Постанова

від 28.11.2013 по справі 801/10410/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 р. (12:50) Справа №801/10410/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л. О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Даніка"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим

про визнання протиправною та скасування постанови,

за участю представників сторін:

позивача - Іваненко М.А., довіреність 24.10.13, паспорт серії ВН 064233;

відповідача - Воронова В.О., довіреність № 06-08/19 від 11.11.13, посвід №53.

Суть спору:

Приватне підприємство «Фірма «Даніка» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим про визнання протиправною та скасування постанови від 08.10.2013 року № 47-Т, якою застосовано до ПП «Фірма «Даніка» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків Держспоживінспекції в АР Крим, викладених в акті перевірки, щодо порушення позивачем ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», в частині порушення заборони стимулювання продажу тютюнових виробів. Так, позивач зазначає, що здійснював реалізацію тютюнових виробів згідно вимог чинного законодавства, оскільки останні були розміщені у місці їх безпосереднього продажу, що не може розцінюватися як стимулювання продажу тютюнових виробів, оскільки є одним із елементів оформлення місця торгівлі. Крім того, позивач наголошує на тому, що у Держспоживінспекції в АР Крим відсутні повноваження щодо проведення перевірки ПП «Фірма «Даніка».

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що заходи контролю були здійснені інспекцією правомірно, а порушення заборони стимулювання продажу тютюнових виробів виразилося у розміщенні спеціально обладнаної конструкції, всередині якої, окремо від всього асортименту тютюнових виробів розміщуються пачки сигарет ТМ «Rothmans» та ТМ «KENT», що привертає увагу та цікавість споживача, а отже стимулює до придбання та вживання тютюнових виробів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2013 р. на підставі наказу від 21.06.2013 р. № 156-о та направлення від 18.09.2013 р. № 000113, Інспекцією з питань захисту прав споживачів АР Крим проведено планову перевірку дотримання ПП «Фірма «Даніка» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, за результатами якої складено Акт № 000100 від 19.09.2013 р.

Відповідно до вказаного акта під час перевірки виявлено, серед іншого, порушення позивачем ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" у зв'язку з порушенням заборони стимулювання продажу тютюнових виробів.

На вимогу Держспоживінспекції в АР Крим Приватним підприємством «Фірма «Даніка» надані письмові пояснення до акта перевірки, згідно яких позивачем зазначено, що виставлення тютюнових виробів у торговельному обладнанні у місці їх продажу є обов'язком продавця та не може вважатися рекламою чи стимулюванням продажу тютюнових виробів.

Втім, враховуючи виявлені під час перевірки порушення та на підставі акта № 000100 від 19.09.2013 р., Держспоживінспекцією в АР Крим прийнято постанову № 47-Т від 08.10.2013 р. про застосування до ПП «Фірма «Даніка» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн.

Правомірність винесення відповідачем зазначеної постанови є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання передбачені Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22.09.2005 р. № 2899-ІV (далі - Закон України № 2899).

З матеріалів справи, зокрема акта перевірки № 000100 від 19.09.2013 р., вбачається, що штрафні санкції у розмірі 30000,00 грн. були застосовані до позивача на підставі абз. 13 ч. 2 ст. 20 Закону України № 2899, а саме у зв'язку з порушенням заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.

Заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів. встановлюється статтею 16 Закону України № 2899.

Так, згідно з частиною першою вказаної статті забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі:

- проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь які інші товари, роботи, послуги;

- використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;

- пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов'язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;

- продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40 х 30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них;

- розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів;

- розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

- надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп'ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

- продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

- інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що вказані фінансові санкції були застосовані до позивача у зв'язку з порушенням останнім абзацу 6 статті 16 Закону України № 2899, а саме через розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40 х 30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них.

Однак суд не може погодитися з вказаним висновком Держспоживінспекції в АР Крим з огляду на таке.

Посилаючись на порушення позивачем вказаної норми представник відповідача допустив грубу помилку під час тлумачення останньої, зазначаючи, що положеннями абзацу 6 ст. 16 Закону України № 2899 забороняється розміщення у відповідних місцях реалізації: по-перше, інформації про виробника тютюнових виробів та по-друге, самих тютюнових виробів.

Вказане розуміння положень зазначеної правової норми та ототожнення поняття тютюнових виробів з джерелом інформації про такі вироби є вкрай неприпустимим, оскільки таке тлумачення взагалі б виключило можливість розміщення тютюнових виробів у місцях продажу та, відповідно, позбавило б споживача можливості бути обізнаним щодо наявності таких товарів.

Дослідивши волю законодавця, відображену у цій правовій нормі, суд доходить висновку, що абзацем 6 ст. 16 Закону України № 2899 передбачено, що у місцях, де реалізуються чи надаються споживачеві тютюнові вироби, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, встановлюється заборона розміщення інформації:

- про виробника тютюнових виробів та/або

- тютюнові вироби.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у місці продажу тютюнових виробів було розміщену спеціально обладнану конструкцію, всередині якої розміщено пачки сигарет ТМ «Rothmans» та ТМ «KENT».

Згідно визначення, наведеного в абз. 16 ст. 1 Закону України № 2899 реклама й стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець, ставлячи в один ряд поняття реклами та стимулювання продажу тютюну, ототожнює їх, а тому суд вважає за необхідне звернути увагу на положення Закону України «Про рекламу», згідно ст. 1 якого встановлено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частиною 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» встановлено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Зазначене кореспондується із положеннями п. 19 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218, згідно з якими у торговельному залі тютюнові вироби повинні бути виставлені в повному асортименті, наявному в суб'єкта підприємницької діяльності. Вони розміщуються за видами, класами, сортами на столах, прилавках-вітринах, пристінних гірках.

Сукупний аналіз наведених норм права свідчить, що законодавством встановлена заборона розміщення у місцях реалізації тютюнових виробів, в тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, саме інформації про такі тютюнові вироби або їх виробників, а не безпосередньо самих виробів, розміщення зразків яких у місцях їх реалізації є однією з обов'язкових вимог правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Крім того, з огляду на необхідність розміщення тютюнових виробів у місцях їх продажу за видами, класами, сортами розміщення поруч тютюнових виробів однієї марки на окремому прилавку або його частині не може розглядатись як стимулювання продажу відповідного товару.

Поряд з наведеними положеннями законодавства України під час реалізації тютюнових виробів суб'єкт господарювання також повинен враховувати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», у статті 15 якого закріплено право споживача на інформацію про продукцію, яке, в свою чергу, кореспондується із відповідним обов'язком суб'єктів, які здійснюють реалізацію продукції, забезпечити реалізацію споживачами такого права.

Відповідно до положень цієї статті споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» визначені також способи доведення вищезгаданої інформації до відома споживачів, а саме, у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

При цьому, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо визначено, що інформація про продукцію не вважається рекламою. Отже, враховуючи встановлену тотожність понять реклами та стимулювання продажу тютюну, суд доходить висновку, що інформація про продукцію не може вважатися також й стимулюванням до її продажу.

Відповідно до п. 13 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218, маркування тютюнових виробів передбачає наявність такої інформації: на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці тощо) - власна назва виробу; на кожній пачці, коробці або сувенірній коробці - найменування підприємства-виробника або тютюнової компанії; загальної та власної назви; наявність фільтрувального мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи сувенірній коробці; відомості про вміст смол та нікотину, що входять до складу тютюнових виробів і виділяються з тютюновим димом під час їх куріння, які нанесені на зовнішню поверхню однієї меншої сторони пачки, коробки або сувенірної коробки та займають не менше 15 відсотків площини цієї сторони; основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів та додаткове медичне попередження відповідно до чинного законодавства; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); штрихового коду.

Таким чином, розміщення одиниць тютюнової продукції із відповідним маркуванням у місці, в якому здійснюється реалізація таких виробів, є одним із заходів виконання суб'єктами господарювання вимог законодавства України щодо забезпечення прав споживачів на інформацію про продукцію, у зв'язку з чим зазначені дії не можуть розглядатись як стимулювання продажу у розумінні Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

Поряд з цим, чинним законодавством України не встановлено будь-яких обмежень щодо способу, послідовності, кількості та форми розміщення тютюнових виробів у місцях їх продажу, у зв'язку з чим доводи відповідача про стимулювання Приватним підприємством «Фірма «Даніка» придбання споживачами цигарок ТМ «Rothmans» та ТМ «KENT», шляхом особливого їх розміщення у місці продажу не ґрунтуються на діючих нормах законодавства.

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена також у листі Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 19.09.2012 року № 4700-3-7/7, в якому зазначено, що дотримання заборони розміщення у місцях продажу інформації про виробника та/або тютюнові вироби не звільняє продавця від виконання обов'язку, передбаченого ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо надання покупцям інформації про продукцію до придбання ним товару.

Крім того, зовнішній вигляд тютюнового виробу, такого як пачка сигарет, розміщений безпосередньо у місці його продажу, не містить жодної додаткової інформації, а лише вказує на місце реалізації такого тютюнового виробу, поряд з іншими тютюновими виробами, що реалізуються у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не може погодитися з доводами позивача стосовно відсутності у Держспоживінспекції в АР Крим повноважень на проведення перевірки ПП «Фірма «Даніка», через що звертає увагу на таке.

Загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, в тому числі, спосіб (процедура) здійснення державного нагляду (контролю) для широкого кола державних органів нагляду (контролю), обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 р. (далі -Закон України № 877).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з абз.1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 877 виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Тобто органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Тобто положення Закону України № 877 встановлює загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання, конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть деталізовуватись спеціальними законами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011 (далі - Положення № 465), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади; входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 7 Положення № 265 Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 р. № 206 затверджено Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 206).

Пунктом 1 Положення № 206 встановлено, що територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції).

Відповідно до п. 6.4 Положення № 206 інспекції мають право накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

Спеціальним нормативним актом, що безпосередньо регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

Наявність правових підстав задля здійснення відповідачем заходів державного контролю в сфері господарської діяльності також простежується у низці правових норм зазначеного закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України № 2899 рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржено до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України № 2899 про вчинення правопорушення, зазначеного у частині другій цієї статті, уповноваженою особою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, складається акт, який разом з письмовим поясненням керівника відповідного суб'єкта господарювання та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Держспоживінспекція в АР Крим має відповідні владні повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням положень законодавства про попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

У той же час, суд погоджується з твердженням позивача про порушення Держпоживінспекцією в АР Крим порядку складання акта перевірки з огляду на нерозкриття відповідачем змісту виявленого порушення.

Так, відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Однак, в порушення цієї норми відповідачем в розділі І акта перевірки зазначено лише про порушення позивачем заборони по стимулюванню продажу тютюнових виробів з посиланням на статтю 16 Закону №2899, однак при цьому не наведено в чому саме виразилося порушення, не наведений його детальний опис, що не відповідає вищевказаній нормі частини 6 статті 7 Закону №877.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про порушення позивачем ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», в частині порушення заборони стимулювання продажу тютюнових виробів. У той же час, матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював господарську діяльність відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим застосування до ПП «Фірма «Даніка» штрафних санкцій суд вважає протиправним.

З урахуванням цього, спірна постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до положень статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 172,05 грн. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету.

В судовому засіданні 28.11.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.12.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим від 08.10.2013 року № 47-Т "Про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фірма "Даніка" (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 102, ідентифікаційний номер 20725946) судовий збір в розмірі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.