Ухвала

від 04.12.2013 по справі 2а-5642/10/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р. Справа № 8021/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтуіт Лтд» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтуіт Лтд» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Інтуіт Лтд» звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив скасувати як протиправне податкове повідомлення-рішення відповідача № 0003932342/0 від 27.10.2010 року про донарахування податку на додану вартість на суму 41166 грн., в т. ч. за основним платежем 27444 грн. та 13722 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Посилався на невідповідність оскаржуваного рішення податкового органу вимогам чинного законодавства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Інтуіт Лтд», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та безпідставно не взяв до уваги доказів факту належного документального підтвердження суми податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «Західлісбуд», правильності формування податкового кредиту, реальності господарських операцій з цим контрагентом та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача. Суд безпідставно послався на вирок суду в кримінальній справі та не перевірив правомірності господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інтуіт Лтд» в період здійснення господарських операцій з ПП «Західлісбуд».

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта,який апеляційну скаргу підтримав, представника Державної податкової інспекції в м. Рівне, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції в м. Рівне було проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ фірми «Інтуіт Лтд» щодо правильності заповнення податкової декларації з ПДВ за листопад та грудень 2008 року.

Як видно з акту перевірки № 1371/23-100/13989413 від 14.09.2010 року, податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2008 року на суму 5482,42 грн. та за грудень 2008 року на суму 21961,46 грн.

Встановлено, що ТзОВ фірма «Інтуіт Лтд» в листопаді 2008 року мала господарські зв'язки та взаєморозрахунки з ПП «Західлісбуд» на суму 27412,12 грн. плюс ПДВ 5482,42 грн. та в грудні 2008 року на суму 109807,32 грн. плюс ПДВ 21961, 46 грн. Оскільки фіктивність ПП «Західлісбуд» доведена вироком суду в кримінальній справі, податковий орган прийшов до висновку, що податковий кредит позивача по декларації за листопад 2008 року в сумі 5482,42 грн. та за грудень 2008 року в сумі 21961, 46 грн., не знайшов свого законного підтвердження.

На підставі акту перевірки податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003932342/0 від 27.10.2010 року, яким визначив позивачу суму податкового зобов'язання з ПДВ 41166,00 грн., в тому числі 27444, 00 грн. за основним платежем та 13722,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий кредит позивача - товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтуіт Лтд» за листопад та грудень 2008 року в тому числі сформований на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Західлісбуд». Факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ПП «Західлісбуд» та їх використання в господарській діяльності знаходить свої підтвердження в справі доказами.

Проте, вироком Рівненського міського суду від 26.05.2010 року в кримінальній справі № 1-386/10, який набрав законної сили, засуджено цілий ряд осіб за ч. 2 ст. 205 КК України за фіктивне підприємництво, а саме за створення та і придбання суб'єктів підприємницької діяльності , в тому числі ПП «Західлісбуд», з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяно велику шкоду державі. Суд констатував, що діяльність організованої групи, яка засуджена, була спрямована на конвертацію в готівку грошових коштів, які надходили на рахунки нібито за виконання господарських правочинів і подальше їх використання для власних потреб. Судом встановлено відсутність в ПП «Західлісбуд» бухгалтерського та податкового обліку, основних та оборотних засобів, найманих працівників, ділової мети та можливості виконувати господарські зобов'язання .

Відповідно до ч.1 та 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ч.1 та 2 ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1та 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правильно застосувавши зазначені норми закону, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що господарські операції, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та порушують публічний порядок. Тому господарські правочини позивача з фіктивним ПП «Західлісбуд» є нікчемними.

За ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки укладені правочини позивача та ПП «Західлісбуд» не створюють юридичних наслідків в силу своєї нікчемності, то оформлені податкові накладні фіктивного підприємства не можуть бути підставою для формування податкового кредиту по операціях з цим контрагентом.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову, в зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду не має.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтуіт Лтд» залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року в справі №2а-5642/10/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський