Рішення

від 04.12.2013 по справі 910/20481/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20481/13 04.12.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент комунальної власності міста Києва

про стягнення 436 001,68 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Жидейкіна Н.Д. - довіреність б/н від 02.01.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: Шумінська Ю.Ю. - довіреність б/н від 24.09.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ" про стягнення 436 001,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору № 860 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.11.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 406 931,81 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 24 253,04 грн. - пені, 4 816,83 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 25.10.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.11.2013 року, залучено до участі у справі Департамент комунальної власності міста Києва в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

13.11.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі, клопотання про відкладення розгляду справи.

13.11.2013 року представники відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

13.11.2013 року представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, судом відкладено розгляд справи на 20.11.2013 року.

20.11.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 674 589,95 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 24 253,04 грн. - пені, 4 816,83 грн. - 3% річних.

20.11.2013 року представник відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 04.12.2013

04.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні 04.12.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ" (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір № 860 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі рішення Київської міської ради про передачу майна в оренду, а саме: рішення Київської міської ради від "22" вересня 2011р. № 66/6282 "Про надання дозволів на продовження терміну дії договорів оренди, на укладання договорів суборенди, внесення змін до рішень Київської міської ради з питань оренди та внесення змін до договорів оренди" додаток 1 пункт 3 та рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від « 01» серпня 2012р. № 124 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вулиця Мате Залки, будинок № 6 літ. А, для розміщення кафе з реалізацією підакцизних товарів - 150,30 кв.м; більярдної - 60,00 кв.м; виробництва продуктів харчування - 701,70 кв.м.

Згідно з п. 2.1. Договору об'єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею: 912,00 (дев'ятсот дванадцять цілих) кв.м., в т.ч. 2 поверх - 912,00 (дев'ятсот дванадцять цілих) кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація" (далі по тексту - балансоутримувач, підприємство, позивач).

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії договору встановлено з 23.11.2012 р. по 21.11.2015 року.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3, 3.6 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує на рахунок КП "Київжитлоспецексплуатація" орендну плату, компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та компенсацію витрат підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при поверненні об' єкта оренди позивачу.

Згідно з п.п. 3.7, 4.2 Договору орендар зобов'язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату та компенсацію витрат підприємства своєчасно (щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця).

Факт приймання-передачі нерухомого майна підтверджується підписним між сторонами Актом приймання-передачі нерухомого майна від 23.11.2012 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з 01.12.2012 року по 31.10.2013 року виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 674 589,95 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконало належним чином, надало відповідачеві у тимчасове платне користування нерухоме майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача в період з 01.12.2012 року по 31.10.2013 року орендну плату.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 674 589,95 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 24 253,04 грн.

Згідно п. 6.2. Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення,але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 24 253,04 грн. грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути на свою користь 4 816,83 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4 816,83 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ" (02660, м. Київ, Деснянський район, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1, код ЄДРПОУ 35322437) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 674 589 (шістсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 95 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 24 253 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 04 грн. - пені, 4 816 (чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 83 коп. - 3% річних, 14 073 (чотирнадцять тисяч сімдесят три) грн. 20 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 06.12.2013 року.