Постанова

від 28.11.2013 по справі 917/1221/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа №917/1221/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач - Горденко В.Ф.;

відповідач - Приходько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3353П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року по справі №917/1221/13

за позовом Колективного підприємства фірми "Ольга", м. Полтава

до Приватної фірми "Яран", м. Полтава

про стягнення 22 983,65 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року по справі (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1080 грн. заборгованості по орендній платі, 21600 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору оренди. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1697,76 грн. судового збору та 2960,36 грн. витрат за послуги адвоката. В частині стягнення 303,65 грн. коштів за споживання електроенергії відмовлено в задоволенні позову.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення з апелянта 21600 грн. штрафу та 2960 грн. витрат на послуги адвоката.

У судовому засіданні відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач проти задоволення скарги заперечував, просив залишити рішення суду без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Колективним підприємством фірмою "Ольга" (орендодавець) та Приватною фірмою "Яран" (орендар) було укладено договір оренди №02/2008 від 14.12.2007 року (далі - Договір).

Згідно умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі за адресою м. Полтава, вул. Шевченка, 56, на першому поверсі, загальною площею 73,9 кв. м.

Факт передачі приміщення підтверджується актом від 01.01.2008р. прийому приміщення для орендного користування до Договору оренди №02/2008 від 14.12.2007 р.

Як свідчать додаткові угоди від 25.12.2008 р., 21.12.2009 р., 23.12.2010 р., 15.12.2011 р. строк дії Договору оренди №02/2008 від 14.12.2007 р. неодноразово продовжувався.

Додатковою угодою від 29.10.2009р. до Договору оренди №02/2008 від 14.12.2007 р., сторони внесли зміни до п. п. 1.1. Договору, змінивши площу орендованого приміщення з 73,9 кв. м. до 71,9 кв.м.

Також, сторони узгодили, що орендна плата за користування об'єктом оренди за поточний місяць складає 10 800,00 грн.

Пунктом 5.2. Договору на орендаря покладено обов'язок вносити плату за користування об'єктом оренди в строк до 10 числа поточного календарного місяця.

Крім того, в матеріалах справи міститься Договір про спільне використання технологічних електричних мереж, укладений між позивачем (основний споживач) і відповідачем (суборендар) датований 14.12.2007 р., згідно якого основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії суборендарю і має право на відшкодування частини витрат на утримання електричних мереж.

Листом №44 від 14.05.2013 року КП фірма «Ольга» повідомило ПФ «Яран» про те, що відповідач жодного разу вчасно, в обумовлені Договором строки не вніс орендну плату за користування приміщенням, що вбачається з прибуткових касових ордерів і просило з'явитись до дирекції КП фірми «Ольга» для врегулювання даного питання.

Після чого, сторони припинили правовідносини шляхом підписання акту прийому приміщення з орендного користування від 04.06.2013 р. Згідно вказаного акту орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 71,9 кв. м., розташоване за адресою м. Полтава, вул. Шевченка, 56, на першому поверсі.

Проте, на момент розірвання Договору, як стверджує позивач, у відповідача існувала певна заборгованість по орендній платі, сплаті коштів за споживання електроенергії та штраф у сумі 21 600,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку ціни позову вбачається, що оскільки орендар внесення орендної плати прострочив більше, ніж на п'ять днів чотири рази (за січень, лютий, березень, квітень 2013 року), то, відповідно до пункту 10.2 Договору він зобов'язаний сплатити штрафні санкції на загальну суму 21600 грн., де 10800 грн. (орендна плата за місяць) х 50% (розмір штрафу за прострочку внесення орендної плати) х 4 (кількість прострочених платежів) = 21600 грн.

Сума заборгованості по оплаті оренди в червні 2013 року склала 1080 грн., оскільки фактично відповідач використовував приміщення в червні 2013 року 3 дні (10800 грн. : 30 днів х 3 дні = 1080 грн.)

Заборгованості за електроенергію згідно цього розрахунку становить 303,65 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 1080 грн. заборгованості по орендній платі зазначив наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що згідно умов Договору ПФ «Яран» зобов'язаний був вносити плату за користування приміщенням в розмірах, визначених п. 5.1 Договору та в строк до 10 числа поточного календарного місяця, проте зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, то йому була нарахована заборгованість у суму 1080 грн.

Колегія суддів підтримує такий висновок суду і вважає вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення суми штрафу в розмірі 21600 грн., колегія також вважає висновок місцевого суду обґрунтованим і зазначає наступне.

Як уже зазначалось вище, додатковою угодою від 14.12.2012 року до Договору сторони узгодили, що у випадку затримки чи несплати в повному обсязі орендної плати більше ніж на п'ять календарних днів, орендар сплачує штраф у розмірі 50% місячної орендної плати.

Оскільки відповідач, в порушення умов Договору, прострочив виконання зобов'язання і здійснив оплату оренди із затримкою за січень - із з затримкою 8 та 11 днів, за лютий - 9 та 10 днів, за березень - 8 та 9 днів, за квітень - 8 та 9 днів.

На підставі чого йому було нараховано штраф на суму 21600 грн. із розрахунку 10800 грн. (орендна плата за місяць) + 50% (штраф за прострочку орендної плати) + 4 (кількість прострочених платежів).

Що стосується стягнення 303,65 грн. за спожиту електроенергію в травні-червні 2013 року, судова колегія зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факту наявності такої заборгованості, належних доказів на її підтвердження немає.

Наданий позивачем акт огляду лічильника використаної електроенергії від 04.06.2013 року, складений і підписаний лише комісією в складі директора, завідуючого господарством та енергетика КП фірми «Ольга», представників же відповідача під час підписання акта на місці його складання не було.

Тому, колегія суддів вважає вимоги в цій частині необґрунтованими.

Щодо витрат за послуги адвоката в сумі 2960,36 грн., які господарський суд першої інстанції рішенням стягнув з відповідача, колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а твердження апелянта стосовно ігнорування судом статті 44 ГПК України спростованими матеріалами справи.

Відповідно до статті 44 ГПК України до складу судових витрат входять: судовий збір, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В матеріалах справи наявний договір №18 про надання юридичних послуг від 15.04.2013 року, укладений між адвокатом Горденко В.Ф. та КП фірмою «Ольга». Вартість юридичних послуг сторони узгодили в сумі 3000 грн.

Також до договору №18 про надання юридичних послуг від 15.04.2013 року додано квитанцію №4032 від 15.04.2013 року на суму 3000 грн.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи викладене, колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року по справі №917/1221/13 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 29.11.2013 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Черленяк М.І.