Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/10881/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10881/13 03.12.13 За позовом Приватного підприємства "Коммерс-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Груп"

про стягнення 4 492, 20 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Дружинський А.С. (дов. № 15/05/13-1 від 15.05.2013 р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Коммерс - Трейд" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Груп" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 4 492, 20 грн. заборгованості за договором поставки № 54 від 17.10.2011 року, з яких 3 364, 56 грн. основного боргу, 672, 91 грн. 20 % штрафу за несвоєчасну оплату, 85, 15 грн. 3% річних , 4, 88 грн. інфляційних втрат, 364, 70 грн. пені, а також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/10881/13, розгляд справи призначено на 01.07.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31.07.2013 року, в зв'язку з не з'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребовуваних документів.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" у зв'язку з тривалим лікарняним судді Чебикіної С. О., справу №910/10881/13 призначено для розгляду судді Бондаренко Г. П.

Ухвалою Господарського суду від 31.07.2013 року суддею Бондаренко Г.П. справу № 910/10881/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/10881/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/10881/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року суддею Балацом С.В. справу № 910/10881/13 прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/10881/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

02.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про надання до матеріалів справи розрахунків по справі.

В судове засідання 03.12.2013 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.10.13р. не виконав, про свою відсутність суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно поштовому повідомленню № 06951672.

Представником позивача надані усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2011 року між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір поставки № 54 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідачу, а відповідач - прийняти й оплатити товар на умовах та в порядку визначеному договором.

Відповідно п. 5.1. договору, відповідач оплачує поставлені товари за цінами, вказаними накладних та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного договору порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Згідно п. 4.2. договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару або іншій строк, попередньо домовлений між сторонами.

Пунктом 6.1. встановлено, що до зобов'язань позивача входить - постачати відповідачу товари в межах наявного асортименту на умовах договору. Відповідач же повинен - прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до умов договору, що підтверджує п. 6.3. договору.

Відповідно п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату за даним договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період, включаючи день погашення. Сплата пені не звільняє відповідача від сплати основної заборгованості. Також пунктом 7.3. зазначено, що крім пені передбаченої у п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення-штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

За твердженням позивача, в позовній заяві у період з 11.01.2012 року по 06.11.2012 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17009, 76 грн., що підтверджують копії видаткових накладних доданих до матеріалів справи. Товар на загальну вартість 17009, 76 грн. був прийнятий та отриманий у повному розмірі, що підтверджують вищевказаній копії видаткових накладних.

Відповідно банківських виписок, копії яких додані до матеріалів справи, позивач отримав часткову оплату від відповідача грошових коштів за поставлений товар у розмірі 13645, 20 грн. За твердженням позивача з урахуванням часткової оплати заборгованості відповідачем, борг за поставлений товар складає 3364, 56 грн. та на час подання позовної заяви (07.06.2013 року) не сплачена.

Позивач також просить стягнути з відповідача 364, 10 грн. пені, 3364, 56 грн. штрафних санкцій, 85, 15 грн. 3% річних, 4, 88 грн. інфляційних втрат.

Відповідач на вимоги ухвали суду відзив на позовну заяву не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Коммерс-Трейд" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки № 54 від 17.10.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, відповідно копіям видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 17009, 76 грн., відповідачем товар був повністю прийнятий, що підтверджують підписи уповноважених осіб та печаткам сторін на вищезазначених видаткових накладних.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, що підтверджують копії банківських виписок доданих до позовної заяви, частково оплачено грошові кошти за поставлений товар у розмірі 13645, 20 грн.

Судом розраховано, що з урахуванням часткової оплати за поставлений товар відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем на час подання позовної заяви (07.06..2013 року) складає 3364, 56 грн.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 3364, 56 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на момент винесення рішення за договором в сумі 3364, 56 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 5.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 3364, 56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 26.01.2012 року по 07.06.2013 року в розмірі 85, 15 грн. та інфляційних втрат за період з 26.01.2012 року по 07.06.2013 року в розмірі 4, 88 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 26.01.2012 року по 20.05.2013 року в розмірі 364, 70 грн. підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано .

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у відповідності до п. 7.2. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Однак, судом нараховується пеня за період шість місяців з 20.11.2012 року по день нарахування пені зазначений позивачем 20.05.2013 ркоу у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України та становить відповідно до підрахунку суду 250,96 грн.

Крім того, у відповідності до п. 7.3. договору позивач просить стягнути з відповідача 672, 91 грн. штрафу за прострочення оплати більше ніж на 30 календарних днів, в розмірі 20 % від суми заборгованості.

Відповідно до п. 4.1. договору, крім пені передбаченої у п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення-штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З огляду на вищевикладене та на те, що розмір штрафу за несвоєчасну оплату поставленого товару встановлено договором, а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 20% у розмірі 672,91 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (07.06.2013 року) та вирішення спору (03.12.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 3364,56 грн. основного боргу, 85, 15 грн. 3% річних, 250,96 грн. пені , 4,88 грн. інфляційних втрат та 672,91 грн. штрафу, доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належними доказами частково, і відповідно підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог. Таким чином на позивача покладається 4% (68,82 грн.) судового збору, а на відповідача 96 % (1651,68 грн.) судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастрономторг" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, нежие приміщення № 43; код ЄДРПОУ 37265706; з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 11; код ЄДРПОУ 35141629) 3364 (три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 56 коп. основного боргу, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 96 коп. пені, 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 91 коп. штрафу, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 15 коп. 3 % річних, 4 (чотири) грн. 88 коп. та 1651 (одна тисяча шістсот п'ятдесят одну) грн. 68 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.13 року.

Суддя Г.П. Бондаренко