суд приймає до уваги наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст.837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Частиною 1 ст.853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Нормами статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що до обов'язків замовника, зокрема, відноситься оплата виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з п.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписань акта визнані судом обґрунтованими.

У даному випадку, відповідач підписавши довідку та акт приймання виконання робіт по договору від 02.11.2012 р., не заявив про будь-які недоліки виконаних робіт та не заперечив їх виконання, а отже, зобов'язаний був оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, матеріалами справи, в їх сукупності, підтверджується виконання позивачем робіт за договором №6/11/12 від 02.11.2012р. на загальну суму 46750,80 грн. та наявність заборгованості відповідача за виконані роботи станом на момент звернення позивача до суду в сумі 15600,80 грн.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, як повідомив позивач в судовому засіданні 28.11.2013р., 07.11.2013 р. (тобто, після отримання ним копії позовних матеріалів у даній справі та подачі позивачем через поштове відділення позовної заяви до суду), було повністю погашено основну заборгованість перед КП УАШ ЖМР в розмірі 15600,80 грн. (картка рахунку, а.с.24).

За таких обставин, у справі, що розглядається, відсутній предмет спору в частині стягнення 15600,80 грн. основного боргу за договором №6/11/12 від 02.11.2012 р.

У відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського кодексу україни, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі в частині стягнення 15600,80грн. підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Разом з тим, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №6/11/12 від 02.11.2012 р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних на прострочену суму боргу за період з 01.08.2013р. по 01.10.2013р. у розмірі 78,00грн. (а.с.26). Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд встановив його правомірність та, відповідно, обґрунтованість заявленого позову щодо стягнення 78,00 грн. трьох відсотків річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.6.3. договору, сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати робіт замовник сплачує на користь підрядника штраф у розмірі 5% від неоплаченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу, а також перевіривши правильність його нарахування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 5% від суми простроченого платежу, а саме в сумі 780,04 грн.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 78,00 грн. 3% річних та 780,04 грн. штрафу; провадження у справі в частині стягнення 15600,80 грн. основного боргу підлягає припиненню.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 15600,80 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (10002, м.Житомир, вул.Шевченка,14, ідентифікаційний код 32265214) на користь Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (10003, м.Житомир, пров.Кавалерійський, 4, ідентифікаційний код 03344119):

- 78,00 грн. 3% річних,

- 780,04 грн. штрафу,

- 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.02.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (наручно)

3 - відповідачу (реком.)