Постанова

від 31.03.2008 по справі 07/419а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/419а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                Справа №  07/419а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2008 р.                                                                                      

12год. 40хв., м. Черкаси

За адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос”           

до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Жмуд М.П. –директор товариства; Горбенко Л.М. –за довіреністю від 28.02.2008р., Биченко І.Я. –за довіреністю від 28.02.2008р.;

від відповідача Бодревська І.В. –за довіреністю від 11.04.2007р.

Заявлено адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2005р. №0001452301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 203632грн. 50коп., у тому числі: 135755грн. основного платежу і 67877грн. 50коп. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на неправильне визначення відповідачем сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які повинні включатися до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (далі –загальна декларація), та до скороченої податкової декларації, за якою розрахунки з бюджетом не здійснюються (далі –спеціальна декларація).

За твердженням позивача неправильне визначення відповідачем сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість сталося через неврахування перевіркою ряду податкових накладних, які підтверджують право позивача на включення зазначених у них сум витрат на сплату податку на додану вартість до складу податкового кредиту та через неправильне рознесення сум податкового зобов'язання позивача між загальною і спеціальною деклараціями.

Крім того, позивач вказав на порушення відповідачем триденного строку прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, встановленого п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями відділеннями та іншими відокремленими особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002р. №429.

Також позивач зазначив, що був позбавлений права бути присутнім при проведенні перевірки, оскільки вона проводилася у приміщенні управління Служби безпеки України в Черкаській області, куди він був обмежений у доступі, за документами, які ним не надавалися, а були вилучені слідчим названого управління у ході проведених обшуків та виїмок у кримінальній справі.

У засіданні суду представники позивача адміністративний позов підтримали з викладених вище підстав.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив і в обґрунтування своїх заперечень підтвердив правильність визначених перевіркою, за результатами якої було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, сум податкового кредиту та податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість. При цьому відповідач зазначив, що 02.10.2004р. на вимогу працівників державної податкової адміністрації в Черкаській області, які проводили перевірку позивача, при проведенні виїмки документів слідчим пропонувалося головному бухгалтеру позивача Горбенко Л.М. видати усі документи, що мають відношення до фінансово-господарської діяльності товариства за період із січня 2003р. по березень 2004р. Горбенко Л.М. видала такі документи, за якими і була проведена перевірка позивача, і одразу ж власноручно написала заяву на ім'я голови державної податкової адміністрації в Черкаській області, якою засвідчила надання нею документів у повному обсязі та про відсутність інших документів, які б підтверджували фінансово-господарську діяльність підприємства. На допиті обвинуваченого Жмуда М.П. останній не пояснив обставин виникнення додатково наданих позивачем документів. За результатами проведеної спеціалістами контрольно-ревізійного управління в Черкаській області перевірки позивача було з'ясовано, що в бухгалтерському обліку позивача не відображено ряд операцій, про здійснення яких свідчать додатково надані позивачем після перевірки документи. Службові особи центру електрозв'язку №6, Уманського районного споживчого товариства та Уманського ринку пояснили, що копії податкових накладних, складених від їх імені для позивача, які були подані останнім після перевірки, були надані представнику товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” восени 2004р.

У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2006р. у цій справі була призначена економічна експертиза, на вирішення якої було поставлене питання: чи підтверджуються документально встановлені перевіркою і зазначені у акті державної податкової адміністрації в Черкаській області від 24.12.2004р №14-007/3 суми податкового зобов'язання, податкового кредиту і чистої суми зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” з податку на додану вартість за звітні місяці із січня  по червень 2003р. і з серпня 2003р. по березень 2004р. за загальними і спеціальними податковими деклараціями? Якщо не підтверджуються, то якими ці суми є у дійсності?

Проведення цієї експертизи було доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Висновки вищевказаної експертизи надійшли до господарського суду 28.12.2007р.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, висновки економічної експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

12 червня 2001р. виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи.

16 липня 2001р. позивач був зареєстрований відповідачем як платник податку на додану вартість.

12 липня 2004р. заступником начальника слідчого відділу управління Служби безпеки України в Черкаській області підполковником юстиції Гаврильченком І.М. була прийнята постанова про порушення кримінальної справи за фактом розкрадання посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” державних коштів в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Цією ж постановою вказана кримінальна справа була зареєстрована за номером 346 і її розслідування було доручено старшому слідчому слідчого відділу управління Служби безпеки України в Черкаській області капітану юстиції Новікову Я.М.

14 липня 2004р. заступником прокурора Черкаської області були порушені кримінальні справи стосовно директора товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” Жмуда М.П. і головного бухгалтера цього товариства Горбенко Л.М. за ознаками злочину, передбаченого ст. 195 ч. 5 Кримінального кодексу України. Ці кримінальні справи були об'єднані в одне провадження з вказаною вище кримінальною справою №346.

14 липня 2004р. старшим слідчим слідчого відділу управління Служби безпеки України в Черкаській області капітаном юстиції Новіковим Я.М. був проведений обшук у приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” з метою виявлення і вилучення і документів, які мають значення для розслідування кримінальної справи №346. За результатами проведеного обшуку був складений протокол від 14.07.2004р., у якому були зазначені виявлені і вилучені у товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” документи та предмети.

29 вересня 2004р. старшим слідчим слідчого відділу управління Служби безпеки України в Черкаській області капітаном юстиції Новіковим Я.М. була прийнята постанова про призначення у кримінальній справі №346 перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос”, проведення якої було доручено спеціалістам державної податкової адміністрації в Черкаській області.

2 жовтня 2004р. оперуповноваженим спец підрозділу управління Служби безпеки України в Черкаській області старшим лейтенантом Суботіним Г.Г. у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №346 в приміщенні Уманської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена виїмка документів стосовно відшкодування податку на додану вартість товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” за січень-червень 2003р. та лютий, березень 2004р., а також інших документів, що мають значення для кримінальної справи, про що був складений протокол виїмки від 02.10.2004р.

2 жовтня 2004р. головний бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” Горбенко Л.М. листом, адресованим голові державної податкової адміністрації в Черкаській області Любченку О.М., повідомила, що бухгалтерські документи товариства за період з 01.01.2003р. по 01.04.2004р. надані в повному обсязі. Інших документів, які б підтверджували фінансово-господарську діяльність підприємства, немає. До 02.09.2003р. касова книга відсутня, Книги обліку придбання та продажу велися за окремі періоди.

У період з 30.09.2004р. по 25.10.2004р. на виконання постанови старшого слідчого слідчого відділу управління Служби безпеки України в Черкаській області капітана юстиції Новікова Я.М. від 29.09.2004р. про призначення у кримінальній справі №346 перевірки працівниками державної податкової адміністрації в Черкаській області Проценко Т.В., Кальченко Т.С. і Дудкою В.О. у приміщенні управління Служби безпеки України в Черкаській області за наданими цим управлінням документами за відсутності посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” була проведена позапланова документальна перевірка цього товариства з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2003р. по 01.04.2004р.

Акт за результатами цієї перевірки був складений 24.12.2004р. №14-007/3

Перевіркою було встановлено таке:

- позивач як сільськогосподарський товаровиробник сплачував фіксований сільськогосподарський податок та застосовував загальний і спеціальний режими оподаткування податком на додану вартість, передбачені Законом України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” і зокрема п. 11.29 ст.11 цього Закону;

- в порушення вимог п. 4.1 ст. 4 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” позивач не включав за окремі податкові періоди до складу податкового зобов'язання операції з продажу товарів (робіт, послуг) як придбаних ним у інших продавців так і власного виробництва, а також безпідставно включав за окремі податкові періоди до складу податкового зобов'язання суми податку на додану вартість по не підтвердженим первинними документами операціям, що призвело до заниження сум податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за період, який перевірявся, по загальних деклараціях на  133215грн. і по спеціальних деклараціях на 72142грн.;

- в порушення вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” позивач включав до складу податкового кредиту окремих податкових періодів витрати на сплату податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, які не відповідають вимогам названого Закону, або узагалі не підтверджених податковими накладними, а також не включав до складу податкового кредиту окремих податкових періодів витрати, підтверджені належними податковими накладними, що призвело до завищення сум податкового кредиту позивача за період, який перевірявся, по загальних деклараціях на  5587грн. і до заниження сум податкового кредиту позивача за період, який перевірявся, по сспеціальних деклараціях на 155224грн.;

- в порушення п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва , включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. №271грн. позивач не вів окремий податковий облік з податку на додану вартість з реалізованих товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, у зв'язку з чим перевіркою проведено розподіл сум податкового кредиту між операціями, які підлягали оподаткуванню на загальних підставах та операціями спеціального режиму оподаткування, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”.

За результатами перевірки за період, який перевірявся, позивачу було донараховано 135755грн. чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по загальних деклараціях, у тому числі: за січень 2003р. - 17449грн., за лютий 2003р. - 13837грн., за березень 2003р. - 8420грн., за квітень 2003р. - 5296грн., за травень 2003р. - 9751грн., за червень 2003р. - 6292грн., за серпень 2003р. - 11292грн., за вересень 2003р. - 49762грн., за жовтень 2003р. - 1850грн., за листопад 2003р. - 1074грн., за грудень 2003р. - 1177грн., за січень 2004р. - 27грн., за лютий 2004р. - 9297грн., за березень 2004р. - 231грн., та зменшено від'ємне значення чистої суми зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2003р. в розмірі 3047грн.

На підставі акта перевірки від 24.12.2004р. №14-007/3 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 14.07.2005р. №0001452301/0, за яким  відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 203632грн. 50коп., у тому числі: 135755грн. основного платежу і 67877грн. 50коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач оскаржував спірне податкове повідомлення в адміністративному порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до відповідача, державної податкової адміністрації в Черкаській області та до Державної податкової адміністрації України. При цьому позивач надав аудиторський звіт від 23.03.2005р. та документи, які не були ним надані  слідчому у кримінальній справі №346, і відповідно не були враховані при проведенні перевірки.

Рішеннями відповідача від 16.08.2005р. №17115/25-010/9, державної податкової адміністрації в Черкаській області від 15.10.2005р. №16582/25-010 та до Державної податкової адміністрації України від 14.12.2005р. №12546/6/25-0115 скарги позивача на спірне податкове повідомлення-рішення були залишені без задоволення, а саме спірне податкове повідомлення-рішення –без змін. При цьому додатково надані позивачем зі скаргами документи вказаними органами державної податкової служби не були враховані.

За висновками призначеної ухвалою господарського суду від 30.06.2006р. економічної експертизи документально встановлені перевіркою і зазначені у акті державної податкової адміністрації в Черкаській області від 24.12.2004р. №14-007/3 суми податкового зобов'язання, податкового кредиту і чистої суми зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” з податку на додану вартість за звітні місяці із січня по червень 2003р. і з серпня 2003р. по березень 2004р. за загальними і спеціальними податковими деклараціями не підтверджується.

За результатами проведеного експертизою дослідження позивачу підлягає донарахуванню за загальними деклараціями за період з 01.01.2003р. по 01.04.2004р. суму податку на додану вартість в розмірі 38 491,0грн., в тому числі:

- за лютий 2003р. - 2347,0грн.;

- за березень 2003р. - 8203,0грн.;

- за квітень 2003р. - 4880,0грн.;

- за травень 2003р. - 5761,0грн.;

- за серпень 2003р. - 8720,0грн.;

- за вересень 2003р. - 8169,0грн.;

- за грудень 2003р. - 409,0грн.;

- за січень 2004р. - 2,0грн.

Підлягає зменшенню від'ємне значення чистої суми податку на додану вартість на загальну суму 3047,0грн. за лютий 2003р.

Також, підлягає зменшенню значення чистої суми податку на додану вартість на 57124,0грн., в тому числі:

- за січень 2003р. на 4362,0грн.;

- за червень 2003р. на 4133,0грн.;

- за жовтень 2003р. на суму 12277,0грн.;

- за листопад 2003р. на суму 29,0грн.;

- за лютий 2004р. на суму 15003,0грн.;

- за березень 2004р. на суму 21320,0грн.

За спеціальними деклараціями за період з 01.01.2003р. по 01.04.2004р. підлягає донарахуванню сума податку на додану вартість в розмірі 32 204,0грн., в тому числі:

-за січень 2003р. - 10077,0грн.;

-за лютий 2003р. - 8550,0грн.;

-за квітень 2003р. - 3657,0грн.;

-за травень 2003р. - 7796,0грн.;

-за серпень 2003р. - 83,0грн.;

-за листопад 2003р. - 11341,0грн;

-за лютий 2004р. - 118,0грн.;

-за березень 2004р. - 1923,0грн.

Також,  підлягає зменшенню  значення  чистої суми  податку на додану вартість за спеціальними деклараціями на 132 410,0грн., в тому числі: за березень 2003р. - 3394,0грн.; за червень 2003р. - 4591,0грн.; за липень 2003р. - 7041,0грн.; за вересень 2003р. - 37967,0грн.; за жовтень 2003р. - 11507,0грн.; за грудень 2003р. - 53088,0грн.; за січень 2004р. - 14822,0грн.

Таким чином, за результатами економічної експертизи за період, який перевірявся, сума, на яку слід зменшити чисту суму податкового зобов'язання позивача, повністю покриває суму, на яку слід збільшити чисту суму податкового зобов'язання позивача. Тобто підстав для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість немає.

Для проведення економічної експертизи господарським судом були надані усі документи, які надавалися для перевірки, а також ті, які позивач подав після проведення перевірки.

Відповідач не спростував достовірності додатково наданих позивачем після проведення перевірки документів та висновки економічної експертизи, але вважає, що додатково надані позивачем після проведення перевірки документи не повинні братися до уваги при вирішенні цієї справи.

Пункт 1 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” в редакції, яка діяла на час проведення перевірки позивача, передбачає право органів державної податкової служби здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства.

Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин.

Відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Статтями 1-6 Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” установлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

б) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції - стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.

Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок з питань, визначених у частині першій цієї статті, іншими державними органами забороняється.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідності до ст. 15 Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” обмеження у строках та підставах проведення перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, визначені цим Указом, не поширюються на перевірки, що проводяться на особисте прохання суб'єкта підприємницької діяльності, або перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Отже, з огляду на приведені вище норми законодавства перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства, повинні проводитися у такому ж порядку як і перевірки, що проводяться з власної ініціативи контролюючого органу, а винятком лише встановлених обмежень у строках та підставах проведення перевірок.

У даному випадку перевірка позивача проводилася у приміщенні управління Служби безпеки України в Черкаської області, а не підприємстві за місцезнаходженням позивача, як того вимагають п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” та Указ Президента України від 23.07.1998р. №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності. Перевірка проводилася за документами, наданими позивачем не органам державної податкової служби для перевірки, а слідчому у кримінальній справі. Позивач був позбавлений можливості надавати документи для перевірки у ході її проведення.

Таким чином, перевірка позивача, за результатами якої було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не відповідає вимогам законодавства щодо проведення таких перевірок, тобто вона не є перевіркою у розумінні Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” та Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької, тому її дані не можуть бути підставою для визначення відповідачем позивачу податкових зобовязань відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відтак спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем за відсутності встановлених законодавством підстав, тому воно є протиправним.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.07.2005р. №0001452301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 203632грн. 50коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золотий колос” вул. Залізняка, буд. 8, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 24264946) –3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.