Рішення

від 14.05.2009 по справі 12/1696

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/1696

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2009 р.Справа № 12/1696

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” м. Київ

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу  „Хмельницька атомна електрична станція” м. Нетішин  

до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м. Славута

про зобов'язання  державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу ДП НАЕК „Енергоатом” Хмельницька АЕС м. Нетішин, Хмельницька область передати ТзОВ „Атоменергосервіс” майно:  вигородку кресл. 1152.02.09.000 ТУ 108.11.335-78, - шахту внутрикорпусну крес. 1160.02.08.000 ТУ 108.11.631-82, - машину перегрузочну типу МПС - В - 1000-3 У4.2-2  та стягнення з Славутської ОДШ збитків в розмірі 180 000 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція” м. Нетішин

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” м. Київ

до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м.Нетішин

про визнання недійсним біржового контракту№30/02 від 29.08.2002р.

                                                                      Суддя                                        Шпак В.О.

Представники сторін:

Від позивача:  не з'явився

Від відповідача 1:  Карташева О.В. - за довіреністю від 19.03.2008р.

                                         Трачук А.С. - за довіреністю від 19.03.2008р.

Від відповідача 2: Волчецький І.М. за довіреністю від 11.10.2006р.

Рішення приймається 14.05.2009року, оскільки в засіданні оголошувалась перерва.  

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” м. Київ звернулось з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція” м. Нетішин, до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання передати майно :  вигородку кресл. 1152.02.09.000 ТУ 108.11.335-78, -шахту внутрикорпусну крес. 1160.02.08.000 ТУ 108.11.631-82, - машину перегрузочну типу МПС - В - 1000-3 У4.2-2  та стягнення збитків в розмірі 180 000 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав. Ним 17.12.2008року було подано заяву про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 29 серпня 2002 року на Дунаєвецькій універсальній товарній біржі „Поділля-Центр", між брокерською конторою „ІТЦ Професіонал", яка діяла на підставі доручення Нетішинського відділення Славутської ОДПІ від 16.08.2202 р., та брокерською конторою „ПП „Експерт-сервіс”, яка діяла від імені ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ на підставі договору доручення №17-19 від 22.08.2002 р., був укладений біржовий контракт №30/02, згідно підпункту 1.1 пункту 2 якого ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ купило обладнання ВП „ Хмельницька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, яке перебувало у податковій заставі, на загальну суму 1258935,60 грн. в т.ч. ПДВ, а саме:

- вигородку кресл. 1152 02 09.000 ТУ 108.11.335-78;

- шахту внутрикорпусну кресл. 1169.02.08.000 ТУ 108.11.631-82;

- машину перегрузочну типу МПС-В-1000-3 У4 2-2

Обладнання, що було предметом біржового контракту №30/02 від 29.08.2002 року, знаходилося на відповідальному зберіганні у ВП „Хмельницька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”.

30  серпня 2002 року у відповідності до вимог підпункту 5.2 пункту 5 вказаного вище біржового контракту ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ оплатило вартість купленого обладнання, шляхом перерахування коштів на рахунок Дунаєвецької Універсальної товарної біржі „Поділля-Центр”, що підтверджується платіжними дорученнями №7 від 30.08.02 р., №8 від 30.08.02р. та №9 від 30.08.02 р..

Згідно п.19 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. №538( в редакції, яка діяла на момент укладання біржового контракту), з моменту оплати вартості придбаного обладнання, покупець набуває на нього право власності.

Таким чином, починаючи з 30 серпня 2002 року ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ набуло право власності на обладнання, що було предметом біржового контракту №30/02 від 29.08.02 р..

У відповідності з п.1 розділу 3 біржового контракту №30/02 Продавець зобов'язався забезпечити наявність товару на базисі поставки, а саме у Відповідача 1.

Після   набуття  права  власності   на  обладнання,   що   було   предметом   біржового контракту   №30/02 від 29.08.2002 року, ТзОВ „Атоменергосервіс" м. Київ неодноразово зверталося до  відповідачів  з вимогою передати  його  Позивачу та оформити таку передачу відповідними бухгалтерськими документами, що підтверджується листами від 23.09.02 р. за №323, від 26.09.02 р. за №329, від 26.09.02р. за №326. Однак, відповідачі відмовляються передати позивачу вищезазначене майно.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тому, просить суд винести рішення, яким зобов‘язати державне підприємство національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу ДП НАЕК „Енергоатом” Хмельницька АЕС передати ТзОВ „Атоменергосервіс” вищезазначене майно.

Крім того, між ним та ПП „Сальвадор” (замовник)  3 вересня 2002 року було укладено договір на поставку обладнання. Згідно п.1.1 вказаного вище договору та специфікації до нього, позивач зобов'язався поставити замовнику наступне обладнання:  вигородку кресл. 1152 02 09.000 ТУ 108.11.335-78;  шахту внутрикорпусну кресл. 1169.02.08.000 ТУ 108.11.631-82;  машину перегрузочну типу МПС-В-1000-3 У4 2-2. Продаж вказаного вище обладнання було вчинено за 1800 000 грн., в т.ч. ПДВ.(п.2.1 Договору). Термін поставки і передачі обладнання був визначений сторонами до 20 жовтня 2002 року (п.3.2 Договору).

В зв‘язку з не передачею обладнання, що було предметом біржового контракту №30/02 від 29.08.2002 року, ТзОВ „Атоменергосервіс” не зміг своєчасно виконати своїх зобов'язань по договору поставки обладнання від 03.09.02 р., а тому на підставі п.8.1 договору сплатив ПП „Сальвадор” штраф у розмірі 10% вартості непоставленого товару, що складає 180014,12 грн. у вигляді передачі лінолеуму, чим йому було причинено збитки.

Факт сплати вказаного вище штрафу підтверджується претензією №1 від 25.02.03 р. за №5, відповіддю на претензію від 03.03.03 р. за №18/03, листом від 05.03.03 р. за №7 , видатковою накладною №РН-0000003 від 07.03.03 р. та довіреністю ЯЖД №336352.

Тому, у зв‘язку з невиконанням Нетішинського відділення Славутської об‘єдної державної податкової інспекції зобов‘язань стосовно передачі майна, просить суд стягнути з останньої збитки в сумі 180 000грн.

Представник ДП НАЕК „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин проти позову заперечує. У відзиві зазначив, що ВП „Хмельницька АЕС”, як і ДП НАЕК „Енергоатом” не є власником майна, передачу якого вимагає позивач. Власником майна являється орган управління майном, яким є Міністерство палива та енергетики України. Статутом ДП НАЕК „Енергоатом”, який затверджений міністром палива та енергетики передбачено наступне: П.4.1 „Майно ДП НАЕК „Енергоатом” є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.” П.4.6 „Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за ДП НАЕК „Енергоатом”, здійснюється за попередньою згодою Органу управління майном у порядку встановленому чинним законодавством України.”

Положенням „Про відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” передбачено, що у ВП „Хмельницька АЕС” майно перебуває лише в оперативному використанні. ВП „Хмельницька АЕС” отримав вищезазначене майно лише для використання у господарській діяльності. Устаткування, передачу якого вимагає позивач у даній справі, включено в цілісний майновий комплекс ДП НАЕК „Енергоатом” і не підлягає реалізації, оскільки є складовою частиною ядерного реактора і віднесене до стратегічного централізованого запасу ДП НАЕК „Енергоатом”. Перелік майна, яке входить до складу цілісного майнового комплексу, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України №464 від 27.09.01р. В даний час зазначене майно також перебуває у складі цілісного майнового комплексу ДП НАЕК „Енергоатом”, що підтверджується відповідним переліком, який затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України №59 від 01.03.06р. За таких умов рішення про виключення майна з цілісного майнового комплексу та його реалізацію може прийняти лише орган, уповноважений управляти державним майном.

У відповідності до ст.334 ЦК України право власності набувача за договором виникає з моменту передання майна. Переданням майна вважається вручення його набувачеві.

Тобто, позивач ніколи не був власником спірного майна, оскільки не набував на нього права власності. Спірне майно не передавалося позивачу.

У відповідності до ст.386, 387 ЦК України та судової практики, що склалася впродовж тривалого часу з цього питання, - позивачами за позовами про витребування майна з незаконного володіння можуть бути тільки власники майна, а виникнення права власності на будь-яке майно закон пов‘язує з моментом передачі речі. Позивачем не доведено і не може бути доведено, що спірне майно було йому фактично передано. За таких умов у позивача відсутні підстави для звернення до господарського суду з віндикаційним позовом.

У відповідності до вищезазначеної статті позов може бути пред‘явлений лише тоді коли відповідач незаконно заволодів річчю. ВП „Хмельницька АЕС” володіє спірним майном на законних підставах. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача Нетішинського відділення Славутської державної податкової інспекції м. Нетішин позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 180000 грн. не визнає. У відзиві зазначив, що згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені ним Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового борту шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а при їх недостатності - шляхом продажу активів такого платника податків.

Статтею 10 Закону та пунктом 1 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04 2002 року №538, регламентована процедура продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Згідно із пп. 10.2.1 зазначеної статті продаж активів платника податків здійснюється на публічних торгах. При цьому активи, які виділені для продажу в рахунок погашення податкового боргу, у платника податків не вилучаються, тобто залишаються у його власності. А тому твердження позивача про те, що спірні активи Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ були вилучені в ВП „ХАЕС”, не відповідає дійсності.  Відповідно до зазначених нормативних актів функція податкових органів в даному випадку заключається в організації проведення біржових торгів та зарахуванні виручених коштів в рахунок погашення податкової заборгованості.

Укладаючи спірний біржовий контракт, Нетішинське відділення Славутська ОДПІ діяло за ВП „ХАЕС”, відчужуючи закріплене за ним на праві повного господарського відання майно з метою отримання грошових коштів для погашення податкового боргу. Про дане також свідчать листи ВП „Хмельницька АЕС” від 02.01.02р. №0117/14 та від 04.07.02р. №122/3761 (останній лист виданий після порушення справи про банкрутство), адресовані Нетішинському відділенню Славутської ОДПІ, в яких викладене прохання здійснити продаж активів ВП „ХАЕС” з метою погашення податкового боргу. Діючи за ВП „ХАЕС” і на підставі його листів про добровільне виділення активів, які не використовуються в господарській діяльності, Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ було організовано їх продаж, а виручені від їх продажу кошти були повністю сплачені покупцем - ТОВ „Атоменергосервіс”, надійшли до Державного бюджету України та зараховані в рахунок погашення податкового боргу ВП „Хмельницька АЕС”.

12.09.02р. Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ для ВП "ХАЕС" направлено повідомлення про те, що виручені кошти за вирахуванням видатків, пов'язаних з реалізацією, зараховані в рахунок погашення податкового боргу відокремленого підрозділу.

Згідно п.19 Порядку до моменту одержання податковим органом від органу Державного казначейства повідомлення про надходження коштів від реалізації активів ці активи залишаються у власності платника податків, тобто із надходженням коштів до бюджету право власності на продані активи переходить до належного покупця.

Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ неодноразово для ВП „ХАЕС” направлялись листи про необхідність передачі проданих ТзОВ „Атоменергосервіс” активів. 24.04.08р. на адресу відділення надійшов лист відокремленого підрозділу (вих. №45-632/3336 від 23.04.08р.), згідно якого передача спірних активів можлива лише шляхом заявлення негаторного (позов власника про усунення порушень, що перешкоджають здійсненню його права розпорядження належним йому майном) або віндикаційного (позов про повернення речі із незаконного володіння) позовів.

З огляду на викладене, у діях Нетішинського відділення Славутської ОДПІ відсутня вина в неотриманні ТОВ „Атоменергосервіс” обладнання, яке було предметом біржового контракту №30/02 від 29.08.02р. Просить в позові про стягнення збитків відмовити.

Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” від імені і за дорученням якої діє Відокремлений підрозділ ДП НАЕК „Енергоатом” „Хмельницька АЕС” м. Нетішин подано зустрічний позов до ТОВ „Атоменергосервіс” м. Київ, до Славутської об'єднаної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення м. Нетішин про визнання недійсним біржового контракту №30/02 від 29.08.2002р.

В обґрунтування позовних посилається на те, що устаткування, яке було предметом продажу  було включено до централізованого стратегічного запасу енергетичної галузі, оскільки могло бути використане для ремонту будь-якого з 11-ти діючих в Україні енергоблоків ВВР-ЮОО/В-320 та до цілісного майнового комплексу ДП НАЕК „Енергоатом”. Перелік майна, яке входить до складу цілісного майнового комплексу, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України №464 від 27.09.01. В даний час зазначене майно також перебуває у складі цілісного майнового комплексу ДП НАЕК „Енергоатом”, що підтверджується відповідним переліком, який затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України №59 від 01.03.06.

Законом України від 07.07.1999 року №847 „Про перелік об‘єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.  До цих об‘єктів відноситься державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який визначає перелік активів, які не можуть бути використані в якості джерела погашення податкового боргу, наказом Фонду державного майна України від 05.05.2001 року №787 затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Однак, в порушення норм чинного законодавства, Славутською ОДПІ була здійснена примусова реалізація майна для погашення податкового боргу.

31.07.02 начальником Славутської ОДПІ було прийнято рішення про стягнення коштів та примусову реалізацію активів.

В подальшому дане рішення було визнано недійсним в порядку, встановленому чинним законодавством України. Рішення вступило в законну силу.

31.07.02 Славутською ОДПІ було проведено опис активів, які підлягають примусовій реалізації в рахунок погашення податкового боргу, про що складено відповідний акт опису.

Акт опису активів від 31.07.02 також було визнано недійсним в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Не погоджуючись з висновками експертизи, 06.08.02 р. ВП ХАЕС було заключено договір на проведення експертної оцінки з проектно-вишукувальним виробничим кооперативом „Гідроспецпроект” (м. Рівне), яким на дату оцінки 31.07.02 р. зроблено висновок, що вартість вказаного устаткування складає 4128000 грн., без ПДВ. Про висновок ПВВК „Гідроспецпроект” було поставлено до відому Славутському ОДПІ.

Не зважаючи на це, Славутською ОДПІ 29.08.02 р. було здійснено продаж устаткування відповідно до заключеного біржового контракту № 30/02 на суму 1258936,6 грн., за вартістю значно нижчою, ніж встановлено в експертній оцінці ПВВК „Гідроспецпроект”.

Таким чином, при укладенні біржового контракту на проведення продажу активів ВП ХАЕС на торгах, порушений порядок проведення торгів, встановлений Постановою КМУ від 15.04.02 р. № 538 „Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”.

Оскільки, господарським судом м.Києва було порушено провадження у справі про банкрутство ДП НАЕК „Енергоатом”, дії Славутської ОДПІ щодо примусової реалізації активів були незаконними, а звідси були визнані недійсними акти ненормативного характеру, прийняті Славутською ОДПІ, а саме рішення про стягнення коштів та примусову реалізацію активів в рахунок погашення податкового боргу від 31.07.02 та акт опису від 31.07.02р. Тобто, у контролюючого органу (Славутська ОДПІ) не виникло право на примусову реалізацію (продаж) активів боржника ВП „Хмельницька АЕС”.

Вищезазначене майно не може бути предметом купівлі-продажу, Державний комітет ядерного регулювання листом №15-31/5-2585 від 15.05.08 підтвердив стратегічну значимість ядерного устаткування, що було предметом купівлі-продажу, вказавши при цьому, що зазначене обладнання є складовою частиною ядерної установки і може бути використане експлуатуючою організацією при реалізації заходів низки урядових програм, зокрема: „Комплексної програми робіт щодо продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків атомних  електростанцій”,       затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.04 №263-р; Енергетичної   стратегії   України    на   період до 2030, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.03.06 №145-р.

Враховуючи викладене,  відповідно до ст.203,215 ЦК України, ст.60 ГПК України, просить:

- Поновити строк позовної давності.

- Визнати недійсним біржовий контракт №30/02 від 29.08.02р.

Відповідач по зустрічному позову - ТзОВ „Атоменергосервіс” вимоги зустрічного позову не визнав. У відзиві зазначив, що доводи НАЕК „Енергоатом” в особі Хмельницька АЕС не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки вони не узгоджуються з положеннями п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно яких при продажу активів на товарних біржах податковий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу активів за дорученням податкового органу.

Такий договір доручення (договір на брокерське обслуговування від 16.08.2002 року) було укладено між Славутською ОДПІ ІТЦ „Професіонал”.Позивачем не доведено, що зазначені активи становили цілісний майновий комплекс.   Виділені для продажу активи не перешкоджали веденню основної діяльності позивача. Це підтверджується листами відособленого підрозділу Хмельницька АЕС Національної акціонерної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” № 0117/14 від 02.01.2002 року, №126-4073 від 25.07.2002 року із змісту яких вбачається, що вказане майно взагалі не використовувалось ВП „ХАЕС” під час здійснення його основної діяльності. Доводи позивача про те, що відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики № 464 від 27.09.2001 року реалізоване майно за оспорюваним контрактом майно належало до цілісного майнового комплексу та не підлягало приватизації, є помилковими, оскільки долучені до матеріалів справи містять лише загальну суму майна, що включається або не включається до складу цілісного майнового комплексу та обліковується на балансі відокремленого підрозділу Хмельницька АЕС і не дають змоги його ідентифікувати. Витяги з переліків майна відособленого підрозділу Хмельницька АЕС, яке включається до складу цілісного майнового комплексу НАЕК „Енергоатом” долучені до матеріалів справи та в яких відображено майно, що було реалізоване за спірним контрактом не є належним доказом, оскільки зазначені переліки не затверджені органом, уповноваженим управляти майном - Міністерством палива та енергетики України, а сформовані самостійно відособленим підрозділом Хмельницька АЕС та завірені його печаткою, причому без підпису керівника чи іншої уповноваженої особи.

Посилання позивача на визнання недійсними рішення про примусовий продаж активів та визнання недійсним акту опису не може заслуговувати на увагу, оскільки були чинними на момент укладення біржового контракту та в розумінні частини 3 статті 1 закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 -III від 21.12.2000 року.

Позиція відповідача в запереченні на зустрічний позов міститься у практиці Верховного суду України від 17.01.2006 року по справі № 11/690, постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2006 року у справі № 10/112.

ТзОВ „Атоменергосервіс” було повністю оплачено вартість майна в сумі 1258935,60 грн., 30.08.2002 року, а відтак є добросовісним набувачем згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року.

Звіт про оцінку майна, складеного Брокерським торговим домом „Поділля” м. Дунаївці за договором з ДПІ станом на 31.08.2002 року, позивачем до цього часу не оспорено та не визнано нечинним у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Просить суд застосувати строк позовної давності.

На підставі наведеного просить господарський суд Хмельницької області в задоволенні зустрічного позову відмовити з підстав пропущення строку позовної давності та по суті заявлених вимог.

Представник Нетішинського відділення Славутської ОДПІ проти вимог зустрічного позову заперечує. У відзиві зазначив, що згідно п.п.10.1.3 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п.11 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року №538 платник податку самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.

У державному реєстрі застав рухомого майна 14.02.2002 року за № 91-4938 внесено запис про те, що все рухоме майно і майнові права ВП „ХАЕС” перебувають у податковій заставі.

02.01.02р. відокремленим підрозділом „ХАЕС” в Нетішинське відділення Славутської ОДПІ направлено лист за вих. № 0117/14, з якого вбачається, що зважаючи на той факт, що ВП „ХАЕС” має значний борг перед бюджетом (станом на 01.01.02р. - 130,4 млн.грн.), та згідно з законодавством просить надати дозвіл на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, придбаних за рахунок бюджетних коштів для будівництва енергоблоків №2,3,4, (тобто таких, що не приймають участі у веденні основної виробничої діяльності) та організувати аукціон з метою їх реалізації.

Вказана реалізація спричинена рядом факторів:

- довготривалим терміном зберігання на складах (більше 10 років);

- деякі групи ТМЦ втратили або поступово втрачають свої первісні властивості (ржавіють, деформуються і т.д.) і не можуть бути використані за призначенням;

- коефіцієнт придатності їх катастрофічно знижується.

04.07.02р. в Нетішинське відділення Славутської ОДПІ поступив лист генерального директора ВП „ХАЕС” Софіюка В.І. за №122/3761 з проханням надати дозвіл на реалізацію товарно-матеріальних   цінностей   в   рахунок   погашення   податкового   боргу   (станом   на 01.07.02р.- 170,2 млн.грн.), а саме:

-   Шахти внутрішньокорпусної 1160.02.09.000 ТУ 108. 11. 335-78 (1989 року випуску);

-   Вигородки кресл. 1152. 02. 09. 000. ТУ 108. 11. 335-78 (1989 року випуску);

-   Машини перевантажувальної типу МПС-В-1000-3. У4. 2-2 (1987року випуску).

Згідно актів технічного стану від 10.02.02р.. які були складені комісією ВП вказане обладнання зберігається на відкритій площадці, в умовах активної дії атмосферного повітря та опадів, значна частина комплектуючих його агрегатів та приладів вже відсутні, а тому застосування його (обладнання) по призначенню можливе лише після доукомплектації, монтажних робіт, ревізії, контрольного зібрання і проведення випробовування на стенді в заводських умовах.

Відповідно до наведених листів та актів технічного стану ВП ”Хмельницька АЕС” вбачається, що вказане майно взагалі не використовувалось позивачем для здійснення його основної діяльності.

А тому не відповідає дійсності твердження позивача про те, що шахта внутрішньокорпусна, вигородка та машина перевантажувальна включені до „централізованого стратегічного запасу”, оскільки таке визначення позивача з‘явилося тільки у 2007р., тобто значно пізніше реалізації названих активів.

Відповідно до біржового контракту №30/02 від 29.08.02р. на торгах було продано описані ТМЦ.

Згідно п. 5.5 біржового контракту №30/02 від 29.08.02р. ТОВ „Атоменергосервіс” перерахувало кошти в сумі 1 258 935.60 грн. на рахунок Дунаєвецької універсальної товарної біржі „Поділля-Центр”. 12.09.02р. податковим керуючим для ВП „ХАЕС” направлено повідомлення про те, що виручка від реалізації склала 1 258 936,60грн.: з них спрямовано на видатки, пов‘язані з реалізацією 100 715,85грн., а решта 1 158 220,75 грн. зараховані в рахунок погашення податкового боргу позивача.

Дії Славутської ОДПІ з продажу активів, що перебувають у податковій заставі, укладення оспорюваного біржового контракту відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема положенням п.2.3 ст.2, п.7.2 ст.7, статтей 10, 11 Закону України від 21.12.2000р. №2181. Кошти від продажу активів надійшли до бюджету на погашення податкового боргу ВП „Хмельницька АЕС”.

Крім цього, прокуратурою м.Нетішин Хмельницької області за зверненнями ВП „ХАЕС” та покупця - ТОВ „Атоменергосервіс” була проведена перевірка законності продажу активів ВП „ХАЕС”, в результаті якої порушень в діях посадових осіб Нетішинського відділення Славутської ОДПІ не виявлено.

Просить в позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

З Витягу від 14.02.02р. реєстратора Інформаційного центу Міністерства юстиції у м.Хмельницькому 14.02.02р. за № 91-4938 в Державному реєстрі застав рухомого майна було здійснено запис про податкову  заставу позивача,   яка    виникла - 01.10.2001р.

2 січня 2002р. відокремленим підрозділом „ХАЕС” в Нетішинське відділення Славутської ОДПІ направлено лист за вих. № 0117/14. з якого вбачається, що зважаючи на той факт, що ВП „ХАЕС” має значний борг перед бюджетом (станом на 01.01.02р. - 130,4 млн.грн.), та згідно з законодавством просить надати дозвіл на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, придбаних за рахунок бюджетних коштів для будівництва енергоблоків №2.3,4. (тобто таких, що не приймають участі у веденні основної виробничої діяльності) та організувати аукціон з метою їх реалізації.                .

Вказана реалізація спричинена рядом факторів:

-    довготривалим терміном зберігання на складах (більше 10 років);

-   деякі групи ТМЦ втратили або поступово втрачають свої первісні властивості (ржавіють, деформуються і т.д.) і не можуть бути використані за призначенням;

- коефіцієнт придатності їх катастрофічно знижується.

Податковим керуючим позивача, який призначений наказом податкового органу від 5.07.02р., надано дозвіл на прохання в листі від 4 липня 2002р. № 122\3761 генерального директора Хмельницької АЕС про реалізацію в рахунок погашення податкової заборгованості: шахти  внутрішньокорпусної  1160.02.08.000; вигородки 1152.02.09.000; машини перевантажувальної МПС-В-1000-3.У42-2 .

Згідно   Звіту № 25 про оцінку майна , проведеного   Дунаєвецькою універсальною товарною біржею „Поділля-Центр” за замовленням позивача, станом на 1.07.02р. його вартість склала - 994403 грн.

Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 13 від 31.07.02р.

Податковим   керуючим 31.07.02р. складено акт опису активів, а саме вищезазначеного майна позивача на у суму - 1800606 грн.

Згідно акту від 9.08.02р.    це майно  із    зазначенням     загальної вартості -994403 грн.  було передано податковим  керуючим ІТЦ „Професіонал”   м. Хмельницький для    реалізації.

Згідно Звіту про оцінку майна, складеного Брокерським торговим домом „Поділля” м.Дунаївці  (сертифікат № 329/02 від 10.05.02р.) за договором з ДПІ станом на 31.08.02р. оцінка майна без ПДВ - 1049113 грн.

За Біржовим контрактом № 30\02 від 29.08.2002р. Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ, за  договором на брокерське обслуговування від 16.08.02р. від якої діяв ІТЦ „Професіонал” вказане майно продано, а ТОВ „ Атоменергосервіс” м.Київ , за договорами доручення № 17-19 від 22.08.02р. та договору  на брокерське обслуговування від 22.08.02р. від якого діяв ПП „ Експерт-сервіс” придбано.

Вартість контракту становить 1 258 935,60 грн. Вказану суму покупцем перерахована на рахунок Дунаєвуцької універсальної товарної біржі „Поділля-центр” платіжними дорученнями №№ 7-9 від 30.08.02р.

12.09.02р. податковим керуючим для ВП „ХАЕС” направлено повідомлення про те, що виручка від реалізації склала 1 258 936,60грн.: з них спрямовано на видатки, пов‘язані з реалізацією 100 715,85грн., а решта 1 158 220,75 грн. зараховані в рахунок погашення податкового боргу позивача перед державним бюджетом.

Дослідивши докази по справ та заслухавши поясненні представників сторін по зустрічному позову, суд дійшов до наступних висновків.

Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в  особі відокремленого підрозділу  „Хмельницька атомна електрична станція” м. Нетішин подала позов про визнання недійсним Біржового контракту № 30/02 .

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, що діяла на час укладення контракту, недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону.

Аналогічні приписи містить ст. 215 Цивільного кодексу України.   

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 постанови від 28.04.1978 року № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” та роз'яснень ВГСУ від 12.03.1999 року №02-5/111, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Відповідач по зустрічному позову просить застосувати строк позовної давності.

За правилами статті 71 Цивільного кодексу УРСР до позовів про визнання угод недійсними застосовується загальний строк позовної давності - три роки.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (аналогічна норма міститься в статті 261 ЦК України).

Аналізуючи положення наведених норм закону, суд вважає, що законодавець пов'язує початок перебігу позовної давності саме з обізнаністю тієї особи, якій належить порушене право і яка звернулась до суду за захистом порушеного права (або в інтересах якої подано позов), про таке порушення.

Вказаний  контракт було укладено 29.08.2002 року.

ВП „Хмельницька АЕС” про реалізацію майна  (укладення контракту було повідомлено 12 вересня 2005року (лист Нетішиського відділення Славутської ОДПІ № 4839/24-012).

Отже, позивачу за зустрічним позовом стало відомо про укладення біржового контракту 12.09.2002р., з моменту отримання вказаного листа (штемпель на листі, арк. справи 23).

Зустрічний позов про визнання недійсним вказаного контракту було заявлено 23.07.2008року, майже через  5 років, із значним перебігом трирічного строку позовної давності.

Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності.

Згідно статті 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Аналогічне положення міститься і у статті 267 чинного Цивільного кодексу України.

Позивачем подано клопотання про поновлення строку позовної давності. В обгрунтування клопотання посилається на те, що він уже звертався до судових інстанцій з аналогічним позовом, але спір не було вирішено по суті.

Однак, на думку суду, вказана обставина не може бути поважною причиною пропущення строку, оскільки, позивач здійснював вказані звернення з порушенням  норм процесуального законодавства.

В клопотанні Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в  особі відокремленого підрозділу  "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин про поновлення строку позовної давності відмовити.

З огляду на викладене, в зустрічному позові Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція” м. Нетішин до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атоменергосервіс" м. Київ до  Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м.Нетішин про визнання недійсним біржового контракту№30/02 від 29.08.2002р. відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін по первісному позову стосовно зобов'язання передати майно,  суд дійшов до висновку, що він підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

29 серпня 2002 року на Дунаєвецькій універсальній товарній біржі „Поділля-Центр”, між брокерською конторою „ІТЦ Професіонал”, яка діяла на підставі доручення Нетішинського відділення Славутської ОДПІ від 16.08.2202 р., та брокерською конторою „ПП „Експерт-сервіс”, яка діяла від імені ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ на підставі договору доручення №17-19 від 22.08.2002 р., був укладений біржовий контракт №30/02, згідно підпункту 1.1 пункту 2 якого ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ купило обладнання ВП „ Хмельницька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, яке перебувало у податковій заставі, на загальну суму 1258935,60 грн. в т.ч. ПДВ, а саме:

- вигородку кресл. 1152 02 09.000 ТУ 108.11.335-78;

- шахту внутрикорпусну кресл. 1169.02.08.000 ТУ 108.11.631-82;

- машину перегрузочну типу МПС-В-1000-3 У4 2-2

30  серпня 2002 року у відповідності до вимог підпункту 5.2 пункту 5 вказаного вище біржового контракту ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ оплатило вартість купленого обладнання, шляхом перерахування коштів на рахунок Дунаєвецької Універсальної товарної біржі „Поділля-Центр”, що підтверджується платіжними дорученнями №7 від 30.08.02 р., №8 від 30.08.02р. та №9 від 30.08.02 р..

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про товарну біржу” угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно п.19 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. №538( в редакції, яка діяла на момент укладання біржового контракту), з моменту оплати вартості придбаного обладнання, покупець набуває на нього право власності.

Таким чином, починаючи з 30 серпня 2002 року ТзОВ „Атоменергосервіс” м. Київ набуло право власності на обладнання, що було предметом біржового контракту №30/02 від 29.08.02 р.

Спірне обладнання перебувало і перебуває на зберіганні в складах ВП „ХАЕС”.

Після   набуття  права  власності   на  вказане обладнання,  ТзОВ „Атоменергосервіс” неодноразово зверталося до  відповідачів  з вимогою передати  його  позивачу та оформити таку передачу відповідними бухгалтерськими документами, що підтверджується листами від 23.09.02 р. за №323, від 26.09.02 р. за №329, від 26.09.02р. за №326.

Однак, вказане майно передано не було.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

З огляду на викладене, вимоги ТЗОВ  Атоменергосервіс” про зобов'язання  державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу ДП НАЕК „Енергоатом” Хмельницька АЕС м. Нетішин, Хмельницька область передати ТзОВ „Атоменергосервіс”майно:  вигородку кресл. 1152.02.09.000 ТУ 108.11.335-78, -шахту внутрикорпусну крес. 1160.02.08.000 ТУ 108.11.631-82, - машину перегрузочну типу МПС - В - 1000-3 У4.2-2  обгрунтовані належними доказами по справі і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що він не може бути відповідачем по даному позову тому, що він не є власником вказаного майна судом не приймаються, оскільки чинним законодавством передбачено, що майно витребовується у будь-якої особи, яка неправомірно ним володіє.

Розглянувши вимоги ТЗОВ  Атоменергосервіс” про стягнення 180 000грн. збитків Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м. Славута, суд дійшов до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

При цьому, слід врахувати, що  стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З матеріалів справи вбачається, що Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ неодноразово для ВП „ХАЕС направлялись листи про необхідність передачі проданих ТзОВ „Атоменергосервіс”, однак вказане майно не було передано.

З огляду на те, що позивачем не доведено вини відповідача у причинні йому збитків, у задоволенні позову належить відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  відповідно до ст.49 ГПК України покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.  

Керуючись ст.ст. 44,49,82-86,116 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” м. Київ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу  „Хмельницька атомна електрична станція” м. Нетішин про зобов'язання  державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу ДП НАЕК „Енергоатом” Хмельницька АЕС м. Нетішин, Хмельницька область передати ТзОВ „Атоменергосервіс”майно:  вигородку кресл. 1152.02.09.000 ТУ 108.11.335-78, -шахту внутрикорпусну крес. 1160.02.08.000 ТУ 108.11.631-82, - машину перегрузочну типу МПС - В - 1000-3 У4.2-2  задоволити.

Зобов‘язати Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в  особі відокремленого підрозділу  „Хмельницька атомна електрична станція” (Хмельницька область, м. Нетішин, код 21313677) передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” (м. Київ, пр-т Оболонський, 14-Г, код 30530672) майно придбане ним відповідно до біржового контракту №30/02 від 29.08.2002року вартістю 1 258 935,6грн., а саме :

- вигородку кресл. 1152.02.09.000 ТУ 108.11.335-78;

-шахту внутрикорпусну крес. 1160.02.08.000 ТУ 108.11.631-82;

- машину перегрузочну типу МПС - В - 1000-3 У4.2-2  

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в  особі відокремленого підрозділу  „Хмельницька атомна електрична станція” (Хмельницька область, м. Нетішин, код 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” (м. Київ, пр-т Оболонський, 14-Г, код 30530672) –1 487 (одну тисячу чотириста вісімдесят сім гривень)грн.. 34коп. державного мита, та  102(сто дві гривні) грн. 66коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” м. Київ до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м. Славута про стягнення 180 000грн.збитків відмовити.

В зустрічному позові Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція” м. Нетішин до Товариства з обмеженою відповідальністю „Атоменергосервіс” м. Київ до  Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції м.Нетішин про визнання недійсним біржового контракту№30/02 від 29.08.2002р. відмовити.

                              Суддя                                                                      В.О. Шпак

Віддруковано 4 примірника:

1 - позивачу;

2,3 - відповідачам;

4 - до справи.