Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/20407/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20407/13 03.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК ГРУП"

до Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства

"Енергомонтажвенитляція" "УВТК"

про стягнення 126 867,31 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Данилов С.А. (дов. № 01/12/13 від 02.12.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК ГРУП" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства "Енергомонтажвенитляція" "УВТК" (далі за текстом - відповідач) про стягнення основної заборгованості у розмірі 126 867,31 грн. за договором поставки № 01 від 04.01.2011 року, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/20407/13, розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

15.11.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано документи по справі. 03.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення документів по справі.

03.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення слухання справи.

В судове засідання 03.12.2013 року представник відповідача не з'явився, про свою відсутність суд повідомив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, вимоги ухвали суду від 24.10.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно поштовому повідомленню № 25248744.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи, що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи, в яких він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2012 року між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір поставки № 01 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти і оплатити ТМЦ ( далі за текстом - товар), на умовах, визначених договором.

Згідно п. 2.2. договору, сума договору складається з усіх сум, вказаних у видаткових накладних.

Відповідно п. 3.6. договору, право власності та ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходять від позивача до відповідача після підписання сторонами видаткових накладних на товар.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що відповідач проводить оплату протягом 7 робочих днів з дати отримання партії товару за видатковими накладними.

Відповідно п. 6.1. договору, відповідач несе відповідальність за порушення строків оплати товару - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов договору поставки № 01 від 04.01.2011 року, відповідно податковим накладним, видатковим накладним, довіреностям на передачу товару, рахункам-фактурам які містяться в матеріалах справи у період з 28.12.2012 року по 12.06.2013 року, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 179409,91 грн. Відповідачем було прийнято даний товар відповідно печатках сторін на вищевказаних документах, а також підписах уповноважених представників сторін. У зв'язку з поставкою товару, перед відповідачем виникло зобов'язання щодо оплати грошових коштів за поставлений товар у розмірі 179409,91 грн..

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти за поставлений товар у розмірі 52542,60 грн., що підтверджують банківські виписки додані до матеріалів справи. З урахуванням часткової оплати у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість у розмірі 126 867,31 грн.

30.10.2013 року між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за 01.01.11-30.10.2013 року, відповідно до якого, відповідач визнав свою заборгованість у повному обсязі, що підтверджують печатки та підписи уповноважених осіб на даному акті.

За твердженням позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № 01 від 04.01.2011 року у розмірі 126867, 31 грн. на момент подання позову (19.10.2013 року) відповідачем не сплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК ГРУП" підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки № 01 від 04.01.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставки № 01 від 04.01.2011 року, поставив відповідачу товар на загальну суму 179409,91 грн., що підтверджують податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на передачу товару, рахунки-фактури, які містяться в матеріалах справи. Позивачем умови договору поставки № 01 від 04.01.2011 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують підписи уповноважених осіб двох сторін та печатки юридичних осіб на вищезазначених документах, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання, щодо сплати грошових коштів за поставлений товар.

Відповідачем було виконано часткову оплату отриманого товару, що підтверджують банківські виписки додані до матеріалів справи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 126867, 31 грн., яка їм була визнана відповідно акту звірки взаємних розрахунків за 01.01.11 -30.10.2013 року у повному розмірі, що підтверджують печатки та підписи уповноважених осіб на зазначеному акті.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (19.10.2013 року) та вирішення спору (03.12.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 126867, 31 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 126867, 31 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки № 01 від 04.01.2011 року в сумі 126867, 31 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, відповідно п. 4.1. договору, є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 126867, 31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК ГРУП" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства "Енергомонтажвенитляція" "УВТК" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 5-Б, код ЄДРПОУ - 32798888; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК ГРУП" (07400, Київська обл.. м. Бровари, вул. Гагаріна, б. 19 кв. 29, код ЄДРПОУ 35326520) 126867 (сто двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 31 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 2537 (дві тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 35 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко