Ухвала

від 20.11.2013 по справі 2-а-152/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-152/12 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано дії неправомірними та зобов'язано УПФУ у Кагарлицькому районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05.02.2011 по 22.07.2011 з урахуванням проведених виплат.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4 призначається в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 і установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Вирішуючи питання про те, положення якого закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

На виконання п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011. Даною Постановою встановлено нові розміри підвищень та доплат до пенсій, що передбачені зазначеними вище нормами Закону.

Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та зобов'язання відповідача провести на її користь перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05.02.2011 по 22.07.2011.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.