Рішення

від 05.12.2013 по справі 901/3335/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2013 Справа № 901/3335/13 За позовом Фізичної особи-підприємця Блехер Сергія Григоровича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця Сіренко Володимира Володимировича

про стягнення 99846,57 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники сторін та третьої особи не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Блехер Сергій Григорович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя» заборгованості у розмірі 100504,53 грн та судових витрат.

У ході розгляду справи позивачем відповідною заявою, яка прийнята судом до розгляду, у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшено позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 99846,57 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 88752,86 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 9135,13 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 1958,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Фізичною особою-підприємцем Сіренко Володимиром Володимировичем своїх зобов'язань за договором поставки №66 від 15.12.2012, у зв'язку з чим між Фізичною особою-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя» та Фізичною особою-підприємцем Сіренко Володимиром Володимировичем 19.07.2013 укладено договір про переведення боргу, яким сторони врегулювали відносини, пов'язані із заміною зобов'язальної сторони у зобов'язанні, що виникає з основного договору. Таким чином зобов'язану сторону Фізичну особу-підприємця Сіренко Володимира Володимировича було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя», яке, в свою чергу, також не виконало своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму основного боргу у розмірі 88752,86 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 9135,13 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1958,58 грн.

28.11.2013 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі (вх. №901/69252/13), в яких Фізична особа-підприємець Сіренко Володимир Володимирович підтверджує факт поставки йому товару на загальну суму 88752,86 грн, а також зазначає, що після підписання договору про переведення боргу він припинив будь-які контакти та співпрацю з Фізичною особою-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем та не мав жодної інформації стосовно виконання грошового зобов'язання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя». Про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя» не виконало умов договору дізнався лише після отримання судової ухвали.

Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не представив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позовній заяві адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №742272 від 14.11.2013 (а. с. 70-71).

У матеріалах справи наявна копія ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.10.2013, яка надсилалась на належну адресу відповідача, однак повернута підприємством зв'язку з причини - за закінченням терміну зберігання (а. с. 46-49).

Відповідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З наведеного виходить, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що сторони та третя особа не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка сторін та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2012 між Фізичною особи-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Сіренко Володимиром Володимировичем (Покупець) укладено договір постачання №66 (а. с. 10-12), згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця визначений цим договором товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару та підписання оформленої належним чином накладної уповноваженим представником Покупця (п. 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється на підставі замовлень Покупця. Замовлення оформлюється у вигляді письмового документу, підписується уповноваженим представником Покупця і передається електронним, поштовим або факсимільним зв'язком чи особисто представнику Постачальника. У замовленні вказується асортимент товару, кількість одиниць кожного виду товару, календарна дата поставки товару (п. 2.2 договору).

Згідно п. 2.4 договору підтвердженням поставки товару є належним чином оформлена накладна. На кожну партію поставленого товару Постачальник надає Покупцю накладну на товар, податкову накладну та якісне посвідчення.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в термін не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки товару, або готівкою за згодою обох сторін.

Даний договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2012. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються невиконаними зобов'язання, що витікають з умов цього договору, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов'язань (п. 7.1 договору).

Фізичною особою-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем на виконання умов договору поставки №66 від 15.12.2012 було поставлено Фізичній особі-підприємцю Сіренко Володимиру Володимировичу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №бл-0013980 від 15.01.2013 на суму 11990,60 грн, №бл-0015196 від 11.02.2013 на суму 14622,20 грн, №бл-0015995 від 26.02.2013 на суму 14167,00 грн, №бл-0016847 від 14.03.2013 на суму 7051,86 грн, №бл-0016848 від 14.03.2013 на суму 4675,05 грн, №бл-0017050 від 19.03.2013 на суму 201,60 грн, №бл-0017150 від 20.03.2013 на суму 13188,40 грн, №бл-0017909 від 04.04.2013 на суму 14830,20 грн, №бл-0017940 від 04.04.2013 на суму 7572,30 грн, №бл-0018811 від 18.04.2013 на суму 13010,10 грн, №бл-0018812 від 18.04.2013 на суму 14696,70 грн, №бл-0019675 від 02.05.2013 на суму 21530,24 грн, №бл-0019277 від 07.05.2013 на суму 3920,40 грн, №бл-0020221 від 15.05.2013 на суму 24786,00 грн (а. с. 13-26).

Через неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Сіренко Володимиром Володимировичем взятих на себе зобов'язань за договором постачання №66 від 15.12.2012 в частині оплати поставленого товару у нього перед Фізичною особи-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем виникла заборгованість у розмірі 88752,86 грн, у зв'язку з чим 19.07.2013 між Фізичною особою-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя» (Новий боржник) та Фізичною особою-підприємцем Сіренко Володимиром Володимировичем (Первісний боржник) укладено договір про переведення боргу (а. с. 9).

Вказаним договором врегульовано відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору поставки №66 від 15.12.2012, укладеного між Первісним боржником та Кредитором (основний договір).

Згідно п. 2 договору про переведення боргу Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 88752,86 грн, що виник на підставі п. 5.1 основного договору та видаткових накладних №бл-0013980 від 15.01.2013 на суму 11990,60 грн, №бл-0015196 від 11.02.2013 на суму 14622,20 грн, №бл-0015995 від 26.02.2013 на суму 14167,00 грн, №бл-0016847 від 14.03.2013 на суму 7051,86 грн, №бл-0016848 від 14.03.2013 на суму 4675,05 грн, №бл-0017050 від 19.03.2013 на суму 201,60 грн, №бл-0017150 від 20.03.2013 на суму 13188,40 грн, №бл-0017909 від 04.04.2013 на суму 14830,20 грн, №бл-0017940 від 04.04.2013 на суму 7572,30 грн, №бл-0018811 від 18.04.2013 на суму 13010,10 грн, №бл-0018812 від 18.04.2013 на суму 14696,70 грн, №бл-0019675 від 02.05.2013 на суму 21530,24 грн, №бл-0019277 від 07.05.2013 на суму 3920,40 грн, №бл-0020221 від 15.05.2013 на суму 24786,00 грн, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

Відповідно до п. 3 договору про переведення боргу Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним договором (п. 4 договору).

Пунктом 5 вказаного договору про переведення боргу передбачена розстрочка виконання основного зобов'язання, а саме: Новий боржник зобов'язується погасити існуючу заборгованість за Основним договором, шляхом переведення двох платежів грошових коштів: перший платіж - 45000,00 грн у строк не пізніше 01.08.2013, другий платіж - 43752,86 грн у строк не пізніше 15.08.2013.

Договір про переведення боргу вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 7 договору).

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань Новий боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя» - не виконало своїх зобов'язань за договором про переведення боргу - оплати поставленого товару в сумі 88752,86 грн - не здійснило, у зв'язку з чим заборгованість у розмірі 88752,86 грн перед Фізичною особи-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем є досі не погашеною.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 88752,86 грн такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на правовідносини та характеру дій сторін за договором постачання №66 від 15.12.2012, встановлено, що між Фізичною особи-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем та Фізичною особою-підприємцем Сіренко Володимиром Володимировичем виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що виникли за договором про переведення боргу від 19.07.2013, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Блехером Сергієм Григоровичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя» та Фізичною особою-підприємцем Сіренко Володимиром Володимировичем регулюються приписами статті 520 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Умовами договору про переведення боргу передбачено, що Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу (грошового зобов'язання, що виникає із договору постачання №66 від 15.12.2012) в порядку та на умовах, визначених цим договором. В свою чергу Новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним договором (п. п. 3, 4). Крім того, п. 10 вказаного договору зазначено, що він складений сторонами при повному розумінні його умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін.

Таким чином відповідач, підписуючи договір про переведення боргу, був ознайомлений із умовами Основного договору та прийняв на себе усі зобов'язання Покупця, які ним передбачались.

Відповідач на час розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості у розмірі 88752,86 грн, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення у розмірі 88752,86 грн заборгованості за договором поставки №66 від 15.12.2012 підлягають задоволенню.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов'язань позивачем на суму заборгованості нарахована пеня, яка складає 9135,13 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 1 та 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору постачання №66 від 15.12.2012 визначено, що у разі порушення Покупцем строків оплати товару він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення в оплаті.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договором про переведення боргу від 19.07.2013 в частині погашення заборгованості, а відтак вимоги про стягнення суми пені у розмірі 9135,13 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд погоджується із розрахунком пені у розмірі 9135,13 грн, враховуючи її розмір та період нарахування.

Також позивачем за період прострочення нараховано 3% річних у розмірі 1958,58 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про переведення боргу від 19.07.2013 щодо своєчасного погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1958,58 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% у розмірі 1958,58 грн, враховуючи розмір та період нарахування.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 05.12.2013.

Повне рішення складено 06.12.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Нова Троя» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 155, код ЄДРПОУ 32234102) на користь Фізичної особи-підприємця Блехер Сергія Григорович (54000, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Кірове, вул. Степова, 10, ідентифікаційний номер 3097219810) суму основної заборгованості у розмірі 88752,86 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 9135,13 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 1958,58 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна