Рішення

від 03.12.2013 по справі 908/3487/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/97/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 Справа № 908/3487/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Луначарського, 106)

до Приватного підприємства Фірма "Леслі" (72318, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Брів-ла-Гайярд, 4)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Чеботарь О.Р. - довіреність №311 від 14.11.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж, м. Мелітополь Запорізької області звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства Фірма "Леслі", м. Мелітополь Запорізької області заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 470 від 14.09.2006 р. в розмірі 29737,12 грн., з яких: 27795,07 грн. сума основного боргу, 1599,34 грн. сума пені та 342,71 грн. сума 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 15, 15-1 Закону України «Про електроенергетику», а також на умови укладеного між сторонами договору № 470 від 14.09.2006 р. про постачання електричної енергії. Позивач зазначає, що станом на 17.10.2013 р. у відповідача існує борг за спожиту згідно Договору електроенергію в сумі 27795,07 грн. За порушення виконання грошового зобов'язання, на підставі п. 4.2.1 Договору, відповідачу нараховано суму 1599,34 грн. пені, а на підставі ст. 625 ЦК України нараховано суму 342,71 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3487/13, розгляд якої призначено на 19.11.2013 р.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою від 19.11.2013 р., розгляд справи було відкладено до 03.12.2013 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи 03.12.2013 р. здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 03.12.2013 р. представник позивача доводи, викладені у позовній заяві підтримав. Просить позов задовольнити.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 28.10.2013 р. та від 19.11.2013 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 28.10.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 19.11.2013 р. та від 19.11.2013р. про відкладення розгляду справи на 03.12.2013 р. були направлені судом на адресу відповідача: 72318, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Брів-ла-Гайярд, 4, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Спеціальний Витяг з ЄДР станом на 30.10.2013 р., наявний в матеріалах справи). Крім того, згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 28.10.2013 р. про порушення провадження у даній справі була вручена уповноваженому представнику відповідача - 07.11.2013 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 03.12.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи 14.09.2006 р. між позивачем (Постачальником електричної енергії ) та відповідачем (Споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 470 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а той оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно п. 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 2.3.4 Договору Споживач зобов'язується: оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

У відповідності до п. 4.2.1 Договору Споживач, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до п. 5 Додатку № 4 до Договору «Про порядок розрахунків за активну електричну енергію» Споживач не пізніше 15-00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію".

Пунктом 7 додатку № 4 до Договору "Про порядок розрахунків за активну електроенергію", визначено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тари фів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої енергії, згідно даних наданих Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно п. 11 Додатка № 4 "Порядок розрахунків" до Договору Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення здійснити сплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 12 Додатку № 4 до Договору "Про порядок розрахунків за активну електроенергію", якщо Споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного періоду.

Як свідчать матеріали справи, станом на 01.04.2013 р. сальдо відповідача становило 509,70 грн. За період квітень-липень 2013 р. відповідачем було спожито електричної енергії на загальну суму 29969,51 грн. Всього на суму 30479,21 грн.

Так, у квітні 2013 року відповідачем було спожито 226 кВт/год електроенергії, у травні 2013 р. відповідачем було спожито 22479 кВт/год електроенергії, у червні 2013 р. відповідачем було спожито 993 кВт/год електроенергії, у липні 2013 р. відповідачем було спожито 980 кВт/год електроенергії, що підтверджується відповідними Актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Вказані Акти містять підписи уповноважених представників обох сторін та засвідчені печатками підприємств.

На оплату поставленої електричної енергії позивачем були виставлені рахунки: №470/4а від 30.04.2013 р. на суму 269,14 грн., № 470/5а від 31.05.2013 р. на суму 27303,89 грн., № 470/6а від 04.07.2013 р. на суму 1206,13 грн. та № 470/7а від 31.07.2013 р. на суму 1190,35 грн.

В якості оплати за Договором відповідачем були здійснені наступні платежі: 14.05.2013 р. на суму 562,00 грн. (платіжне доручення № 1529320К від 14.05.2013 р.), 08.04.2013 р. на суму 1024,15 грн. (банківська виписка від 08.04.2013 р.), 16.04.2013 р. на суму 1097,99 грн. (банківська виписка від 16.04.2013 р.), всього на суму 2684,14 грн. Решта боргу в сумі 27795,07 грн. відповідачем сплачена не була.

Позовні вимоги про стягнення з ПП Фірма "Леслі" заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 470 від 14.09.2006 р. в розмірі 29737,12 грн., з яких: 27795,07 грн. сума основного боргу, 1599,34грн. сума пені та 342,71 грн. сума 3% річних, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 470 від 14.09.2006 р. про постачання електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що за період з квітня 2013 р. по липень 2013 р. відповідачем було спожито 24678 кВт/год, а саме за квітень 2013 р. - 226 кВт/год, за травень 2013 р. - 22479 кВт/год, за червень 2013 р. - 993 кВт/год, за липень 2013 р. - 980 кВт/год.

Кількість спожитої відповідачем електроенергії за квітень-липень 2013 р. підтверджується двосторонніми Актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за вказаний період (арк. справи 27-31).

Таким чином, кількість спожитої електроенергії в період з квітня 2013 р. по липень 2013 р. становить 24678 кВт/год, що складає 29969,51 грн. При цьому. судом враховується, що станом на 01.04.2013 р. сальдо відповідача складало 509,70 грн.

За умовами п. 10 Додатку № 4 до Договору рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис.

Пунктом 11 Додатку № 4 до Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що у відповідності до п. 7 Додатку № 4 до Договору за підсумками розрахункового періоду позивачем відповідачу були вручені рахунки про сплату спожитої протягом спірного періоду електричної енергії: №470/4а від 30.04.2013 р. на суму 269,14 грн., № 470/5а від 31.05.2013 р. на суму 27303,89грн., № 470/6а від 04.07.2013 р. на суму 1206,13 грн. та №470/7а від 31.07.2013 р. на суму 1190,35 грн. Про отримання вказаних рахунків уповноваженим представником відповідача, свідчить відповідний підпис на рахунках (арк. справи 22-26).

Рахунки відповідачем були сплачені частково. В якості оплати за Договором (за спірний період) позивачем були прийняті здійснені відповідачем платежі на загальну суму 2684,14 грн. Часткова оплата підтверджується платіжним дорученням № 1529320К від 14.05.2013 р. на суму 562,00 грн., банківською випискою від 08.04.2013 р. на суму 1024,15грн. та банківською випискою від 16.04.2013 р. на суму 1097,99 грн.

Доказів сплати решти основного боргу в сумі 27795,07 грн., відповідачем суду не надано.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати електроенергії в сумі 27795,07 грн. з боку відповідача, позивачем доведений та документально підтверджений в судовому засіданні.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовну вимогу про стягнення суми основного боргу в розмірі 27795,07 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів в сумі 27795,07 грн. підтверджено матеріалами справи, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 342,71 грн. (нарахованих за період з 15.05.2013 р. по 17.10.2013 р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірною і обґрунтованою, а тому задовольняється у повному обсязі.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до п. 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає, що вимога про її стягнення підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період (з 15.05.2013 р. по 17.10.2013 р.) сума пені становить 1567,17 грн., тому в решті вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

За таких обставин позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 470 від 14.09.2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, шляхом стягнення суми 1720,50грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Леслі" (72318, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Брів-ла-Гайярд, 4; код ЄДР 22147956, рахунок в установі банку не відомий) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Луначарського, 106; код ЄДР 00130926; р/р № 260333141402 у філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 27795 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 07 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Леслі" (72318, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Брів-ла-Гайярд, 4; код ЄДР 22147956, рахунок в установі банку не відомий) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Луначарського, 106; код ЄДР 00130926; п/р № 260084170 у МвЗОД «Райффайзен банк «Аваль», МФО 313827) суму 1567 (одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) грн. 17 коп. пені, суму 342 (триста сорок дві) грн. 71 коп. трьох відсотків річних та суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.12.2013р.

Суддя М.В. Мірошниченко