Рішення

від 03.12.2013 по справі 905/6664/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2013 Справа № 905/6664/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Малікової Е.І.

розглянув матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Д", м.Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 1937грн. 25коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: Антипова Т.В. - за довіреністю №910-13 "Д" від 06.06.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Д", м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1937грн. 25коп. яка складається з:

- заборгованості за активну електроенергію за квітень - червень 2013 року в сумі 1226грн. 71коп.;

- суми боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за квітень - червень 2013 року в сумі 665грн. 64коп.;

- суми 3% річних у розмірі 7грн. 46коп. нарахованої за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за січень - червень 2013 року;

- суми пені у розмірі 36грн. 57коп. нарахованої за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за січень - червень 2013року;

- суми інфляційних втрат у розмірі 0грн. 87коп. нарахованих за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті активної електричної енергії за період січень - квітень 2013 року;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №4735 від 30.10.2002р., ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (поштове повернення від 24.08.2013р., від 15.10.2013р., від 31.10.2013р.).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №798237 від 28.11.2013р. станом на 28.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Д.", м.Донецьк, код ЄДРПОУ 31586585, міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адреса товариства: 83054, м.Донецьк, вул.Політбойців, б.6,кв.13. Повідомлення надсилались йому за цією адресою.

Відповідно до п.п.2 п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За змістом п.2.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 28.10.2013р. розгляд справи продовжувався відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до загальних положень наданого до матеріалів справи Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Донецьк, затвердженого річними загальними зборами акціонерів від 27.03.2012р. (зареєстрованому у Виконавчому комітеті Горлівської міської ради Донецької області 26.04.2011р.), приведеного у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.03.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», м.Донецьк змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Донецьк (а.с.63-64).

Згідно зі ст.26 Закону України «Про електроенергетику» та п.1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) .

За приписом п.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема з договору та інших правочинів.

Як встановлено судом, 30.10.2002р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго», м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Д.», м.Донецьк, був укладений договір на користування електричною енергією №4735, за умовами якого електропостачальна організація (позивач) зобов'язувався постачати електричну енергію в відповідності з умовами договору, а споживач (відповідач) своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Відповідно до розділу 2 договору електропостачальна організація за регульованим тарифом зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 0,562кВА приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Споживач зобов'язався сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

Договір був укладений на строк до 31 грудня 2007 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку жодною зі сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд ( п.16. договору).

У додатку №5 від 25.06.2010р. "Порядок розрахунків" до договору, сторони погодили розрахунковий період встановлений споживачу з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно з п.7 додатку №5 до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути сплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт надання послуг з електропостачання в період квітень - червень 2013 року позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за спірний період, які були надіслані позивачем на адресу відповідача цінними листами з описом вкладення разом з рахунками на оплату, що відповідає умовам договору (а.с.33-54).

Відповідно до п.6.11. Правил користування електричною енергією, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

На виконання умов договору позивачем відповідачу були надіслані рахунки за активну електроенергію за період квітень - червень 2013р., цінними листами з описом вкладення 24.04.2013р., 21.05.2013р., 20.06.2013р., а також рахунки до договору за перевищення договірних величин електроспоживання за визначені місяці (а.с.37-38, 45-46, 52-53)

Відповідач зобов'язання по оплаті активної електроенергії за період квітень 2013 року - у розмірі 476грн.35коп., травень 2013 року - у розмірі 466грн. 42коп., червень 2013 року - у розмірі 485грн.86коп. до звернення позивача з позовом до суду виконав частково, сплативши за квітень 2013 року - 201грн. 92коп.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії в вищезазначені періоди, позивач звернувся до суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Д", м.Донецьк зазначену заборгованість.

Оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем по оплаті активної електроенергії за період квітень - червень 2013 року у розмірі 1226грн. 71коп. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.

Посилаючись на перевищення споживачем у квітні - червні 2013 року обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач також просить стягнути з відповідача 665грн. 64коп.

Відповідно до п.2.1. договору, постачальник зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 0,562 кВт приєднаної потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Згідно з п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що споживач зобов'язується сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити інші платежі за розрахунковий період, згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Обов'язок споживача для визначення величин використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників згідно з календарним графіком передбачений п. 4.2 договору.

Пунктом 4.4 договору передбачений обов'язок споживача здійснювати уточнення в електропостачальній організації договірних величин споживання електричної енергії та показників на наступний рік.

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання викладений сторонами у розділі 5 договору.

Так, згідно з п.5.1 договору, у випадку споживання електроенергії понад кількість, обумовлену цим договором на відповідний період, споживач сплачує електропостачальній організації вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений Договором обсяг електричної енергії згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7.1 договору визначено, що щомісячно 16 числа згідно з Додатком № 4 до договору на користування електроенергією направляється представник споживача у відділ збуту Донецьких електричних мереж для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, зокрема плат за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності. Оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі (п.7.2 договору).

Додатком до договору сторонами були узгоджені договірні величини споживання електричної енергії на 2013 рік, з якого, зокрема вбачається, що в квітні 2013 року об'єм постачання електричної енергії відповідачу складає 176кВт/год, в травні 2013 року - 170 кВт/год, в червні 2013 року - 176 кВт/год (а.с.18).

Пунктом 4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З пункту 12 договору вбачається, що в разі необхідності додаткового споживання електричної енергії споживач може звернутися до електропостачальної організації не пізніше 20 числа поточного розрахункового місяця за відповідним збільшенням договірної величини відпуску електроенергії.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач звертався до позивача з заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на спірний період, й іншого відповідачем у справі не доведено.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень - червень 2013 року відповідач фактично спожив 400кВт/год, 384кВт/год та 400кВт/год відповідно (перевищення договірної величини активної електроенергії за квітень складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 400кВт/год за вирахуванням договірної величини активної електроенергії 176 кВт/год, що становить 224 кВт/год; перевищення договірної величини активної електроенергії за травень складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 384 кВт/год за вирахуванням договірної величини активної електроенергії 170 кВт/год, що становить 214 кВт/год та перевищення договірної величини активної електроенергії за червень складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 400 кВт/год за вирахуванням договірної величини активної електроенергії 176 кВт/год, що складає 224 кВт/год відповідно).

На виконання умов договору постачальник надіслав відповідачу рахунки на сплату вартості перевищення договірної величини електроспоживання (за квітень 2013р. на суму 222грн. 30коп., за травень 2013р. на суму 216грн. 61коп. та за червень 2013р. на суму 226грн.73коп.), про отримання яких свідчать описи вкладень від 24.04.2013р., від 21.05.2013р., від 20.06.2013р. до поштових відправлень.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I -IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до п.9 додатка №5 "Порядок розрахунків" до договору, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії постачальник електричної енергії надає споживачу окремий рахунок на суму вартості, визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф.

Строк оплати рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктом 7 додатку № 5 „Порядок розрахунків" до договору, складає 5 банківських днів від дня його отримання.

Вказані вище рахунки на момент розгляду даної справи відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню сума за перевищення договірних величин електроспоживання за квітень - червень 2013 року в розмірі 665 грн. 64коп.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 665 грн. 64коп. за перевищення договірних величин електроспоживання за квітень - червень 2013 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8 додатку №5 до договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 26.04.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за квітень 2013 року у розмірі 7грн. 29коп., за період з 25.05.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за травень 2013 року у розмірі 6грн. 83коп., а також нараховану за період з 28.06.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за період червень 2013 року у розмірі 0грн. 56коп.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він містить недоліки. Так, позивач при здійсненні розрахунку пені за квітень - травень 2013 року не врахував, що відповідно до умов договору рахунок має бути сплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, почав нараховувати пеню з наступного дня після отримання рахунку.

Враховуючі вищевикладене, стягненню з відповідача підлягає пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за квітень 2013 року з 02.05.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 6грн.61коп.; за травень 2013 року з 29.05.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 6грн.06коп.; за червень 2013 року з 28.06.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 0грн.56коп.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 13грн. 23коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

Сплата боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії за період квітень - червень 2013 року 3% річних нарахованих з 26.04.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті активної електроенергії за квітень 2013 року в сумі 1грн. 49коп., за період з 25.05.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті активної електроенергії за травень 2013 року в сумі 1грн.42коп.; за період 28.06.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті активної електроенергії за червень 2013 року в сумі 0грн.12коп.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він містить недоліки. Так, позивач при здійсненні розрахунку за квітень - травень 2013 року не врахував, що прострочення виконання зобов'язання в рамках даного договору має місце через 5 днів після надіслання(отримання) рекомендованого листа відповідачу.

Тому, стягненню з відповідача підлягає 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії за квітень 2013 року з 02.05.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 1грн. 35коп.; за травень 2013 року з 29.05.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 1грн. 27коп.; за червень 2013 року з 28.06.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 0грн.12коп.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 2грн. 74коп.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії за період квітень 2013 року інфляційних втрат з 01.05.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 0грн. 27коп.

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що інфляційні втрати за вказаний ним у розрахунку період є обґрунтованими та правомірними, та підлягають стягненню з відповідача у сумі 0грн. 27коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, пеню та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати електроенергії за січень - березень 2013 року, а саме 3% річних у розмірі 0грн. 21коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованих за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за січень 2013 року, 3% річних у розмірі 2грн.46коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованих за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за лютий 2013 року, 3% річних у розмірі 1грн.76коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованих за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за березень 2013 року; пені у розмірі 1грн.04коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованої за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за січень 2013 року, пені у розмірі 12грн.16коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованої за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за лютий 2013 року, пені у розмірі 8грн.69коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованої за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за березень 2013 року; інфляційні втрати у розмірі 0грн. 60коп. нарахованих за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті активної електричної енергії за період січень - березень 2013 року на підставі рішення господарського суду Донецької області у справі №905/3416/13 від 16.07.2013р.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. у справі №905/3416/13 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Д" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка заборгованість за активну електроенергію в сумі 594грн.70коп., заборгованість за перевищення договірної величини енергоспоживання в сумі 432грн. 43коп. за січень - березень 2013 року.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішенням господарського суду у справі №5006/3416/13 мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст.202-205 Господарського кодексу України, ст.ст.599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат господарський суд вважає, що розрахунок позивача є обґрунтованим, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 0грн. 21коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованих за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за січень 2013 року, 3% річних у розмірі 2грн.46коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованих за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за лютий 2013 року, 3% річних у розмірі 1грн.76коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нарахованих за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за березень 2013 року; пені у розмірі 1грн.04коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нараховану за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за січень 2013 року, пені у розмірі 12грн.16коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нараховану за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за лютий 2013 року, пені у розмірі 8грн.69коп. за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. нараховану за невиконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії за березень 2013 року; інфляційні втрати у розмірі 0грн. 60коп. нарахованих за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті активної електричної енергії за період січень - березень 2013 року на підставі рішення господарського суду Донецької області у справі №905/3416/13 від 16.07.2013р. підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Д", м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1937грн. 25коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Д" (83054, м.Донецьк, вул.Політбойців, 6/13, ЄДРПОУ 31586585) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) заборгованість за активну електроенергію в сумі 1226грн.71коп.; суму боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 665грн. 64коп.; 3% річних у сумі 7грн. 17коп.; пеню у сумі 35грн. 12коп.; інфляційні втрати у розмірі 0грн. 87коп., а всього 1935грн. 51коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Д" (83054, м.Донецьк, вул.Політбойців, 6/13, ЄДРПОУ 31586585) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"(84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у сумі 1718грн. 95коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено повний текст рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.І. Малікова